Латинкойобство

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Латинкойобство — вживання латинки де треба і де не треба. Змушує навколишніх пускати кров з очей. Переважно аргументується "ближче до заходу, аби не як у москалів" чи просто негативістичними скріпами.

ПравопЕси

  • Абецадло

Якась хуїта, злизана з польської абетки (яка й без того громіздка). До української підійшла слабко.

  • Їречек

На базі чеської латинки. Австріяки свого часу думали її впровадити на Галичині, але невдовзі відмовилися від цієї ідеї.

  • Фарбетка

Якась прутня, візуально схожа на юродливку.

  • На цхасі

Не змогли придумати нормальної латинки. Зліплена вона з гівна та палиць: поруч із буквами з гачеком (Č, Š, Ž) автори на місце Ґ вліпили літеру Ğ, яка вживається хіба в тюркських мовах і геть не нагадує за вимовою Ґ[1]. Передача Г як G теж не надто очевидна. До того ж, зовсім не зрозуміло, що в алфавіті робить буква Ї, яка мала би записуватися як ji, аналогічно до ja, ju, je. Наостанок, пом'якшення приголосних передано через сраку, автори навіть не визначилися між апострофом й акутом (як у ś). Словом, непослідовно складена латинка, якою неможливо повноцінно користуватися.

  • Гаєвиця

Найбільш нормальна серед усіх них, має мінімум діакритиків і мінімум двозвуків. теж пішла від чеської, але вже через сербохорватську. На її основі існує так звана Nova Latynka, яка цілком годиться для української мови і якою можна писати без огиди.

Латиняки

У нас піде мова про таких латиняк:

А чи треба?

Латинкойобство і його місце серед срачів.

У звичайних українців цілком резонно постає питання: «а нахуя нам латинка, якщо маємо кирилицю?». Дискусії й срачі навколо цього не вщухають і тепер, хоч участь у них бере досить мало люду. Латинкойоби мають понад 9000 доводів за латинку різного ступеня обґрунтованості й адекватності: від банального «абинеякумоскалів» (чи навпаки глобалізації) до внормування транслітерації.

От чого-чого, а нормальної транслітерації нам дійсно бракує, бо чинний держстандарт трансліту на базі англійського алфавіту досить хуйовий: нема ні пом'якшення приголосних, ні апострофа, ні нормального йотування (скажімо, із Юрія виходить неоковирний Yurii). Та й самі українці нехтують ним, тому кожен пише хто як хоче. Те ж Запоріжжя то стає Zaporizhzhia, то Zaporizhya, то Zaporizhzhya.

А взагалі, до дідька цю вашу латинку, пимішо катаканою. Або деванаґарі.

Див. також

Примітки

  1. Та й зверху не гачек, а бравіс

Посилання