Зброя

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цуцу2.png

Ця стаття наче дім з вибитими вікнами
Відновіть ілюстрації або додайте нові. Це сумно читати без пікч.

Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Немає входу табличка.jpg

Ізоляція
Ця стаття ізольована від решти Драматики. Пересічний читач лише дивом зможе на неї натрапити. Щоб це виправити, треба пересвідчитись у наявності:

  • Численних посиланнь на інші сторінки в цій статті
  • Численних посиланнь на цю сторінку в інших статтях
  • Принаймні одного шаблона (у який ця стаття теж буде додана)
  • Розділу "Див. також"
  • Категорії


Зброя – інструмент який з давнини й до наших днів призначений для ураження живих і неживих цілей. У наш час успішно й не дуже використовується арміями, мусорами, мисливцями, злочинцями, спортсменами й просто свідомими громадянами переважно за своїм призначенням. Відповідно до типу зброї, її поділяють на вогнепальну, холодну, пневматичну, травматичну, біологічну, ядерну, хімічну і так далі. Доступ до всіх цих ніштяків є, переважно, обмеженим, оскільки, як підказує отаман вочевидяка, зброя є інструментом (при тому вельми специфічним), який в руках у злих або невправних дядь може принести більше шкоди ніж користі. Через це більшість держав світу має відповідне збройове законодавство, яке дає відповіді на питання кому, що й за яких умов можна придбати й якої пизди можна отримати в разі порушення цих правил. Загалом зброя відіграє величезну культурну й цивілізаційну роль, оскільки здавна була засобом вирішення конфліктів, джерелом прогодунку та надійним захистом від нападників, а багатовікові традиції її виготовлення перетворили зброярство на окремий вид мистецтва. Наголошую, що незаконне володіння та використання зброї є правопорушенням, тож НАПОЛЕГЛИВО не рекомендуємо тобі, безосе, легковажно ставитись до даної теми. Так, Драматика засуджує порушення українського законодавства та закликає вас сприймати матеріали як ознайомчі, а набувати та використовувати дозволену для цивільних зброю тільки в офіційний та легальний спосіб. Про це та багато чого іншого також йтиметься нижче.

Суть[ред. | ред. код]

Та, яка стріляє[ред. | ред. код]

Основні поняття[ред. | ред. код]

Як працює АК-47

Стрілецька зброя – зброя, яка стріляє, прикинь? Суть полягає в тому, що певний механізм виштовхує певний снаряд у спрямованому напрямку. «Виштовхування» відбувається за рахунок маленького здетонованого вибуху, який своєю вибуховою силою виносить снаряд в сторону цілі. Тобто є набій, який складається з «вибухової частини» і власне снаряду, який вражатиме ціль. Вибухову частину набою детонують різким ударом по ній. Відбувається маленький вибух, який виштовхує снаряд у скерованому дулом напрямку.

Типовий набій складається зі снаряду – частини, яка вилітатиме й вражатиме мішень, запалювального елементу – переважно заряду пороху, який силою свого вибуху виштовхуватиме снаряд, і капсуля – маленької складової (здебільшого наповненою чутливою до удару речовиною), яка при точковому ударі здетонує основний заряд пороху. Запалювальний елемент зберігається у гільзі – металевій оболонці, яка тримає елементи патрону докупи. Кулею називають снаряд, який вилітає з дула і вражає ціль. Гільза ж не летить в ціль, а після детонації порохового заряду (пострілу по суті) викидається зі зброї. Цей «маленький вибух» діє не лише в сторону кулі. Поштовх зброї в бік стрілка від вибуху запалювального елементу називають віддачею.

