Закарпаття

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

« Закарпатьска область - область на крайном югозападѣ Украины, в верхном току рѣкы Тиса з центром в Ужгородѣ. Область уникатна своев пологов: мать границѣ з четырма сосѣдныма державами: Польща, Словакия, Мадярщина, Румыния.  »

— Абзац вище писаний по-русинськи. Автор не знає, чи це насправді підкарпатські говірки

Закарпаття - область за Карпатами. Населені багатьма народами, відома лісами, горами та вином.

Історія[ред.]

Закарпаття1939.jpg

В дуже давні часи тут були кельти, трішки згодом - Римська імперія. Після неї в краю жили слов'яни, а саме хорвати, які згодом стали зватися білими. На межі ІХ та Х століть через гори переходили мадяри, військо слов'ян зупинити їх не змогло[1].

Після підкорення білих хорватів край було приєднано до Русі, проте вже на початку ХІ століття передано Угорщині як вено. В Угорщині вони були напівнезалежними (угорці тоді ще навіть не селилися там), проте це свято життя тривало лиш до монгольського розорення. Потім через малозаселеність в край прийшли німаки, а в 1270-х край відійшов до галицько-волинського князя Лева. Після смерті його нащадків край відійшов назад, потім угорський король надав його подільському князю Федорові Коріятовичу (який і розбудував мукачівський Паланок). Після його смерті край остаточно відійшов угорцям.

Далі на ціле століття настала епоха відносної стабільності, під час якої мадяри, бажаючи закріпитися тут назавжди (вперше), почали переселити сюди німців, яких згодом мадяризували і яка характеризувалась частими війнами за титул короля.

Проте ніщо хороше не триває довго, а тому вже в 16 столітті, коли османи почали набігати на мадярів, король загинув у битві. І все би нічого, але він відписав корону Габсбургу, з чим не погодилася східна частина країни з половиною Закарпаття. Після закінчення майже п'ятидесятирічної війни за Габсбургами лишився лише північний захід країни з західним Закарпаттям, південь дістався османам, а на сході разом зі східною частиною Закарпаття утворено залежне від них Князівство Трансильванія або Семиграддя, яке формально визнавали себе підданими Угорщини. Ще одне: не зважаючи на те, що більшістю в Трансильванії були румуни, вся політична верхівка, а отже і саме князівство було етнічно угорським. Отака хуйня, малята.

Цей статус-кво тривав те саме століття - до 1681 року, але про це трохи згодом. Край за те століття встиг пережити Тридцятирічну війну і примусове покатоличення, скасування православ'я, вибух Національно-визвольної війни та безліч турецьких набігів. Але повернімося до 1681. В цей рік Імре Текеї підняв серед угорців повстання, яке підтримувалося Туреччиною, внаслідок чого до них перейшло і західне Закарпаття. Втім, ненадовго, бо Габсбурги з Собєським нав'язали туркам війну, внаслідок якої вони просрали все, включно з Закарпаттям, яке повністю переходило під Габсбургів. Незадоволені угорські шляхтичі підняли повстання, але підтримки не було, тому до 1710-х вони все програли.

Після цього до влади приходить Марія Терезія, яка проводить реформи, дає селянам освіту і свободу, приєднує Галичину. Проте це не триває довго, і вже після смерті її сина все це скасовується. Настають часи реакції Меттерніха і холерних бунтів, після чого Весна Народів, утворення Австро-Угорщини та зростання самосвідомости мешканців Закарпаття на фоні оцього всього. Тому мадяри створюють концепт русинів на противагу українському національному руху, який до того часу вже поширився сходом Закарпаття, але все ще був непоширений на заході.

Настали часи Великої Війни. Мешканців за москвофільство відправляли в Терезин, але москалі сюди не дійшли, на щастя і на жаль водночас. Після кінця війни думки розділилися: гуцули хотіли до України, лемки і еміграція (лїл) - до ЧСР. Оскільки Франція Україну ненавиділа (півні, що з них взяти), то і відійшла Срібна земля до ЧСР. За часів Чехословаччини їхня влада хоч і не визнавала мешканців за українців, але діяльности українських організацій не перешкоджала, та і взагалі, в найбіднішій з українських земель жилося чи не найліпше зі всіх земель. Проте обіцяну автономію надали лише в час загрози війни з Німеччиною - листопаді 1938 року. Німеччина ж підтримала Угорщину та анексувала Чехословаччину, а тому 15 березня 1939 року Карпатська Україна проголосила незалежність, яку знищили за 29 годин. Після захоплення Закарпаття мадяри установили режим терору аж до 1944 року. Тоді чехословаки в обмін на звільнення країни віддали Закарпаття совку, в складі якого воно лишилося аж до 1991 року, коли ввійшло до складу відновленої Української держави.


Визначні місця[ред.]

Незважаючи на те що сракорпатці не вважають себе частиною України, та й решта України майже не контактує з ним, край багатий на цікаві місцини:

  • Синевир - високогірне озеро, що не замерзає. Натхнення для десятків митців.
  • Бребенескул - теж озеро
  • Ужгород, Мукачеве, Берегове, Виноградів - долинні напівмадярські міста. Мають досить багату архітектурну спадщину та дохїя циганви.
  • Хуст - перша і єдина столиця Карпацької України
  • Пилипець - гірськолижний курорт, у літній сезон ведуть екскурсії по масиву гір. Багато суниць.
  • Міжгір'я, Воловець, Іршава - теж якісь курорти
  • Свалява - відома своїми мінеральними полянами квасовими і лужанськими
  • Солотвино - те саме, але з солоними озерами
  • Тячів, Мужієво - золотодобувні столиці країни
  • Ясіня, Рахів - гуцульські центри краю. Мають велике значення, хоч менше важливі, ніж Жабіє
  • Великий Березний - лемківське село

Примітки[ред.]

  1. Слов'янам це за кілька століть ойкнеться надовго