Хіпстер

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук

Хіпстер, расово укр. гіпстер (інді-кід) — нове визначення показного модно-передового члена суспільства. Назва хіпстерів походить звідти ж звідки й у наприклад хіппі - від «to be hip» - бути в курсі. Тобто перш за все наголошується на тому, що хіпстери орієнтуються на все сучасне, слідкують за трендами і завжди готові витратити величезні ресурси, щоб такими лишатися.

Ніби й різка протилежність до хіккі: мегасоціалізовані і надекстравертні (або псевдоінтровертні - залежно від тренду) іміджево-орієнтовані діти того ж середнього класу. Але по-суті, це такі ж самі егоцентричні калічі, які нічого не роблять, а радують лише наявністю особливого стану душі.

Зразок

Ознаки[ред.]

На практиці, їм приписують вічну мрію про подорож до Лондона/Нью-Йорка/в ще якесь модняве місце (залежно від поточних трендів й іміджу, який хоче створити гіпстур), носіння вузьких джинсів, футболок з принтом немов з 70-х, кедофаготрію (застаріле), показне носіння окулярів без жодної практичної мети (застаріле), окрім як навіяти асоціації з інтелектуалізмом, пристрасть фотографувати пародіями на доцифрові фотоапарати, любов до відомих брендів, особливо до Apple і псевдозахоплення найновішими і найальтернативнішими напрямами сучасної культури. До останніх належить артхауз в кіно, інді в музиці (неохіпстерів ще називають інді-кідами), ломографія у фотографії і звісно елітарність у світосприйнятті. Не гребують інтернет-життям, люблять соціальні мережі, а в Україні - дуровський Телеграмчик.

Хіпстери чи прості люди?[ред.]

У білоруській інвективній статті «Форма без змісту: хто такі хіпстери?», яку не складно оминути луркаючи про хіпстерів, міститься багато безглуздої і не дуже критики хіпстерів як явища, зривів покровів і потенції видоїти кров з дуп невинних. Ні, все написано правильно, не погодитись неможливо. Але якщо прочитати статтю замінивши слово «хіпстер» словом «людина», то вона не втратить ані змісту, ані актуальності.

« Зростає покоління (у віці від 16 до 23 років), яке нічого не хоче і не може, у них поступово атрофується самостійний розумовий процес у зв’язку з відсутністю необхідності.  » Вони так кажуть ніби, за 50, 100 і 500 років до цього більшість людей не росли так само. C’est la vie, як то кажуть.

Гіпстери в рідній неньці[ред.]

Українським гіпстерам притаманні такі риси:

  • карго-культ усього західного
  • ‎бездумна гонитва за трендами
  • комплекс меншовартості - обожнюють прогинатися під кацапів і ляшків
  • ‎ретрофобія до змісту ("старизна нам не потрібна"; наприклад, авторові цих рядків чувак з психфаку розказував як гіпстерки з потоку хейтили Фройда та Юнга тільки через те, що воно "старе")
  • попередню рису гіпстерня чудовним робом поєднує з ретрофілією до окремих трендових предметів (олд-скулу), котрі хитрі маркетологи витягнули на світ Божий, аби підзаробити грошенят на наївних дітках середнього класу (наприклад, коли в тренді слухати вініл - кожен гіпстерок розкаже вам, який у нього ахуєнний звук; щоправда, коли він потому засуне навушники з музикою на такій високій гучності, що чути всім у приміщенні - закрадаються сумніви, що він узагалі щось чує).
  • брак освіти
  • фап на безцільні подорожі, аби тільки кількісно побільше
  • вайті-вайті - бо без цього не буде фінансів на подорожі та хіпстерські минтуси
  • нетакіякусі

Загалом, можна сказати, що гіпстер в Україні - це всяка молода людина, котра більш-менш слідкує за модою, не слідкує за змістом того, що відбувається, не має системних знань про світ і врешті-решт не проявляє жодних ознак творчості (в широкому розумінні) а лише копіює стиль який вважає модним та унікальним. Анон може пересвідчитися, що опис правдивий, зайшовши на український твітер і побачивши стіну типового ниття про поганий настрій, погану погоду, погані фільми та ігри, перемішаного з цілковитою неоригінальністю та закликами до ретвітів та додаваннями в підписники.

Посилання[ред.]

Галерея[ред.]