Фінансова компанія

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фінансова компанія - один із типів міжнародних компаній, які розплодилися в Україні в другій половині 10-х років і завдяки яким ти можеш отримувати гідні зарплати в долярах. Компанії займаються залученням людських грошей в торгівлю на Форекс та інших біржах. Це не завжди дурилово, але є і таке.

Як це працює?[ред.]

Знаходження клієнта[ред.]

Спершу треба зібрати базу клієнтів. Існує купа сайтів і лендингів з купою реклами всюди, де можна уявити. Звучить вона приблизно як "Торгуй сьогодні біткоїн і отримуй сотні-тисячі доларів за сидіння на дупі." Або золото, або нафту, або акції Тесли. Клієнт проходить за посиланням, читає заманухи про сидіння на дупі і захмарні профіти, лишає свої дані для зв'язку.

Подібні сайти не мають жодного безпосереднього стосунку до фінансових компаній. Вони суто маркетингові і фармлять бази з даними клієнтів, які щонайшвидше покі ті "гарячі" (йдеться про хвилини часу) продають фінансовим компаніям. Десяткам.

Далі клієнтам з них будуть дзвонити, пропонуючи вкластися. З десятків компаній, кажучи, що "ви у нас зареєструвалися", бо щойно відбувається продаж даних, на клієнта відкривається рахунок.

Чому ти ніколи не бачив такої реклами, безосібниче? Все просто. Україна не вважається тією країною, з населення якої можна отак от брати інвестиції. В багатьох подібних компаніях існує навіть заборона на прийому документів з подібних країн (ще може бути Румунія, Македонія, Ізраїль), бо нікому з них не хочеться потім побачити мітинг тредерів-невдах у себе під офісом.

Ще цікавий момент зі Сполученими Штатами. З їхніми громадянами, а також громадянами територій під контролем США не працює ніхто. Бояться. Кажуть, в кожній спецслужбі а-ля СБУ є під-офіс ФБР і якщо громадянин США потрапляє в неприємну ситуацію, то це проблеми тих, хто його в це втягнув. Знайдуть і в Афганських горах. А ніхто з директорів фірми не хоче там опинитися.

Конверсія[ред.]

Тож, одразу після реєстрації-продажу, клієнту створюється акаунт в парі-кільканадцяти компаній і за справу беруться менеджери конверсії (букв. навернення). З десятків, трясця твоїй матері, компаній. Кожного дня, або і по кілька разів на день.

Він дзвонить клієнту і каже щось типу "Ви зацікавилися в торгівлі біткоїном/акціями тесли і зареєструвалися на НАШІЙ платформі. Го інвестувати пробний депозит у 250 доларів (або фунтів, або євро - це вважається мінімальним депозитом).

Як правило, клієнт починає бикувати, що не готовий, не хоче, не пам'ятає, припиніть мені дзвонити, треба поговорити з дружиною тощо. Але це давно вже не проблема і є купа скриптів що казати клієнту в якому випадку. Попри те, що відмазок, аби не перерахувати гроші зараз, є десятки, основних страхів наука конверсії виділяє два: страх втрат і проста людська недовіра.

В першому випадку, ти розказуєш, що торгівля безпечна, якщо слухатися порад консультанта, та й вкладатимеш в конкретну угоду ти стільки, скільки захочеш. В другому показуєш ліцензію компанії (якщо вона є, лол, але про це пізніше). У хорошого конвершн-менеджера відсоток конверсії має складати 20%. За місць з купи розмов клієнтів і годин роботи вважається нормальним уламати 20-35 клієнтів. Зп в цьому напрямі 1-3к доларів залежно від досягнень.

Менеджер не має говорити клієнту певних речей, які законом можуть бути розтрактовані як відверте дурилово. Наприклад "ти будеш отримувати багато грошей. Сотні тисяч доларів тощо". Те, що клієнт бачив в рекламі, це звісно його особисті проблеми. Натомість менеджер каже "У тебе будуть хороші результати. Мій клієнт завдяки карантину і сукупнього підйому акцій Амазон заробив 1к за місяць вклавши 250 доларів" - суть інша, але для клієнта звуть так само.

Комплаєнц[ред.]

Для того, аби навіть з депозитом бути допущеним до торгівлі, необхідно надати певні документи. Як правило, це пруф особи і місця проживання. Аби не відмивали гроші. Аби не виникало проблем зі співвітчизниками. І просто "знай свого клієнта". завдання комплаєнца (букв "погодження") в тому, щоб подзвонити, пояснити за документи і верифікувати клієнта. Тут то ти, аноне і можеш розгулятися, почавши з англійської і вивчаючи ті мови, які потрібні в спілкуванні з клієнтами компанії.