Стрілецька зброя складається з наступних складових елементів:

  • Приклад – дерев’яна (рідше – пластикова або металева) лопатоподібна частина, якою стрілок впирається в плече при здійсненні пострілу для фіксації зброї в конкретному положенні та мінімізації шкоди від віддачі. А ще прикладом можна вмазати по зубам супостату в ближньому бою. Втім, у більшості випадків приклад намагаються пом’якшити спеціальними накладками для того, аби залишати менше синців на плечі від регулярної стрільби.
  • УСМ ака Ударно-спусковий механізм – «начиння». В нього відбувається подача набоїв, після чого механізм УСМ, в залежності від свого типу, «виштовхує» набій з рушниці в сторону цілі вдаряючи по капсулю патрону для пострілу. Складається з таких елементів як:
    • Ударник – металева продовгувата деталь, яка своєю крайньою частиною (бійчиком) вдаряє капсуль.
    • Бойова пружина – яка надає ударнику енергії, аби вдарити по капсулю набою з достатньою для його детонації силою.
    • Затвор – деталь, яка містить в собі ударник і фіксує під його удар патрон. Затвор міцно зчеплений з дулом і замикається перед пострілом. Під час перезарядки від прокручується й, таким чином, відкриває отвір для подачі наступного патрону (й підхоплення його в патронник) і викидання використаної гільзи.
    • Шептало – проміжна деталь між спусковим гачком та курком, яка утримує механізм у взведеному стані перед пострілом. Бойова пружина з ударником відтягується і фіксується шепталом до натискання на спусковий гачок.
    • Спусковий гачок (який хибно можуть називати курком) – та сама дугоподібна паличка ззовні УСМ, натискання на яку спричиняє постріл. Спусковий гачок розблоковує шептало і таким чином вивільняє пружину з курком.
    • Курок - молоточкоподібна підпружинена деталь, яка після натискання на спусковий гачок, б’є по капсулю патрона безпосередньо сама, або через ударник. Під час заряджання курок «взводиться» - відводиться назад і підпружинюється, до його вивільнення натиском на спусковий гачок.
    • Екстрактор – деталь, яка викидає нахуй стріляну гільзу з патронника. Складається з двох частин: викидача й відбивача (ежектора). Викидач витягує гільзу з патронника, а відбивач виштовхує її за межі зброї.
  • Ствол – продовгувата металева трубка яка скеровує снаряд аби той летів у потрібному напрямку.
  • Калібр – діаметр каналу ствола. Вимірюється в міліметрах. Відповідно калібр мають й набої – аби розуміти, чи влізе патрон у трубку ствола, чи ні.
  • Приціл – допомагає навести зброю на ціль. Переважно складається з цілика і мушки. Мушка – в самому кінці ствола, а цілик – планка з отвором посередині по розміру мушки– на початку ствола. Для прицілювання потрібно співставити мушку таким чином, аби вона опинилась чітко у прорізі цілика.
  • Магазин – коробка, з якої пружинами патрони подаються до патронника, де їх підхопить затвор. Може бути як ствольним (у вигляді довгої трубки під стволом) або у вигляді звичного всім «ріжка». У пістолетах розміщується всередині рукоятки.
  • Рукоятка – розміщується перед спусковим гачком для зручного тримання зброї в руці. У пістолетах магазин розміщується у рукоятці для економії місця.
  • Цівка – накладка на ствол для руки яка допомагає тримати рушницю, аби не обпекти руку від розпеченим металевим стволов. В помпових рушницях нею ще й перезаряджають рухом туди-сюди вздовж ствола.
  • Планка Пікатінні – зубчаста продовгувата рейкова накладка на зброю, на яку можна почепити різноманітний обвіс (додаткові елементи для тюнінгування зброї). Скажімо оптичний приціл, ліхтарик, лазерний приціл і так далі.



Резюмуємо: перед пострілом відводиться бойова пружина, яка відтягує ударник і провертає затвор для подачі наступного патрону. Шептало фіксує пружину в цьому положенні до натиснення спускового гачка. У патронник подається патрон. Патрон замикається затвором. Стрілок натискає на спусковий гачок, який розблоковує шептало. Шептало припиняє стримування пружини курка і той їбашить ударник, який бійчиком б’є по капсулю. Легкозаймиста речовина у капсулі запалює основний заряд пороху, який вибухає і виштовхує снаряд по стволу. Екстрактор витягає стріляну гільзу (без кулі, бо куля вже вилетіла в напрямку москаля) з патронника, а ежектор на пружині виштовхує її за межі зброї. От тобі й весь постріл, синку.

