Транспортні фанати

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цуцу2.png

Ця стаття наче дім з вибитими вікнами
Відновіть ілюстрації або додайте нові. Це сумно читати без пікч.

Транспортні фанати - назва каже за себе, це люди які цікавляться транспортом. Не дивлячись на те, що це дивне хоббі, про яке з людьми не поговориш - в ньому задіяно багато людей, які втім живуть по своїм тісним ком'юніті та закуткам.

Підвиди

Історики

Одні з найбільш соціально-прийнятних фанатів, в першу чергу через те що вони роблять щось корисне. Зазвичай займаються підняттям з архівів інформації про історію транспорту, та написанням літератури з цього приводу.

Так вже вийшло, що в Києві трамвайна система є однією з найстаріших електричних трамваїв в Європі, особливо з тих що працюють досі. Цей банальний факт так чи інакше цікавить як широкий загал, так і упоротих фанатів - через що на таку діяльність банально є попит.

Ну і як не крути, сам факт існування трамваю в місті впливав на повсякденне життя містян, а таким чином увійшов у фолькльор.

Серед відомих українських істориків:

  • Станислав Машкевич - один з ключових фігур в ком'юніті насправді, опублікував багато інформації та написав декілька книжок. Проводив лекції з історії київського трамваю та навіть створив сайт-галерею з історичними фото київського трамваю: http://www.mashke.org/kievtram . Все би нічого але має один недолік - поціновувач Булгакова, Ватник

Трейнспоттери

Древнє мистецтво спостереження за потягами. Як явище існувало з самого початку широкого будівництва залізниць. В принципі включає в себе все що завгодно від романтичних прогулянок уздовж залізниці, до не такої вже романтичної каталогізації номерів вагонів, зустрічених протягом цієї прогулянки.

В англомовному середовищі Trainspotting вже давно використовується як синонім нездорового фанатичного захоплення будь-чим. У зв'язку з чим одноіменна книжка та фільм з Юеном Макгрегором не мають нічого спільного з потягами.

В сфері також зустрічаються "професійні трейнспоттери" - це робітники залізниці на пенсії, які тягнуть з собою весь професійний жаргон до простих побутових фанатів.

Громадський транспорт

Різновид транспортного фаната, який сконцентрований на міському транспорті. Метро, трамваї, тролейбуси, автобуси та прости боже маршрутки. Найбільш неблагодарне хобі зі списку - ніхто поза комьюніті це серьозно не спрйимає. Хіба що журналісти, які регулярно пиздять фотографії або інформацію.

Серед них, насправді, ще багато підтипів, але так вже вийшло що вони являють собою більш-меньш однорідне ком'юніті. Що являє собою нескінченну купу срачів, через те що середній вік в цьому комьюніті набагато нижче ніж у інших.

Що характерно, розбираються в марках автобусів та трамваїв краще за виробника. Знають напам'ять нумерацію трамвая/тролейбуса в своєму місті та їх приналежність до депо. Це люди які знають графік транспорту навіть якщо його немає.

В основному займають фотографуванням транспорту та вирішенням неіснуючих проблем у сфері переміщення людей на колесах, в куди меншій ступені займаються веденням бази всіх змін реєстрації тематичного транспорту. Комусь весело гратись в ексель.

Авіахоббісти

Любителі всього летючого. Як і більшість фанатів, великі любителі каталогізувати інформацію та бажано додати фото. На відміну від більшості фанатів, часто це роблять порушуючи закон.

А все через те, що можна напоротись на військовий об'єкт, чи в кадр влізе щось військове чи секретне. Зараз в Україні і поготів. При тому, об'єкт їх інтересу зазвичай знаходиться далеко, а до того ж і може переміщатись з швидкістю, у деяких випадках, значно швидшою за швидкість звуку.

Короче, непроста це справа.

Фотографи

Не дивлячись на те що більшість перелічених в інших пунктах підвидів цьому цікавіше шукати цікавий ракурс, виставляти композицію фото, а потім обробляти її на комп'ютері три дні, щоб в кінці вийшов шедевр. Транспорт то діло друге. Що саме цікаве, шедеври бувають.

Особливо враховуючи що більшість транспортних ресурсів це зазвичай галереї чи форуми - то вони користуються попитом.

Туристи

Це люди, які суміщають приємне з приємним. Туристи готові їхати дві доби кудись щоб подивитись на цікавий об'єкт. Транспорт зазвичай є або способом добратись до цілі або самою ціллю.

Так, наприклад в Україні з популярних об'єктів для транспортного туризму є вузькоколійна залізниця в Кіровоградській області Рудниця-Гайворон-Голованівськ. Ні, не тільки серед Українців - сюди також іноді навідуються європейські фанати.

Укрзалізниця це прохавала, і стала організовувати щорічні івенти. Катають людей на паровозі, часто викатують автомотрису на базі звичайного старого совкового автомобіля.

