Скрипникофаґ

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Скрипникофаґ).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.

Спілкування з дітьми - традиційна розвага скрипникофаґів.

Скрипникофаґ - людина, яка любить і використовує Харківський правопис. Здебільшого такі люди аґресивні та намагаються усім нав'язати його, посилаючись на московщення українського правопису після реформи 1933 року. До переваг скрипниківки також записують демократичний шлях його ухвалення, всенародність, прискіпливе опрацювання науковцями з різних етнічних українських реґіонів. Природні вороги - Рагулі, анти-Ґ-фаґи, москвофіли та бидло, котре иншого не розуміє, крім того, що йому запихали в школі. Пересічним громадянам просто байдуже.

Нарікають скрипникофаґи й на сучасний правопис, який хоч трохи й виправлений у бік автентичности (повернення літери "Ґ", наприклад), але все одно залишається спадщиною саме московщеного варіянту 1933 року.

Загалом таке прагнення повернення до української автентичности в граматиці підтримується більшістю безосібних, але бувають і зовсім фімозні випадки скрипникофажества. Наприклад, Курка Аалямб починав лише, як скрипникофаґ на demotivators.org.ua. Чим усе завершилося - усім відомо.

Цікавий факт - оригіналу Харківського правопису в мережі нема, тому скрипникофаґи мають змогу використовувати лише "Правописний словник" Григорія Голоскевича, 1929 року видання.

Light-версія скрипникофаґа - проєктовець, що послуговується правописом зі змінами (відштовхуючись од скрипниківки), запропонованими 1999 року, але так і не були затверджені. Тому маємо, що маємо.