Стрілецька зброя класифікується за типом механізму (УСМ), за типом набою (пістон, патрон Флобера, куля, дріб) і його характеристиками (калібр, тип гільзи і т. д.), за характеристиками будови власне самої зброї (булпап, скажімо) та окремих її складових (гладкоствольна або нарізна). Зброя може бути вогнепальною або невогнепальною (в залежності від того, чи юзається при пострілі вибух пороху чи ні). Вогнепальна зброя поділяється на стрілецьку (те, що в руках можна носити грубо кажучи), арту та гранатомети.

Іграшкова[ред. | ред. код]

Іграшкова зброя – це зброя, якою граються людські личинки на початкових етапах розвитку. Переважно імітує за виглядом справжню, але створена з безпечних матеріалів (пластику або якогось алюмінію для надання «солідності» залізяці). Не здатна нанести суттєвої шкоди, тому вільно продається на ринках та у дитячих магазинах твого міста без обмеження за віком (хіба якесь умовне 12+ на коробці стоятиме). Може стріляти або поролоновими кулями, або маленькими пластиковими пістончиками. Поранити таким когось мале й невідповідальне дитятко навряд зможе, але ось заїбати батьків та сусідського кота – цілком собі. Такими прибамбасами зазвичай граються хлопці молодшого віку, для яких рольовою моделлю є різноманітні пірати, солдати, бандити і оце от все. Іграшкова зброя є неодмінним атрибутом гри у «війнушку» для надання антуражу та вживання в роль. Стріляюча зброя у грі у «війнушку» додає грі драйву та реалістичності у порівнянні зі «стріляння» схожою на рушницю палицею, знайденою у дворі неподалік, оскільки дає змогу визначити, чи справді один школярик фізично потрапив в іншого якимось безневинним снарядом, після якого поцілений не почне плакати та кликати мамцю. Значний прогрес у цій галузі зробила компанія Nerf яка створює пластикові пукалки під поролонові патрони на будь-який смак, габарит та скорострільність. Nerf guns породили цілий культ цих іграшок серед американських підлітків заможних батьків, які тисячами викладали відео зі своїми перестрілками і театральними смертями в YouTube. Ці іграшки здійснюють постріл шляхом виштовхування снаряду пружиною. Пружина, як розумієте, дуже слабка аби малеча не вкривалась синцями. Але багатьом вдавалось модифікувати наявні дитячі стволи шляхом заміни пружини на більш сильну для смертоноснішого ефекту. Втім більш популярними є нестріляючі іграшки з огляду на їх дешевизну та відсутність будь-якої можливості нашкодити хоч комусь. Вони просто копіюють вигляд якоїсь справжньої, переважно популярної в школоти, вогнепальної зброї і, в деяких випадках, маленькими динаміками програють звуки пострілів, аби агрегати не здавались аж надто понурим. Уява дитини ж сама домалює решту – аби тільки якийсь реалістичний ствол був у руках. Сам по собі факт існування іграшкових стволів підтверджує, що зброя є невід’ємною складовою людської цивілізації і міцно вплетена в її культуру.

Пневматична[ред. | ред. код]

В народі - пневмат. Наступний за доступністю й безпечністю тип стрілецької зброї. Пневматичні пукалки вільно продаються всім повнолітнім громадянам України за умови, що ви обираєте модель калібром 4.5 міліметрів і менше. Якщо калібр більший – то тут вже потрібен дозвіл і реєстрація. Пневматика називається пневматикою, бо для пострілу юзає стиснене повітря. Існує два основні типи: з балоном або без. З балоном все зрозуміло – розміщується балон зі стиснутим вуглекислим газом і під час пострілу цей самий стиснений газ випускається й виштовхує кульку. Також популярною є поршнево-пружинна. Тут повітря набирається шляхом затискання пружини під час перезарядки. Пружина стискає повітря у резервуар перед стволом, а під час пострілу спрямовано випускає його в ствол з кулею. У більшості тирів неньки ви можете побачити так звані «переломки» - ружбайки, які при перезарядці ствол наче відкидається й з зусиллям переломується вниз (власне в цей момент пружина повітря і запижовує), в нього всовується кулька, опісля ствол закривається назад і зброя готова до пострілу. До речі про кулі. Найбільш популярними є так звані кулі Діаболо або звичайні сталеві кульки. Дуже часто пневматична зброя (особливо пістолети) копіюють свої відомі вогнепальні прообрази за зовнішнім виглядом. Це тішить ВВВ власника, оскільки такий «пістолет» чи не єдиний легальний спосіб мати хоч якусь імітацію короткостволу без жодних дозволів.