Все би нічого якщо б Гайворон не знаходився десь посеред жопи Кировоградщини, але статус туристичної пастки так чи інакше привертає сюди люд.

Ще можна згадати музеї авіації в Миргороді та Антонова під Києвом

Також такі люди не проти проїхати в тухлому плацкарті 25 годин щоб потім лазити на якомусь закинутому об'єкті, типу 7 автобусного депо в Києві, або шукати залишки змитої штормом залізниці в Генічеську

Ретро фанати

Ці фанати люблять усі старі транспорти, та їдуть в далекі села посеред карпат, бо там хтось чув що їздить Ікарус. Зазвичай цей Ікарус в дуже гнилому стані, та й вже не їздить власне. Поза цією справою вони витрачають весь час на те, щоб доказати що зараз вже таких не роблять, та що все нове - страшно погане, пластмасові коробки з твердими сидіннями..

Урбаністи

Цей підвид виник не так і давно. В основному пов'язаний з тим, що люди не хочуть жити в лайні, і шукають рішення серед загальносвітових течій та ідей. Власне не є в першу чергу транспортними фанатами, але так чи інакше причетні, хоч і ці більше зацікавлені в інфраструктурі, по якій катається той весь транспорт та синергії транспорту з людми, один з одним та оточенням. На 99% складається з дуже експертних шкільників, які подивились на ютубі Одувана. Інші 1% це збірна солянка з діючих архітекторів, які слідкують за ситуацією в світі.

Типові срачі

Електробусосрач - В залежності від ставлення користувача до батарейковозів - може почути різні думки з цього приводу: від рішення всіх проблем екології до найгіршої речі що придумало людство. Приводяться аргументи про високу пожежонебезпечність акумуляторів [1], енергонеефективність [2], та що через необкатаність технології, електробус це "монорейка для бідних". Особливу пікатність цьому срачу додає те, що ніде в Україні повноцінно електробус так і не був запущений, зате був дуже навіть повноцінно запущений в москві - з попутнім вирізанням усього тролейбусу нахєр. Хоча в більшості міст електробус таки хочуть запустити, кожна мерія має план на закупку 20-40 електробусів, які обов'язково повинні поїхати от-от, зараз вже точно. Розумні же знають, що тролейбус теж електробус.

Де зустріти?

  • http://trainpix.org/ - колись великий український сайт-галерея з базою, присвячена потягам. Мав велику кількість фотографій та велику кількість народу з багатьох країн, в тому числі з кацапії До 22 року видавав свою національну приналежність хіба що великою кількістю фотографій з України, після початку повномасштабки закрився, замість головної довгий час було посилання на ПЖ. Нині недоступний навіть в такому вигляді. Нажаль, десь в напіввідкритих джерелах був дамп бази за якийсь 2014-й рік, разом з фотографіями. Користуючись цим, а також тим що сайт має якийсь стандартний движок для таких типів сайтів - русня побіжала клепати свої клони трейнпіксу, але вже з прапорцями днр і включаючи Запоріжжя в склад рашки. Нажаль, багато малоросів побіжало до них вслід. Наші ж дуже довго тримали марку. Аякже, залізниця - то критичка, постити фотографії з нею під час повномасштабки непатріотично взагалі. Але чомусь всім було похуй
  • https://railgallery.pp.ua/ - власне нині працюючий клон трейнпіксу. Движок той самий, але з великими зусиллями українізований. Російська в інтерфейсі досі звідусіль лізе, але поки що без альтернатив. На відміну від батьківського ресурсу, має доволі скромний актив, а через це страждає якість фото - допускаються фотографії набагато гіршої якості.
  • https://alltransua.com/ - галерея громадського транспорту. Існує з початку 2010-х, але не користувалась попитом через жахливий дизайн. Нині ж красиво, особливо враховуючи що зміна дизайну співпала з масовим виходом українців з аналогічних російських ресурсів, посилання на які автор давати не стане. Окрім українців, має в невеликій кількості також поляків та юзерів з країн Балтії.
  • https://www.airliners.net/ - міжнародний ресурс авіаспоттерів. Україна доволі широко представлена але по зрозумілим причинам, актуальних фотографій немає
  • https://www.railpictures.net/ - відомий американський трейнспоттерський ресурс.


  1. А акумулятори, тим часом, дійсно гарно горять. Настільки, що той електробус може горіти днями, бо літій в акумуляторах реагуючи з водою горить тільки сильніше. В наворочені електробуси встановлюються системи пожежотушіння, способні затушити навіть твій пердак, безосе. Але більшість електробусів збираються з гівна та китайської локшини, через що ситуація скоріш неоднозначна. Але навіть в таких умовах пасажирам доволі всередені безпечно, бо до повної зупинки автобусу навіть в аварійній ситуації не більше двох хвилин, а бабахати як наприклад газ (який теж масово стоїть по автобусам) батарейки властивості не мають.
  2. Порівняно з тролейбусом воно то так. Та і взагалі в електробусах нагрів салона все одно дизельний.