Гіперпатріот

Якщо ви шукали статтю про москальське пропагандистське кліше, то вам сюди

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

«	Все — отрута, все — ліки; те й інше визначає доза	»
	— Парацельс

Гіперпатріот або ура-патріот - особа, вражена гіперболізованим патріотизмом головного мозку. Зазвичай, має нездоровий потяг до всього українського та до істерики спримає будь-яку згадку Московії. Має чітко виражене бажання демонструвати свою українськість та дорікати іншим за їх недостатню/слабко проартикульовану громадянську позицію.

Суть

Зазвичай діагностється у людей, що тільки но увійшли у тему українізації, а особливо, якщо цей вибір супроводжувався конфліктом з навколишнім, переважно чужорідним, середовищем. Суть полягає в тому, що в намаганнях захистити паростки культури в своєму серці від агресивного оточення, особа намагається максимально відгородити свій світогляд (який і так переживає кризу ідентичности) від навіть гіпотетичних нападів чи бодай мінімально інших точок зору від зафіксованої. Чимось нагадує матерів, що аж занадто піклуються про своє дитятко і ладне чинити будь-які, навіть найбільш абсурдні, вчинки у випадку, якщо її здастся, що щось маляті загрожує.

Історія питання

Поширення

На Драматиці

До гіперпатріотичних статей застосовується спеціальна вивіска.

ДІВЧИНА, КАЛИНА, УКРАЇНА!!!1!
Стаття написана гіперпатріотом, який безумовно ДУЖЕ СИЛЬНО ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ. Позиція автора тексту занадто патріотична та може зашкодити здоровому сприйняттю інформації. Очевидними є відсутність конструктиву, здорового глузду та перевищена кількість синьо-жовтого кольору, а також принагідне ПРОСЛАВЛЯННЯ НЕНЬКИ-БАТЬКІВЩИНИ і НЕНАВИСТЬ ДО ВОРІЖЕНЬОК.

Маркери гіперпатріотизму

Ти шо-то там робиш
Постійно носиш вишиванку

Приклади

І в історії такі бувають! І навіть не завжди це погано!Лисенко тому підтвердження.

Фаріон

Як лікується?

Переважно часом (і відповідним дорослішанням пацієнта) або ж у разі розчарування в певних ідеях/поглядах. Патріотизм і любов до своєї батьківщини є позитивними явищами, які дають можливість розвивати і покращувати середовище свого існування (в даному випадку окреслене границями конкретної країни), але, як завжди, слід трохи використовувати голову і старатися адекватно оцінювати ситуацію.

Україна пройшла досить складний історичний шлях, на якому було багато різних періодів, які досить тяжко однозначно охарактеризувати. Також різні люди виростають і формуються у різних умовах (часто навіть рідні брати, які виросли в одній кімнаті, бувають дуже різними у своїх поглядах/звичках/переконаннях), тому і погляд на різні речі у них майже завжди відрізняється. Плюс інформація до всіх доходить по-різному і її в наш час надто багато, щоб можна було формувати у всіх більш-менш однакову думку (ну ватніків це не стосується, але ти ж по своїх інтернетах лазиш і начитуєшся всякого). От і виходить, що хтось готовий віддати життя за країну і боротись до останнього, а його сусід кричить "путінввадівайска", мастурбує на регіоналів/опзж і включає у своїй дев'ятці "Любе" на всю гучність.

Але не розчаровуйся, анон, в нашої неньки є багато проблем (більшість з яких не ми створили, нас може ще навіть тоді не було в планах), які ми таки вирішимо з часом, а потім створимо ще трохи інших, їх ще хтось вирішить і створить нові...так воно і буде далі, це ж життя, трясця! А любити батьківщину треба, з усіма її плюсами і мінусами (які треба не замовчувати та ігнорувати, а бачити і старатися виправляти по можливості), з гарячим серцем та холодною головою.

Див. також

Портал "Суспільство"

Покликання