Зброя під патрон Флобера[ред. | ред. код]

Щось середнє між пневматикою та вогнепальною зброєю. Патрони Флобера та зброя до 4.5 мм включно вільно продаються повнолітнім без смс і реєстрації. Патрон Флобера не містить порохового заряду, а куля виштовхується потугами запалювальої речовини у капсулі (якої, як розумієте, вельми мало). За потужністю зброя під Флобер мало чим відрізняється від пневматики. Хіба тільки віддача сильніша й патрони виглядають наближенішими до вогнепальних – який не який капсуль, який розбивається, й куля. До речі капсуль тут кільцевого запалювання. Тобто бійчиком тицяється не центр гільзи, а «бортик», який трішки виступає, і детонує речовину, що рівномірно розподілена по всьому дну капсуля. Переважно під цей патрон роблять револьвери. Флобери можна придбати за 2500-5000 гривень.

Травматична[ред. | ред. код]

Ох, травмати. Неодмінний атрибут серйозних розбірок на районах. Особливо неблагонадійних. Зброя хоч і не летальна, але у влучанні гумової кулі мало чого приємного. Цю штуку простим смертним не дістати. Ну, по-перше на неї вже потрібен дозвіл. Ба більше: отримати дозвіл ви можете тільки якщо ви велике цабе на кшталт судді, журналюги, поліцейського, депутата, або входите в якесь ГО, яке займається охороною порядку. При тому вам ще потрібно обґрунтувати, чому саме вам загрожує небезпека. До речі, перший в світі травмат був створений в незалежній Україні – 1998-му році на заводі в селі Вишневе під Києвом. Хоча москалі навідріз заперечують це, попри наявність в нас патенту. Травматичний патрон аналогічний бойовому за винятком того, що замість металевої кулі в нього запхана гумова. Але травматичні пістолети сконструйовані таким чином, що бойові набої ними не відстріляєш – є відповідні запобіжники в стволі. Ось така хуйня, малята.

Рушниця[ред. | ред. код]

Дробовик робить "бум"

А ось це вже вогнепальна зброя. Рушницями раніше називали все, що довгоствольне і з прикладом. Назва походить від чеського «ručnice», що буквально означає «штука, яку можна тримати в руках». Що тут сказати – рушниця і в Африці рушниця. Але тут ми вирізнимо саме гладкоствольну зброю. Так-так, ту саму мисливську ружбайку, яку за сімейними переказами дід-куркуль заховав в стрісі і яку, ясна річ, у вас наврячи є якийсь дозвіл. В Україні на її придбання все ж ліцензія необхідна. Не залежно від калібру до речі. А калібр на мисливський гладкоствол вимірюється геть інакше. Йобнуті британці славетні своїми відмінностями у вимірювальних системах, тож тут стандарт вони встановили наступним чином: число калібру позначає цілу кількість сферичних куль, котрі можна відлити з 1-го англійського фунта (453,5 г) свинцю і помістити в означений ствол. Кожна куля при тому має бути рівною в діаметрі з діаметром ствола. Чим менше діаметр ствола – тим більша кількість куль виходить з фунту свинцю. Таким чином 12 калібр значить, що з 453,5 г свинцю можна вилити 12 куль однакового діаметру, кожну з яких можна загнати в ствол з цим калібром. В діаметрі набій 12 калібру має 18.5 мм і є найпоширенішим калібром для гладкоствольних рушниць в Україні. Точніше набій 12х76. Перша цифра позначає калібр набою за описаним вище принципом розрахунку, а друга – довжина патрона в міліметрах. Довжина набою необхідна для того, аби розміти чи поміститься він взагалі в патронник, чи ні. Але відкрию секрет – невибагливі гладкостволи можуть стріляти не виключно набоями під себе, а й трохи відмінними за довжиною та, уявіть собі, калібром. Щоправда властивість хавати різноманітні набої характерна для дешевих та невбиваємих моделей. А ось дорожчі та якісніші більш вибагливі і стріляють лише чимось конкретним. Гладкоствольні рушниці стріляють рушничними набоями, які відрізняються від звичних. Переважно це дріб, але існує й окрема куля для гладкостволу (гумова в тому числі). Також ви, певне, чули вираз «стріляти сіллю». Ні, це не та сіль, про яку ви подумали. Просто раніше, замість металевих кульок дробу, рушничні набої заповнювались кам’яною сіллю, яка при потраплянні в сраку крадія огірків могла викликати в буквальному сенсі butthurt.

