Цицьки

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
NqI2K25nbU.jpg

Голі баби
Ця стаття містить зображення статвевих органів осіб жіночої статі, тому чоловікам краще озирнутися по боках перед тим, як продовжити перегляд.

Два в одному - і політика, і лірика
« - Куме, а що Вам САМЕ подобається у материнському молоці?

- Мені? Мені, куме, звичайно ТАРА!

 »

Цицьки - це молочні залози козачки, груди, за умови, що вони є досить значних розмірів.

Як твердять сексологи-фрейдисти, сабж є предметом збудження козака при зляганні, бо візуально нагадує сідниці (сам Фройд нервово палить в кутку).

У фольклорі[ред.]

Це ще не зовсім цицьки; так, цицюльки
Зверніть увагу на любовне ставлення художника до сабжу
«
  • Кумасю, а у Вас цицьки є??
  • Звичайно!
  • А чом не носите??
 »


Автори / Олександр Зубрій (1969) / Вірші

Цицьки
...Багата земля України
На пишні і гарні цицьки,
Стирчать вони гордо, мов гори,
І манять, як з пивом пляшки…

Отак віршик цей дурнуватий
Я «смачно», читачу, почну,
І, може, тим самим, увагу
Твою на серйозне зверну.

Що кожного року в країні
Вмирають від раку жінки.
Онуки, дочки і дружини –
Втрачають їх чоловіки.

Коли прочитаєш рядки ці -
Піди й своїй жінці скажи:
«Сходи, перевір свої груди!»
І щастя своє збережи…

P.S. Мінохоронздоров’я рекомендує профілактику!
P.P.S. Одне врятоване життя переважить будь-який осуд за цей віршик. :-)

http://maysterni.com/publication.php?id=36323 http://ragu.li/tags/virsh/?page=3

Полюбила тракториста, під трактором спала,
Три неділі цицьки мила, соляркою сцяла.

Он ди дівка та Заріцька, Заріцька й Заріцька,
В неї потка, як колодка, дерочка маціцька

Ой багата і багата, багата і бідна,
В багатої потка з блехи, а в бідної срібна.

Ой дівчета ж мої милі, як болять у мене жили,
Не так жили, як сустав поколіна х.й устав.

...

Посварились дві сусідки за голівку маку,
Одна одній показувала через плота сраку.

Ой на гори школярі, а на гори школа
Котра дівка без цицьок в тої потка гола.

На тім боці при потоці пасла коза дика,
Посваривси тато з мамоу, шо потка велика

Лісом йшов я до дівчини, та ніс їй косиці,
А вона з кущів перділа, немов із рушниці.

http://yar-info.if.ua/starovina/


Лімерик-коломийка[ред.]

©Тарас Шевченко-Задунайський 20-11-2008
http://gak.com.ua/creatives/2/12641
Господиня одна з Коломиї
Варить борщ – а виходять помиї,
І чому чоловік
До сусідки утік,
Все збагнути ніяк не зуміє.

Ну і, як завжди, бонус-трек для тих, хто прочитав

А рибалкам із міста Очакова
Що клює – не клює, все однаково,
Бо на пляжі цицьок,
Як у небі зірок,
Добре влітку рибалкам з Очакова!

Вірші Юрія Андруховича. АВАНТУРНИК[ред.]

Самійло Немирич, АВАНТУРНИК,
Посаджений за Ґвалт у вежу,
САМОМУ СОБІ

вчора був ти герой одягався у плащ
їздив кіньми і саньми співав пияцьки
нині сівши у вежу ридай пропащ
згвалтувавши дівча що розносило пляцки

може сп’яну, а може скосив тебе шиз
я не бачу причин для такого лайдацтва
тож лежи в ланцюгах лунко кинутий вниз
ти що пив і гуляв і мав купу багацтва

мав півміста друзяк і півміста курвів
розважався магнацьки цицьки мав і цяцьки
та знеславив себе, і родину, і львів
і дівча і курвів і вітчизну і пляцки

ти тепер найостанніший князь волоцюг
за невинне дівча що не з’їло б і муху
цокоти у пітьмі і лижи свій ланцюг
і лежи мов лантух окаянний свинтуху

недостоєн єси, щоб кишки твої псам
запитає суддя та не в янка чи в яцка
а у тебе хоча ти не відаєш сам
чи дівчини хотів чи хотів її пляцка

чи кохання хотів що неторкане ще<br /> пропливає над ринком де рила і туші
ну бо що це за світ і куди він тече
коли в ньому лиш тюрми і вежі й катуші

якось так воно все у глибокій дірі
і на Бога на чорта те личенько біле
от хіба що лишень упирі і щурі
і на цьому амінь Бідолашний Дебіле
http://ukrlit.blog.net.ua/knyhy-yuriya-andruhovycha/virshi-yuriya-andruhovycha/

Ігор Павлюк.Вірші.СЕРЕДИНА СЕРПНЯ (НАСТРІЙ)[ред.]

Якби комуністичні цицьки

Літо – коротке, як бабське щастя, –
Уже за душею, там...
Тепер мені легко –
Як після причастя.
Тепер я із віршем.
Сам.

Сльозою рибини малюю вічність,
Бояню, буяню теж.
До рук догоряють горбаті свічі,
І тіні не мають меж.

В бинті і бетоні моє майбутнє.
Минуле в траві чудній.
Святіють свята,
Незабутні будні,
Мов риби, літають у сні.

Он листя – сльози рудої кицьки.
І кров багата... аж плаче Крез.
Вже хочеться снігу, неначе... цицьки,
Простого чогось – мов хрест.
http://maysterni.com/publication.php?id=36061

Див. також[ред.]