Михайло Поплавський

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юний Орел. Увімкнути перед читанням статті.

Михайло Михайлович Поплавський (Міх-Міх, Поплавок) — співочий (і танцюючий тупцюючий на місці) ректор, за сумісництвом бізнесмен, професор, політик, ресторатор і просто няўна особистість. Шанувальниками вважається ледь чи не мега-зіркою української естради рівня Петра Щура Павла Зіброва.

Видатний життєпис

Поплавок до успіху йшов

Як казали в давні часи, "тема цицьок розкрита"

Усе почалося у 1971 році, коли сабж став директором сільського будинку культури. І все було б нічого, якби сабж не вирішив вийти на вищий рівень і заявити про себе. Для цього він подався гризти граніт науки: вивчився у КДІКу, де і став спершу старшим викладачем, потім доцентом, професором (як не дивно, з однією Ф), завідуючим кафедри, далі — деканом факультету... ну, а в 1993 році його, не довго думаючи, призначили ректором цього ж вишу. І понеслося...

Олдфаги можуть засвідчити, яким третьосортним був колись той виш, але Міх-Міх неабияк узявся за реформи. Спершу була змінена назва вишу(тепер це КНУКІМ, у народі кажуть "Поплавок"), і то була чи не найменша зі змін. Головне — змінилася стратегія його просування — наш захоплений культурою ректор вирішив пропіарити свій навчальний заклад (і заодно себе, зазначимо без зайвої скромності), взявши до рук і підставивши до рота мікрофон. Незважаючи на відсутність голосу, він вирішив бубніти в мікрофон пісні. Усім запам'яталися такі пісні, як "Юний орел", "Кропива", "Хава нагіла" (ой вей!), "Шаланды, полные фекалийкефали", "Блюз еротичних думок" та інші хіти у його виконанні. Як каже Вікіпедія, «концерти Поплавського добре оснащені технічно, відрізняються багатою "хореографією"». однак дозволимо собі засумніватися в танцювальних здібностях сабжу (на сцені він просто тупцяє на місці у ритм і додає лулзів своєю жестикуляцією — мабуть, його повненькі руки накачані гелієм, що їх так і тягне догори), але факт той, що навколо нього на сцені завжди присутня зграя фапабельних студенточок у вбранні, яке свідчить чи то про відсутність комплексів, чи то про наявність особливого порядку здачі іспитів та заліків у "Поплавку", ну і тема буферів буває розкрита.

У результаті маємо неєбічний ПРОФІТ у вигляді 100500 тонн бабла, яке наш герой підняв на продажу дисків, квитків на концерти, ну і на оплаті навчання в університеті, який неабияк популяризував. Також сабж показав себе як талановитий бізнесмен, наставивши на трасі Київ-Одеса своїх заправок, готелів і ресторанів, де готують 9000 50 видів вареників і гордо продають жахливу на смак мінералку з його приватних свердловин (а смак такий, неначе з унітазу). Учіться, дітки, як треба діставати профіт! Пошана пану ректору!

Коротко про КУК

З іншого боку, КНУКІМ як був третьосортним інститутом, так і залишився ним. І не варто забувати про корупційні схеми, пов'язані з цим вишем. Той же славнозвісний Київський університет культури (КУК) є фактично приватним "вишем"-прокладкою, який працює на базі державного КНУКІМу, тобто фізично КУК не існує, але кошти за навчання на бакалавраті/магістратурі бере, причому видає дипломи... КНУКІМу. Парадокс? Аж ніяк, просто відмивання грошей.

На десерт: ходили чутки, що коли міністром культури була О.Білозір, Міх-Міх практично відкривав двері до її кабінету ногою і міг витребувати будь-які гранти з бюджету "на організацію концертів". Мабуть, кожен мріє про таку впливовість.

Співочий політик

Телебачення Торонто про Аграрну партію України

Міх-Міх відомий не тільки як "співак" і ректор, але і як політик. Поплавський двічі був депутатом Верховної Ради, але якоїсь особливої активності ніколи не проявляв, хіба що був одним з тих депутатів, які проголосували за "закони 16 січня". Як не дивно, але співочому депутатові це зійшло з рук.

Однак улітку 2019 року Поплавський раптово став очільником Аграрної партії України і навіть намагався пройти у ВРУ разом із самим Олегом Винником, який теж якогось біса вирішив податись у політику[1]. Не вийшло.

Творчість

Про творчий доробок Поплавського можна розповідати надзвичайно довго, але все-таки краще один раз послухати його чудові композиції, ніж сто раз прочитати про них. Насолоджуйтесь, і не забудьте потім висповідатися.

"Сало". Обережно, рівень шароварщини перевищує допустимі норми!
"Варенички"
"Кропива"
Та сама "Хава Нагіла"
"Блюз еротичних думок"
Remastered "Сало". Дідо все ще дає жару!


Критика

Маестро незадоволений цим розділом
Але в нього є цілий родовід. Заздри, кріпаче.
« З цим парадоксом заїбався я –

Не хочу більше я дивитись на блядєй,
На тлі яких опецькуватий недоумок
Викручує фігури рітуальні
Своєю сракою колгоспною, в перерві
Між засіданням в парламенті.
Там про духовність трохи попиздів –
І знов біжить співати в тєлєвізор.
І шо за жизнь в людей, чому не міг
Він всидіти на місці, у колгоспі?
Він був би там завклубом, в дівчатам
Співав би він про кропиву їбучу,
Що нею був колись відпизджений в дитинстві,
І з того часу він забуть її не може,
Бо срака ще йому болить і досі...

»

Митець про Міх-Міха

Існує небезпідставна думка, що Поплавський — еталон бездарного співака шароварника й жлоба-рагуля в одній особі. На це вказує і творчість Міх-Міха (особливо стереотипна тематика пісень про сало-вареники-борщ і культивація образу "кумедних хохлів"), і його корупційні схеми, пов'язані з КУК, і його політична "діяльність".

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Як і Вакарчук, Повалій і навіть Іво Бобул

Посилання