Івано-Франківськ

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Anti-COPIPASTA.jpg

Злодії, злодії!!!!!!!!11
Ця стаття була повністю чи майже повністю скопіпижджена з іншої енциклопедії, а тому по стилю не дуже відповідає нашим ґайдлайнам. Ми розуміємо що інтернет це на 70% копіпаста, але ж совість теж треба мати, перепишіть її своїми словами так, як списували в школі у сусіда по парті.

B73e03f0065c.jpg

Івано-Франківськ (Франківськ, Франик) — центр Прикарпаття. Раніше носив назву Станіслав.

Назва

Названий на честь відомого етнольоґа та поета Івана Франка на 300-річчя міста. Інша версія, що на честь диктатора Іспанії Франциско Франко. Це якраз стара радянська напівлегенда: коли Совєти вирішили перейменувати Станіслав, виявилося, що якщо дати йому назву Франківськ, то відразу будуть асоціації з тим самим диктатором, що не є добре для СРСР, вирішено було приліпити до назви ще й Івано-. До того Франик хотіли назвати Сталінськом-Прикарпатським, нібито на прохання народу. Слава Богу, що цього не сталося.

Опис

Франківськ компактний, центр буквально можна пройти пішки за 5 хв. Історична частина міста може і не дотягує до того вашого Львова, але у Франківську і так є на що глянути: принаймні, австріяцько-польська забудова з костелами подекуди залишилася. Є колишня ратуша (нині там краєзнавчий музей), із якої трохи видно гори, що для України свого роду екзотика. Під боком ще є так зване «Станіславське море» (яке, звісно, ніхія не море, а просто штучне озеро), але в ньому краще не купатися.

Традиційно входить у топ-5 або топ-10 міст України за темпами будівництва житла, залишаючи ці ваші майже мільйонні Дніпра та Запоріжжі далеко позаду. Мешканці та селяни з околиць традиційно працюють на заробітках у Європах, після чого купити квартиру в обласному центрі стає святою справою і ознакою успішного заробітчанина. Тому й недивно, що місто нині зростає, як і чисельність населення.

Мер і Vождь Галицької Nації Руслан Марцинків власною персоною.

Історія

Політика експансіонізму великого Мера і Vождя Галицької Nації.

Місто розташоване у міжріччі двох Бистриць (Надвірнянської та Солотвинської) на місці стародавнього українського села Заболоття і було засноване у 1661 році як фортеця, а у 1662 році одержало Магдебурзьке право. Місто було засноване ляхом Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», які втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях, за що Франик інколи називають «малим Львовом».

У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів. У розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців ляхи, жиди і вірмени, національні громади яких були тут досить численними. Громадський двіж сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена «Руська рада» (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці. Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”. У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні. Як бачимо, традиції фемінізму в Україні були ще давно.

Під час першої світової війни, у 1915-1916 рр. за місто багато пиздилися австріяки (разом з Січовими стрільцями) і москалі. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі Гулагії. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння. Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під краутами. Боротьбу із ними очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. Краути розстріляли привселюдно 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях вони знищили понад 100 тис. мирних громадян. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було перейменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут гасився, мав добрих дружбанів, писав і читав свої твори. Краще б не перейменовували, але то таке.

Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. Місто було відоме хуйовими дорогами, на цьому ґрунті було достатньо мемів, але прийшов ВІН – Марцінків, і місто почало рости і розширюватися наче з землі. Амінь.

Місцеві меми

Воно
  • Чукалівка — невелике, але гарне село під Фраником, відоме як улюблене місце відпочинку містян з альтернативним психічним здоров'ям. Щоправда, тамтешня психлікарня за рівнем пиздецю не дотягує до того ж Кульпаркова.
  • Яйце. Саме в Івано-Франківську відбулася славнозвісна яєчна атака на Яника, який тоді ще був кандидатом на пост гаранта Неньки. Також у центрі міста, навпроти колишньої ратуші, стоїть фонтан із пам'ятником яйцю[1]. Туристи щиро вірять, що його спорудили після нападу на Проффесора, але пам'ятник з'явився ще за кілька років до тієї події.
  • Жебраки. Чого вартує лише легендарний пан «Дайте Пару Копійок» (він же «Гроза стометрівки», він же «Пані, маєш файну сраку», він же «Франківський Кант»), якого знає ледь не кожен, хто гуляв стометрівкою.
  • Стометрівка — детальніше тут

Сучукрліт

Місто є батьківщиною деяких сучукрлітовців, як-от Юрій Андрухович чи Тарас Прохасько.

Див. також

Примітки

  1. Насправді то пам'ятник зерну життя, із якого колись витиналися пагони рослин, але їх бомжі зрізали і здали на металобрухт

Посилання