Ретеншн[ред.]

Буквально "утримання". Після того, як клієнт таки-зробив депозит і надіслав документи, його перекидають на ретеншн-менеджера, з яким клієнт вже може торгувати. Попри це, основне завдання ретена це вичавити з клієнта більше депозитів. Основна причина це "з більшою кількістю капіталу ми зможемо краще заробляти. ваш профіт - мій відсоток. мені теж не вигідно втрачати" тощо.

По-факту ж на ретенах і їхніх талантах до вичавлювання сотень-тисяч-десятків тисяч доларів із хороших клієнтів і тримається діяльність компанії. Це її ядро і отримують вони заробітні плати від кількох тисяч доларів і до нескінченності (скажімо, 50к доларів в місяць) залежно від сум, які витягують із клієнтів.

Насправді профіт клієнта не кореспондує із профітом ретена, натомість біржа платить певні бонуси за кожну торгову спробу клієнта. Тому фейл і подальше виведення грошей ретену теж не вигідні. В ідеалі клієнт має торгувати якомога частіше і зароблять по-троху, аби і вовки були ситі, і вівці продовжували пастися.

Щодо способі витягування - вони варіюються. Від повністю правдивих "го подвоїмо потенційні РЕЗУЛЬТАТИ" до "чо, машину маєш, так? Продай, потім 2 купиш. Хата є? Застав її, дружині лише нічого не кажи. Пенсійні накопичення до кінця життя? Давай сюди, примножимо! Все буде ок."

Сапорт[ред.]

Підтримка корситувачів. Найбільш гівняна робота. Вже зареєстровані клієнти дзвонять тобі і скаржаться на різну маячню. Наприклад "я все просрав. Верніть мені гроші."

Іноді клієнти реєструються і роблять депозит суто, аби кидати хуї замість документів і при кожному дзвінку просити їм відсмоктати.

Хто туди йде[ред.]

Більшість клієнтів - пенсіонери (наприклад, у Німеччині), імігранти (наприклад, із Нігерії в Британію) і просто дебіли (які не можуть завантажити файли на сайт). Від клієнтів подібних організацій в принципі не варто очікувати великого розуму.

Німці дуже прискіпливі і нудотні, азіати покірні і наївні (крім гонконгців, які як німці), африканці - тотальні брехуни, росіяни і поляки - агресивні довбограї, іспанці - тупі селюки. І лише скандинавія - це батьківщина культурних, чемних і відповідальних людей.

Основна мотивацій йти - жадоба і наївність. Типовий природний відбір лохів.

В чому сіль?[ред.]

Це дурилово чи ні?[ред.]

Некоретне питання. Коректне - чи є у компанії регуляція? Хоч якась.

Якщо ні, то це 100% дурилово. Клієнти вкладають гроші, їм показують приклади успішної торгівлі (ретеншн старається), вони підписують всі документи про добровільну передачу всіх депозитів (інколи мільйон доларів) і повне погодження з їбанням в сраку умовами компанії. Потім їх з усіма їхніми депозитами зливають (гроші за межі компанії ні на який ринок не виходять). І все, лох сам себе закрив. З виводом грошей тягнуть на будь-якому етапі до переможного кінця.

Якщо так, то вивід грошей можна зробити в будь-який момент, а зливати тебе ніхто не зацікавлений. Але трейдинг все одно штука непередбачувана і ти не станеш успішним без досвіду, хороших стосунків з менеджером (часто торгуєш, небагато заробляєш), і великої порції удачі.

Трейдинг[ред.]

Такі компанії є субститутом реального доступу до реальної біржі. І дурилова в цьому немає. Справа в тому, що аби торгувати лот на реальній біржі треба сотні тисяч доларів. Яких у більшості людей звісно немає.

Таким чином їх капітали можна підсилити левереджем (наприклад 200 до 1) і примножити як втрати, так і прибутки. Іноді, звісно, трапляються і довбограї, які з реєструються з мільйонами доларів (могли б просто винайняти брокера на вол стріт).

Трапляються і люди, які торгують самі, без особливих компаній. Треба багато досвіду, аби щось мати. Хорошим тоном вважається перші роки торгувати в 0.

За кожний притік інвестицій і торгову активність біржа робить відрахування. Автор сам не в курсі, як це працює далі.

Див. також[ред.]

  • Гроші - хоч вони погано пахнуть, але такі хороші.