Київ

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятник засновникам міста. Сучасна версія

Київ, Кієф, Хуїв — пухлина на тілі України, яка висмоктує з решти регіонів людські ресурси й паразитує на економіці країни. Загалом, такий стан речей є спадком совкової централізації, яка перетворила гарне українське місто в гігантську совкоподібну клоаку. Понаїхало, за офіційною інформацією, трохи менше 3 млн., за неофіційною, враховуючи агломерацію - до 6 млн. Людська панорама Києва вельми проста: узкоязьічноє насєлєніє + рогулі + хіпстота = кієфлянє. Додайте ще даунбасян, які з усім відомих причин охочіше понаїхали в Кієф, бо ближча культура й ващє сталіца.

Відомо усім, що:

  • Київ - мати міст Руських (не плутати з російськими!);
  • Київ - Велике Село (згадують зазвичай, коли киянин дізнається про те, що його знайомі з різних районів столиці також знайомі між собою);
  • Київ тримає вакантні посади та смугасті (і не лише смугасті, а й гумові типу ПР-73) палки в міліції для людей, що не хочуть працювати;
  • До Києва язик доведе;
  • донедавна на городі був бузина, а в Києві - ДЯДЬКО.

Населення[ред.]

Києва складається з:

  • понаїхів з Хацапетівок, Кислодрищенськів, Тмутараканів, Бердичевів, Жмеринок та Крижополів - 90%; на відміну від корінних киян в першому поколінні - п.2 - 80 % з оцих кажуть про себе "ми, кієвлянє" - в душі ті ж самі Рагулі (див. п.3), шо і раніше
  • корінних киян в першому поколінні - 5%;
  • бидла Рагулів - 2%;
  • студентів - 2%;
  • депутатів - 0.9% Ніфігасобі, 40 тисяч одних депутатів!;
  • інтелігенції (зі Львова та ІваноШевченкоФранківська) - 0.05%;
  • київофілів - 0.00005%, але ж ну і смердить від них!
  • справді корінних киян в другому і більше поколіннях - не існує в природі, або існують в таких мізерних кількостях, що для їх виявлення слід застосувати нанотехнології

Мости Києва[ред.]

Рідкий птах долетить до середини Дніпра. Дніпро, як відомо. тече з півночі - з сумовитих москальських боліт та лісів - на південь, отже, мости, відповідно:

  • Московський (будувався за Совка, коли Понаєхавск-Нєрєзіновий чесно вважався століцей нашей Батьківщіни
  • Петрівський залізничний
  • через Рибальський півострів у напрямку на Оболонь - новий, рух лише в одному напрямку (не той, що до Рибальського, який в народі "Горбатий", а саме на лівий берег)
  • метро
  • Патона (довжина за топокартою і ногами 1543 метри)
  • Дарницький залізничний (по ньому потяги везли все, шо можна, у Нєрєзіновую)
  • Дарницький автомобільно-залізничний
  • Південний (по ньому метро ходить аж до Бортничів, мимо засраного лайнами з усього Києва озера Вирлиця)
  • ще є пішохідний на Труханів острів, з нього наркомани, щоб повистьобуватися перед дівчатами, плигають у воду і до пенсії не живуть.

Історія Києва[ред.]

2ad1ce065b.png

За древньоруськими переказами, його заснував Кий. Києві, разом із братами і сестрою Либіддю у 1980-х зробили пам'ятник, у якому в 2009 відпала дупа. На цьому пам'ятнику написано, що Києву було 1500 років. До середини 12 століття Київ був найбільшим містом і центром Русі. І так було до 1169 року, коли до Києва припхався Андрій Боголюбський й випиляв місто вщент, разом з населенням. Москвославні його за це канонізували.

Вдруге Київ руйнували 1240 року татаро-монгольські орди. В 14-17 століттях Київ був прикордонним містом Великого князівства Литовського, а потім - Речі Посполитої. Але після того, як Хмельницький продав Україну москалям, Київ захопили кацапи, і панували тут разом із жидами аж до кінця 20 століття. Та й зараз деякі тут непогано влаштувались. Як відомо, у кацапів дуже бідна мова - вони навіть плутають поняття руський і російській. І тому, коли кацапи кажуть, що "Киев - мать городов русских", вони думають, що Київ - російське місто, хоча насправді це не так.

До речі був час. коли кацапів і справді в Києві було більшість. Особливо в 1930-х роках, після того як все більш-менш адекватне більшовики спровадили на Соловки. Але в 1941 році, коли німці визволяли Київ від комуняцьких загарбників, кацапи здебільшого повтікали, а перед втечею ще й встигли підірвати Хрещатик і спалити жидів в Бабиному Яру. Хоча совкова пропаганда стверджує, що цим займалися німці. Але з тих пір українське населення у Києві знову складає більшість.

Місця Києва[ред.]

Суть

Майдан Незалежності[ред.]

Найвідомішим місцем Києва є Майдан Незалежності. В древні часи ця місцевість називалася Козиним болотом, бо напевно там таки й було болото. При совку це була площа Жовтневої революції і на ній стояв ідол Леніна з попихачами. В 1990-ті роки площу перейменували і реконструювали. Зняли не тільки Леніна, але й дивовижної краси фонтани, біля яких у затінку від каштанів можна було бухати пиво. Замість них поставили скляні споруди, що нагадують склепи. Кажуть, що якщо архітектура - це застигла музика, то архітектура Майдану - це застигла музика Поплавського.