У гладкоствольному набої капсуль металевий, а ось гільза здебільшого пластикова або з цупкого паперу й фарбується у відповідний колір. Та й сам набій циліндричний, без кулі конічної форми в кінці. За цим принципом можна легко відрізнити набій для гладкостволу від набою від нарізняка. До речі про дріб. Гладкоствольна рушницю часто називають мисливською. А мисливці, якщо ви не знали, переважно полюють дробом ака шротом. Дріб – це купа маленьких кульок замість однієї великої кулі. Між зарядом пороху та дробу у патроні розміщують прокладку – пиж. Пиж робиться з легких матеріалів. Нашо він потрібен? Ну по-перше для збільшення потужності. Пиж чітко відмежовує порох від кулі або дробу і, тим самим, не дає газам від вибуху пороху розсіюватись і проходити повз кулю в шпаринах зі стволом. Власне тому ця штука ще зветься обтюратором. По-друге пиж збільшує кучність при пострілі шротом, оскільки зі стволу рушниці всі ці маленькі кульки виносяться цією пластиною. Ба більше, обтюратор теж вилітає зі ствола і може вразити ціль. Щоправда менш смертоносно ніж куля, яка летить перед ним.

Величина кожної кульки варіюється в межах від 1 до 9 міліметрів. Дрібнішим шротом полюють на малих тваринок (щури, пташки), більшими – на більших (водних птахів, оленів, сепаратистів). В одному дробовому набої в залежності від калібру набою та розміру шроту може відрізнятись кількість кульок. Картеч – це шріт великого розміру. Для 12-го калібру з картеччю діаметром 2.25 мм типова кількість куль – 9. Тобто зі ствола вилітає 9 маленьких куль одночасно. Летять вони, як ви розумієте, не одна за одною а розлітаючись. Тому характеристику близькості потрапляння кульок одна до одної називають осипом (розсіюванням) або кучністю (на скільки близько одна до одної кожна кулі влучають в мішень). В дробу є своя таблиця каліберності. Скажімо 8 калібр – це той, в якого кожна «шротинка» має 2.25 мм в діаметрі. Якось так. Мисливські рушниці бувають одно або двоствольними. Поділяють їх також за механізмом перезарядки: помпові (рухом туди-сюди цівкою), переломні (ствол надломлюється і в нього всовуються набої) та напівавтоматичні (набої самі подають з магазину).

Гладкоствол використовують для стрільби на 50-100 метрів. Саме тому він ідеально підходить для самооборони дому. Та й оформити дозвіл на нього його можна з 21 року (на відміну від нарізняка, який з 25). Гладкоствол простий в опануванні та догляді, дешевший, має менше головняку з оформленням та продовженням ліцензії, тому переважно стає першою придбаною зброєю пересічного українця. Ціна на таку пукалку варіюється від найдешевшого хатсана (в народі - хача) за 4000 гривень, до Benelli за 100 000. Як вже казалось, зброя – це мистецтво. І якщо якісь бічові турецькі рушниці з пластиковими цівками є «народними», то елітні, які складають вручну на західних мануфактурах, можуть сягати мільйонів гривень за одиницю. Англійські рушниці Holland&Holland, Purdey або італійські Piotti – це своєрідні Patek Philippe від світу гладкостволу преміумкласу.

