Візантійська імперія
Візантійська імперія (Східна Римська імперія, Ромеї, Грецька імперія) - продовження Римської імперії після закінчення античності. Себе вважала просто Римською імперією, а її жителі називали себе ромеями (тобто римлянами) хоча розмовляли і писали майже усі грецькою. Проіснувала криво-косо аж до 15 століття. Прославилася не стільки епічними завоюваннями і архітектурою, скільки придворними і політичними срачами, релігійними різанинами, заколотами, війнами проти усіх хто її оточував. Стала джерелом православ'я та офіційної культури для наших предків (добре це чи погано - питання спірне).
Влада
На відміну від Римської Імперії з її формально республіканським устроєм, де до реформ Діоклетіана імператор вважався першим серед рівних і головним сенатором, у Візантії все стало навпаки. Поява християнства породила ідею влади «Божою милістю» та походження всякої влади від Бога, що дозволило імператорам у Константинополі поступово концентрувати владу у своїх руках. Хоча, республіканські інститути Давнього Риму зберігались у Візантії аж до 7 століття, але поступово вони відмерли остаточно, а після ряду єретичних повстань (іконоборці як найвідоміший приклад) православна церква остаточно злилась із світською владою, яка стала використовувати церкву як головний інструмент внутрішнього та зовнішнього впливу.
Коротше кажучи, десь до 9-10 століття у Візантії сформувалась фактично тоталітарна система влади, що носила назву «Симфонія», тобто органічне поєднання та злагода світської та церковної влади. На чолі системи стояв Василевс — імператор, що мав абсолютну владу, жив у величезному палаці в центрі Константинополя і вирішував по суті все. Але режим мав величезну занозу в сраці, яка не давала імперії жити аж до кінця свого існування: відсутність чіткої системи наслідування трону. Те ж саме було і у Римській імперії, але цей негативний фактор нівелювався відсутністю у імператора тотальної влади, а от у Візантії, де імператор був центральною фігурою у державі (після хіба що патріарха церкви), бажаючих зайняти ласу посаду було дуже дохуя, причому взяти владу можна було лише завдяки звичайному військовому перевороту. Таким чином у державі з 395 до 1453 року змінилось більше 20 династій та ще більше правителів, що не залишили нащадків (або вони тупо не змогли зайняти трон), що в результаті закінчилось станом понурого лайна для колись потужної держави.
А чи було щось хороше?
З погляду сучасності - ромеї все ж змогли вберегти частину античних культурних і наукових досягнень від навал варварів і потім передати багато чого цікавого або арабам або новим поколінням освічених європейців, що в якийсь момент почали цікавитися старою античною культурою та наукою.
На додачу Візантія мала неслабий культурний та релігійний вплив на майже усіх своїх сусідів, особливо на тих які прискакували або припливали її грабувати. Наш предки слов'яни не виключення.
Веселі пригоди візантійських імператорів
ПАтужні візантійські правителі чомусь ніколи не потрапляли в кіно та майже ніколи в ігри, але їх здобутки, криваві злочини та подвиги несправедливо ігноруються сучасним ігроробамии та кіноробами, бо усі звертають увагу на римських імператорів і тільки. Більш менш повноцінно відчути себе в ролі візантійського володаря можна хіба що в іграх серії Crusader Kings або модах на стратегії Total war. Ото ж, спробуємо пригадати найбільш цікавих басилевсів, щоб було цікаво рандомному читачу драматики.
Юстиніан
Найбільш знаменитий імператор, бо виявився найуспішнішим у спробах відновити владу імперії над руїнами Західної Імперії. Піднявся з роду простих селян і завдяки вдалим зв'язкам в Константинополі (його дядько-воєначальник захопив владу в імперії і зробив племінника своїм наступником). Хитросракий інтригант, дотошний і витривалий, підозрював усіх і у всьому - тому проправив довго та щасливо для себе. Будувач соборів та упорядник купи законів імперії. Також відомий своєю дружиною Феодорою яка мала цікаву кар'єру циркової акторки-танцівниці та повії перед тим як стати імператрицею.
Ще один Юстиніан (Ріномет Безносий) [2]
Епічний своїми подвигами в справі помсти. Проїбав кілька болючих битв проти арабів і намагався невдало підняти податки на нову армію. Ніс він втратив коли був скинутий перший раз з трону - і був засланий у Крим. На той момент у Візантії було правило - люди з відрізаними носами, вухами або сліпі не могли правити - але Ріномету було похій. Усі сили він направив на епічну помсту своїм ворогам - захопивши знову владу в Костянтинополі не пожалів нікого кого підозрював у змовах та заколотах проти себе. Був нещадний до усіх, кого вважав єретиками. Був ненависний візантійському люду також і за те, що в союзниках мав болгарського царя і навіть дав йому римські придворні титули, на додачу платив йому величезну данину, адже богари постійно надавали Ріномету війська для придушення повстань та знищення конкурентів. Як і більшість інших імператорів - убитий разом з сином.