Дівка на кулі, що на майдані. Символ міста, незалежності і взагалі всієї України. Те що золотистого кольору, покрите справжньою позолотою

Після того, як до влади потягнувся Яник, Майдан став центром малих і великих революцій. Помаранчева революція була безкровною. На Майдані тоді роздавали наколоті апельсини і американські валянки, народ волав Ю-щен-ко, і все врешті закінчилось хепі-ендом. Другий Майдан, він же Євромайдан, був кривавим. Під час останньої атаки Беркуту на Майдані і прилеглих вулицях загинуло близько сотні протестувальників, а Будинок Профспілок був вщент спалений.

Печерська лавра[ред.]

Це найбільша святиня Київської Руси, яка існує ще з 10 століття. Захоплена ватниками. В часи Євромайдану тут знаходили притулок донецькі гопники. Тут же розташовані кілька музеїв і навіть академія керівних кадрів культури. Можна піднятися на дзвінницю, звідки видно майже увесь Київ. Можна зайти в Печери, де поховані монахи. Аборигени лаври вірять, що їх тіла нетлінні і навіть зцілюють православний люд. Цей об'єкт знає навіть ЮНЕСКО.

Софія Київська[ред.]

Найдивовижніший собор Києва, але вхід туди платний. Цей собор відомий тим, що зберіг графіті часів 11 століття, записані древніми киянами давньоруською мовою. Так ось ця давньоруська мова схожа на сучасну українську значно більше ніж на кацапську. Так що знай, аноне, якщо ти зустрів російськомовного киянина - це стопудово із понаєхавших. І цей об'єкт знає ЮНЕСКО.

Михайлівський собор[ред.]

Знаходиться неподалік Софійського. Собор відомий тим, що двічі рятував киян від москальської наволочі. В 1240 році, коли ті приперлися під проводом Батия, і в 2014, коли вони приперлись у формі Беркута. Обидва рази у Соборі били в набат. Собор належить православним.

Андріївський узвіз[ред.]

Звивистим шляхом спускається від Андріївської церкви на Поділ. Тут аборигени виставляють на продаж свої картини і всілякі інші витвори мистецтва. Кажуть десь неподалік є Лиса гора, де збирається всяка бісота. Гора дійсно є, на рахунок бісоти - не знаю.

Гідропарк[ред.]

Улюблене місце відпочинку аборигенів. Тут є спортивний майданчик з шаровими тренажерами, є пляжі (не тільки текстильні, є й нудистський), є прокат човнів, і звичайно ж, до біса генделиків, де можна набухатися в сраку. На водохрещення народ приїжджає сюди пірнати в ополонки. Старожили навіть пам'ятають оголений торс Пасічника, а от проффесор освячуватись дніпровською водою всралися. П'ятий президент теж не став морозити собі яйця.

Транспорт[ред.]

Київський транспорт - це три гілки метрополітену, міська електричка, фунікулер, трамваї, тролейбуси, автобуси і маршрутки.

Метро[ред.]

Поїзди із 5 вагонів, обклеєні реклямою, довезуть вас з одного кінця міста в інше за 40 хвилин. Це найбільш надійний транспорт, якому не страшні ані корки, ані мітинги. Кажуть, на деяких підземних станціях можна врятуватися навіть від ядерного вибуху. З часів Євромайдану, щоправда, в метро стали практикувати планові мінування. Мінують як правило одну якусь станцію, найчастіше - Вокзальну, і поїзд на ній протягом кількох годин не зупиняється. В часи Євромайдану, зрозуміло, мінували Майдан Незалежності і Хрещатик.

На разі в Києві три гілки метра - червона, синя і зелена. Мешканці Троєщини мріють про четверту - на Троєщину, але кожен новий мер спочатку обіцяє її збудувати, а потім забиває на аборигенів болт.

Міська електричка[ред.]

Це така зелена або червона ковбаса, яка півтори години повзе навколо Києва. Її запустив Попов, щоб улестити жителів Троєщини, які хотіли метро. Але Попов був слабкий в географії і побудував станцію "Троєщина" в 100500 км від самої Троєщини. Всенародної любові не вийшло.

Трамвай[ред.]

Київ був першим містом кацапської імперії, де з'явився трамвай. Ходив він від Поштової площі до Хрещатика. В найкращі часи в Києві було 35 маршрутів, але в 1990-ті трамвай стали розбирати. Після того як трамвай випиляли з мосту Патона, в Києві лишилось дві окремі трамвайні мережі - на лівому березі і на правому.

Тролейбус[ред.]

Зараз в Києві їздять патріотично розфарбовані жовтоблакитні тролейбуси львівського виробництва, зелені - місцевого виробництва, і біло-сині - дніпропетровського. Львівські кращі, бо в них сидінь більше. Зате в київські можна більше народу напхати і в них краще з опаленням. Колись ще їздили чеські "шкоди" і румунські "даки".

Проблеми Києва[ред.]

  • Мери Києва. Кияни чомусь завжди обирають на мерське крісло якогось довбойоба, прибульця з далеких світів, генія афоризмів. Колись це був Сан Санич. Потім Льоня-Космос. Тепер - Кличко
  • Лайноперекачувальна станція на березі оз. Вирлиця.
  • Самозахоплення та приХВатизація Героями України заповідних земель і берегів Дніпра а потім мутні тьорки кому і що належить.
  • Метро на Троєщину - міфічний мем.
  • Понаїхавші, яких 96 %.

Додаткові посилання[ред.]