Подібність японської та української культур

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Японські пагоди та гуцульські церкви. Відчувається присмак однієї культури.

Якимось дивом, в україномовному інтернеті останнім часом поширилися порівняння японської культури з українською.

Ще більш феєричним є те, що в результаті порівнянь, культури дійсно виявляються подібними! Немаломожливо, кажуть нам джерела, назви обох японських столиць пішли від ім'я Кия, як і назва столиці української. Інші стверджують, що японські пагоди та гуцульські церкви є будовами одного стилю. Крапку у роздумах поставив божествений ґуґл, який у пошуку "японці українці", подає на більш ніж мільйон результатів більше, аніж у пошуку "росіяни українці". Як було згадано раніше, феєрично.

Аргументи японоукрів[ред.]

  1. Жахлива історія про жінок, що перетворювалися на кішок... й помстилися своїм кривдникам (досить сильно нагадує подібні історії, що їх розповідали українські селяни):
  2. Відчуття кольорів, естетизація вбрання поряд з досягненням його практичності й комфорту (які у наших завжди були, та знищувалися роками «шир потребу»), квіткові мотиви … - то дуже схоже…
  3. ... і не лише це... сприйняття світу, певні особливості світосприйняття, яким важко знайти відповідне означення... Наприклад, коли наші передивлялися японський та американський фільм жахів (сюжет один і той: про дзвінки по телефону, після яких вмирали люди), то якось почула зауваження: "Ну, у японців все зрозуміло, а ці америнці всі божевільні там, чи як?"
  4. Та й наші жінки чи не такі ж гарні у вишитому вбранні, як японки у кімоно? Як вони вміють їх носити!... щоправда не всі... Але ж у нас поки не вчать носити національний чи стилізований одяг, як то вчать у Японії
  5. Корейці, наприклад, ніби поряд з японцями мешкають, а засоленої сирої риби, поки не засмажть, не вживають... А ми... хтось смажив засоленого оселедця? Та це ж сира риба!.. А у нас(щодо згаданого) більше схожі з японцями смаки... [1]
  6. Але ж не просто ж вони бувають схожими? Якщо є схожі звички і схожі смаки, то, можливо, виникли вони не "просто так"?
  7. Ще пригадалося… японців здебільшого характеризували, як людей консервативних, які вибирають найчастіше з того, до чого звикли, про що вже знають… Щодо нового, то ніби вибирається воно без особливого ентузіазму й не одразу…
  8. Ніби серед «щирих українців» немає таких, що з вузькими очима? Та моя найкраща знайома-полтавчанка має точнісінько такі очі, але пишається давнім українським козацьким родом, що виробляв найякісніший глиняний посуд (щоправда у періодично народжувалися у них діти з такими саме очима й прямим жорстким волоссям, хоч шлюби були лише між односельцями)


Файно (хвайно, кавайно, 可愛) - як з української, так і з японської означає "гарно", "мило", "добре". Файним можна схарактеризувати що завгодно від Кубані до Більщини та від Стародубщини до Криму (і навіть добрі козацькі усмішки ˚ب˚, ˚ڡ˚ ). Хоча гарантованим носієм файності є, звичайно ж, файні українські дівки з косплею (аніме відпочиває).

Няў![ред.]

Основна стаття: Няўка

Ще один доказ того, що японська та українська культури чи не ледь як рідні, це присутність в наших мовах некрихтово-однакових вигуків для передачі котячого няўкання: японською (にゃあ-ня) та українською (няв). На Учані з часом останнє слово набуло форми "няў" і тепер викорстовується як вигук для передачі захоплення чимось.

Примітки[ред.]

  1. Прапорщик - начальник складу рівненського полку зв'язку - якось навчив робити "п'ятихвилинку"; заморожений оселедець розрізається поздовж хребта, чиститься від нутрощів, голови, луски (знімається разом зі шкіркою); все це солиться-перчиться-сиплеться спеціями, і під дією солі вже пришвидшено розмерзається за 5-7 хв.; далі - нарізка, цибулька, олійка - закусь, за вуха не відірвеш!