Маршрутка

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

« Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо шансон в салоні рубає: Владімірський централ! »

Кузьма Скрябін

« Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно »

Той самий гімн маршрутників

Я воджу як рагуль
Коли зламалась посеред рейсу

Маршрутка — розповсюджений на початку 21-го століття в Україні вид громадського транспорту, призначений для перевезення невибагливих мас громадян. Викликає змішані почуття серед народу.

Сутність[ред.]

Є жовтими[1] невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Попри невеликі розміри вміщають іноді й понад сотню пасажирів. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів. Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть із закритими очима/вухами/носом:

  • гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).
  • за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.
  • інтер'єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.
  • чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об'єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).

Типажі[ред.]

Водії[ред.]

Хулі не ясно?

Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать "передаєм за проєзд!!!!!!!!1111". Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в "маршрутчики" не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками [2]. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під'їзду.

Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов'язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).

Пасажири[ред.]

Студенти, пенсіонери, бидло, школота, офісний планктон, а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.

Кількість пасажирів маршрутки може варіюватись від нуля і до нескінченності (салон маршрутки являє собою окреме середовище простір-час, яке би навіть Ейнштейн не зміг описати). В час пік між пасажирами можуть зав'язатись настільки близькі стосунки (переважно без взаємної згоди), яких часто навіть у сімейних пар не буває за 20-30 років спільного життя.

Основними розвагами пасажирів є:

  • передача грошей за проїзд (колективна гра, в якій потрібно передати купюру через максимальну кількість людей до водія, завдавши максимальних незручностей всім можливим учасникам і при цьому отримати "здачу" у валютному, а не фізичному еквіваленті).
  • командні змагання з відкривання/закривання вікон та люків (у команді "дує" (їхня ціль закрити всі джерела повітря у маршрутці) переважно перебувають пенсіонери та мами з дітьми, у протилежній команді ("не дує") зазвичай всі інші).
  • прослуховування музики/відео на максимальній гучності, з метою заглушити плейлист водія (опціонально можна проводити бізнес-пеговори по телефону, продаючи 9000 тон алюмінію, купуючи акції Тесла або нерухомість у Монако).
  • гра "інтуїція", коли потрібно через запотіле скло/спини інших пасажирів/рекламу та бруд ззовні/рельєф ям на дорозі вгадати потрібну локацію та встигнути крикнути "на асаноффке!!!!" (достатньо гучно, щоб водій почув та встиг перескочити через три смуги на дорозі і при цьому пролізти через людську масу до виходу)

Альтернативи[ред.]

  • Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло
  • Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш[3] посеред вулиці, часто їздять із запізненнями[4], не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б
  • Лісапет (ровер)\або свій транспорт
  • Пішки
  • Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навіть не думай! За це тебе вб'ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!
  • Телепорт (на жаль ще не придумали)

Примітки[ред.]

  1. Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.
  2. Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.
  3. Анонові один раз вдалося з тролейбусом.
  4. Маршруток це теж стосується.

Робочі Посилання[ред.]