Костянтин VII Багрянородний
Імператор 10-го століття, що прославився не стільки своїми подвигами під час правління, а більше як письменник і історик. Костянтин зайнявся написанням історичних досліджень коли його родичі посунули його з влади і імператор, маючи багато вільного часу, зайнявся самоосвітою. На диво якісний виявився дослідник та письменник, за що науковці наступних століть йому вдячні - Костянтин став одним з найкращих описувачів відносин Візантії з Київською Русю та й взагалі багато чого розповів про устрій тодішньої Русі.
Василій ІІ Болгаробійця
Один з найбільш кривавих завойовників Візантії. прославився результативними війнами з болгарами - на відміну від своїх папередніків зміг знищити далеко не слабеньке Перше болгарське Царство, провівши майже геноцид в 1018 році. Імператор був настільки творчим у справі терору та кривавості що після однієї з нищівних для болгар битв в 1014 році наказав осліпити не менше 8 000 полонених, залишивши одне око тільки одному зі 100 чоловік. Одноокі стали поводирями, щоб довести сліпих солдат до болгарського царя Симеона і показати, що імператор не жартує. Згідно з літописами - цар від побаченого зліг і швидко помер.
Аристократи і царська династія болгарів або влилися в візантійську еліту або повтікали закордон, частину болгар депортували в Азію, а іменем кровожерливого імператора лякали болгарських дітей. Болгарська мова і культура, за імперськими звичаями, були максимально вилучені з державного обігу, а церковні структури насичувалися греками в першу чергу. Немалий вклад в знищення болгарської держави тоді відіграли також київські князі, яких візантійський імператор фактично підкупив для участі в війні з болгарами, а князі були і не проти поїхати на Дунай і пограбувати. Болгари тоді отримали настільки сильну поразку, що тільки в 1185 році змогли знову повстати і відновити своє царство.
Василь Болгаробійця зміг відпиздити не тільки болгарів
Приблизно таке було зроблено з болгарами в 1014 році
А так зараз уявляють цього імператора
Роман IV Діоген
Проїбав найбільш катастрофічну битву проти сельджуків в 1071 році при Манцикерті, що призвело до падіння візантійської влади майже по всій Азії, а потім і до Хрестових походів. На додачу сидів в сельджуцькому полоні деякий час, а коли його випустили, то Роман бездумно спробував повернути собі владу в Константинополі, але він виявився вже нікому не потрібний - фінал імператора був похмурим. Невмілий кат неправильно осліпив його і невдаху-імператора відправили в монастир, де Роман в муках помер від зараження крові.
Костянтин ХІ Драгаш [3]
Останній імператор, який епічно вмер разом з падінням Константинополю під навалою турків-османів.
Відео про імператорів
 | | |
| | |
Імперія в останні 250 років свого існування
На початок 13-го століття імперія хоч і перебувала далеко не в найкращому військовому та фінансовому стані але хоч якось трималася купи. Але Четвертий Хрестовий похід раптово уїбав її об стіну, спільним зусиллями імператорів, претендентів на трон, релігійних місцевих фанатиків-ксенофобів, ну і жадібні та найобані на гроші хрестоносці з венеціанцями вирішили не стримувати себе. Уся ця компанія неперевершених талантів в 1204 році призвели до кривавого штурму і грабунку столиці і до фактичної ліквідації імперії - її землі поділили між собою хрестоносці (в основному це були французькі лицарі з домішкою хитросраких італійців) - утворивши кілька своїх князівств і навіть пафосну Латинську Імперію зі столицею в Костянтинополі де правити сів рід французів (але ця недовговічна імперія увесь час тільки тим і займалася що шукала собі грошей в Європі на найманців і залежала від флоту Венеції). Цей цікавий період, коли понаїхавші французи правили греками-ромеями дістав назву Франкократія (Frankokratia).
Але шматки імперії дивом і зусиллями династії Палеологів на якийсь час змогли знову зібрати частин земель Ромеїв до купи. Але сили були вже не ті.
| |
- Основна стаття: Османська імперія
Інші відео про історію Візантії
|
Див. також
Посилання
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