Гвинтівка[ред. | ред. код]

Вбіса естетично

Вогнепальний нарізняк. Вимагає дозволу на придбання, який можна оформити з 25 років. Гвинтівки тому так й називаються, що канал стволу має гвинтовий наріз. Ах, не шарите за нарізку? Нарізна зброя – це зброя, в якої всередині стволу від початку до кінця «вирізані» жолобки. Нахуя вони потрібні, ці жолобки? Для того, аби куля, вилітаючи зі стволу, набувала обертання навколо осі за рахунок руху повітря у цих жолобках. Наріз «закручує» кулю, що дозволяє летіти їй набагато довше, мати більшу точність (менше відхилятись від заданої траєкторії за рахунок обертального руху) та пробивну силу. Швидкість закручування вимірюється у довжині ділянки стволу в дюймах, проходячи яку куля робить повний оберт. Найпоширенішим є армійський крок 7:1. Тобто куля робить повний оберт навколо своєї осі проходячи 7 дюймів стволу.

hickok45 - легенда американського збройового ютубу

Однак наріз не ідеальний. Неможливо зробити його повністю ідентичним в кожній гвинтівці. Тому всередині ствола жолобки містять певні борозни чи дрібні валики. І такі ось дрібні дефекти властиві кожній одиниці зброї. Вони лишають сліди на гільзі, які, відповідно, теж будуть унікальними для кожного ствола. Якщо ви є щасливим власником нарізної зброї, то кожні 3 роки ви маєте пертись на спеціальне стрільбище МВС та відстрілювати 3 патрони. Гільзи з цих 3 пострілів будуть зібрані та додані до гільзотеки. В разі чого правоохоронці зможуть порівняти знайдені на місці якогось злочину гільзи та наріз з наявними у гільзотеці і таким чином визначити, з якої саме конкретної одиниці зброї був здійснений постріл. Ось так ось. За гільзою можна ідентифікувати ствол, з якого стріляли. Гвинтівки є доволі дорогими, більш небезпечними та складнішими за рахунок того самого догляду, оскільки нарізний ствол особливо вимагає чистки. Нарізняк також відрізняється, як було сказано, набагато більшою дальністю стрільби та пробивною силою. Ним можна бахнути й на кілометр-два. Так-так, снайперки – це нарізняк. Та й, власне, все, що далеко й влучно стріляє теж. Гвинтівки поділяють за типом перезарядки: з ковзним затвором (та ручка в Мосінки, яку відтягуєш назад-впред), самозарядні (коли кожен патрон заряджаєш окремо) та автоматичні.

Карабін[ред. | ред. код]

Карабін – це гвинтівка зі зменшеною довжиною ствола. Часто ще й легша та більш мобільна у використанні.


Автомат[ред. | ред. код]

Автомат – це карабін, який може автоматично перезаряджатись та здійснювати постріл

Пістолет[ред. | ред. код]

Пєндєль. Пістоль. Ручна вогнепальна зброя для стрільби однією рукою.

Револьвер[ред. | ред. код]

Кольт

Пістолет – кулемет[ред. | ред. код]

Пістолет-кулемет – автоматична зброя під пістолетний патрон. Призначена для стрільби на відстані до 200 метрів. Вельми мобільна й легка.

Кулемет[ред. | ред. код]

Автоматична, нарізна, потужна зброя призначена для тривалого ведення вогню набоями великих калібрів та яка, переважно, обслуговується групою військовослужбовців (на відміну від автомата, який є індивідуальною зброєю). Зазвичай кулемети потужніші та набагато менш мобільні за автомати.

Страйкбольна зброя[ред. | ред. код]

Пейнтбольна зброя[ред. | ред. код]

Артилерія[ред. | ред. код]

Гармата[ред. | ред. код]

Міномет[ред. | ред. код]

Холодняк[ред. | ред. код]

Клинкова[ред. | ред. код]

Метальна[ред. | ред. код]

Ударна[ред. | ред. код]

Механічна[ред. | ред. код]

Лук[ред. | ред. код]

Арбалет[ред. | ред. код]

Та, яка вибухає[ред. | ред. код]

Граната[ред. | ред. код]

Міна[ред. | ред. код]

Ядерна зброя[ред. | ред. код]

Основна стаття: Ядерна зброя



Законодавство[ред. | ред. код]

В Україні[ред. | ред. код]

В США[ред. | ред. код]

У культурі[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Відеогалерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Покликання[ред. | ред. код]