Гіперпатріот

Якщо ви шукали статтю про москальське пропагандистське кліше, то вам сюди

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Гіперпатріот або ура-патріот - особа, вражена гіперболізованим патріотизмом головного мозку. Зазвичай, має нездоровий потяг до всього українського та до істерики спримає будь-яку згадку Московії. Має чітко виражене бажання демонструвати свою українськість та дорікати іншим за їх недостатню/слабко проартикульовану громадянську позицію.

Суть[ред. | ред. код]

Зазвичай діагностється у людей, що тільки но увійшли у тему українізації, а особливо, якщо цей вибір супроводжувався конфліктом з навколишнім, переважно чужорідним, середовищем. Суть полягає в тому, що в намаганнях захистити паростки культури в своєму серці від агресивного оточення, особа намагається максимально відгородити свій світогляд (який і так переживає кризу ідентичности) від навіть гіпотетичних нападів чи бодай мінімально інших точок зору від зафіксованої. Чимось нагадує матерів, що аж занадто піклуються про своє дитятко і ладне чинити будь-які, навіть найбільш абсурдні, вчинки у випадку, якщо її здастся, що щось маляті загрожує.

Історія питання[ред. | ред. код]

Поширення[ред. | ред. код]

На Драматиці[ред. | ред. код]

До гіперпатріотичних статей застосовується спеціальна вивіска.

ДІВЧИНА, КАЛИНА, УКРАЇНА!!!1!
Стаття написана гіперпатріотом, який безумовно ДУЖЕ СИЛЬНО ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ. Позиція автора тексту занадто патріотична та може зашкодити здоровому сприйняттю інформації. Очевидними є відсутність конструктиву, здорового глузду та перевищена кількість синьо-жовтого кольору, а також принагідне ПРОСЛАВЛЯННЯ НЕНЬКИ-БАТЬКІВЩИНИ і НЕНАВИСТЬ ДО ВОРІЖЕНЬОК.

Маркери гіперпатріотизму[ред. | ред. код]

Ти шо-то там робиш
Постійно носиш вишиванку

Приклади[ред. | ред. код]

Як лікується?[ред. | ред. код]

Переважно часом (і відповідним дорослішанням пацієнта) або ж у разі розчарування в певних ідеях/поглядах. Патріотизм і любов до своєї батьківщини є позитивними явищами, які дають можливість розвивати і покращувати середовище свого існування (в даному випадку окреслене границями конкретної країни), але, як завжди, слід трохи використовувати голову і старатися адекватно оцінювати ситуацію.

Україна пройшла досить складний історичний шлях, на якому було багато різних періодів, які досить тяжко однозначно охарактеризувати. Також різні люди виростають і формуються у різних умовах (часто навіть рідні брати, які виросли в одній кімнаті, бувають дуже різними у своїх поглядах/звичках/переконаннях), тому і погляд на різні речі у них майже завжди відрізняється. Плюс інформація до всіх доходить по-різному і її в наш час надто багато, щоб можна було формувати у всіх більш-менш однакову думку (ну ватніків це не стосується, але ти ж по своїх інтернетах лазиш і начитуєшся всякого). От і виходить, що хтось готовий віддати життя за країну і боротись до останнього, а його сусід кричить "путінввадівайска", мастурбує на регіоналів/опзж і включає у своїй дев'ятці "Любе" на всю гучність.

Але не розчаровуйся, анон, в нашої неньки є багато проблем (більшість з яких не ми створили, нас може ще навіть тоді не було в планах), які ми таки вирішимо з часом, а потім створимо ще трохи інших, їх ще хтось вирішить і створить нові...так воно і буде далі, це ж життя, трясця! А любити батьківщину треба, з усіма її плюсами і мінусами (які треба не замовчувати та ігнорувати, а бачити і старатися виправляти по можливості), з гарячим серцем та холодною головою.

Див. також[ред. | ред. код]

Портал "Суспільство"

Покликання[ред. | ред. код]