Слобожанщина

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук

Слобожанщина — історичний регіон України на території частини Сумської, Харківської, так званої "бєлгородської", воронезької та півночі Луганської областей. Ядро регіону - басейн річки Сіверський Донець з притоками. Досить цікава в історичному плані, в сучасності - частково відрізана росією та, на щастя, досить спокійна у порівнянні з буремним Донбасом.

Колись в часи давні...[ред.]

В давні часи на цих просторах було майже пусте прикордоння. Що в часи князів, що в часи Литви. Хоча землі були плодючими та багатими, через постійно швендяючих загарбників укорінитися тут було важко - сьогодні побудуєш хатинку з господарством, а через рік якийсь лівий татарин, йдучи грабувати коровани в Московії чи Надніпрянщині все спалить і поскаче далі. Коли в Гетьманщині почався зі смертю Хмельницького пиздець та срачі "хто тут більш легітимний гетьман", багато хто з козаків та селян плюнули на все і відправилися жити на землі Слобожанщини, кладучи на владу гетьманів та московських старост, що час від часу намагалися цих поселенців примусити служити або платити податки. Час від часу місцеве козацтво звичайно повставало або приєднувалося до того чи іншого повстання, що вибухали чи то в Московії чи в Гетьманщині.

Так продовжувалося досить довго, навіть коли імператори та імператриці російські вирішили ліквідувати залишки української державності жителям Слобожанщини якось навіть нічого від того не стало - як жили так і продовжили - куточок на кін 18-го століття став тихим та мирним, усі татари та турки стали далеко і вже не набігали, натомість стало забагато усіляких панів як з числа козацької старшини так і з числа понаїхавших дворян з Московії. Але час зробив своє діло - нащадки козаків покріпачилися, мовчки жили в своїй хаті і ніяк про себе не нагадували до самого 1917-го року.

Слобожанщина та руськомірці тудей[ред.]

Згідно з руськомірськими планами в 2014-му Харків та регіон повинні були бути захоплені "мирними протестувальниками" та стати частиною тої самої "Новоросії". Але пронесло ще на стадії захоплення облдержадміністрації. Через два роки ватні збурення дещо притихли, але у підпіллі гарантовано ще довгі роки будуть сидіти любітелі русского міра та непрощателі 2-го мая.

Додаткові посилання[ред.]