Словотвір

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лоґо

Словотвір — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним англіцизмам. Тепер там феєрія даунізму в усі поля.

Що це і навіщо?[ред.]

Теоретично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення української мови від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують кожного, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити питомими словами. Звісно, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «комікс», «застосунок» замість «аплікація» тощо). Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в укрмережі, та ж «вподобайка» чого варта.

Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безневинні слова, які українська давним-давно запозичила й перетравила, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»[1]. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.

Нерідко скочуються на Словотворі й до творення лютої хуйні рівня меметичної «спалахуйки» чи «пісюнкового злодія»[2]. Скажімо, замість «планшет» пропонують «гортайчик». А замість «селфі» втулили якісь «самчики» й «себешки». Хіба ж це той словотвір, який потрібен нам? Хіба ж такий пуризм треба українській мові? Можливо, комусь дійсно до вподоби таке дитяче белькотіння, але чи є потреба в такій комічній мові з -айчиками, -айками, -ейками, -еньками й іншми сюсюканням? Навіть на самому ж Словотворі деякі юзери обурюються.

Пацієнти[ред.]

Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. Та окрім них є ще досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають будь-які запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група не менш схиблених вар'ятів, які навпаки розпинаються за збережння запозичень із німецької, moar тут

Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от Юрко Зелений, який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму). Навіть сам Юродливий проводив кроком повз.

Примітки[ред.]

  1. А латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім
  2. Нагадуємо, що ці слова придумали москалі для стьобу української, але тут «пуристи» перевершили їх

Посилання[ред.]