Кравчук

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук

Кравчук Леонід Макарович - (10 січня 1934р, село Великий Житин Рівненського району Рівненської області, у ті часи це було Волинське воєводство, Польща) - наш перший президент, ядерний роззброювач, демократизатор, а ще батько-засновник сучасної України.

Біографія[ред.]

Перші кандидати. Сабж другий зліва

Починав як зразковий комуніст, член партії (комуністичної) з 1958 року. Деякий час був викладачем, а потім попер в політику. Тут примітно що будучи в політиці ще тоді радянської України, він не виявляв особливого укро-патріотизму, чого вартує хочаб такий випадок: у червні 1982 коли Леонід завідував відділом пропаганди і агітації, він звернувся до ЦК КПУ з доповідною запискою, в якій виклав заходи по придушенню католицької віри в західних областях України, пропонував створити групи для виявлення проповідницької діяльності священників, обстежувати територію церков та кладовищ на предмет виявлення «уніатсько-націоналістичних символів», виявляти та перевиховувати «проуніатські настроєних осіб», і так далі в цьому ж дусі.

А потім груняв розпад СРСР. У серпні 1991 відчуваючи крах совка, залишив дружні лави КПУ і балотувався на посаду президента як безпартійний. Тут треба додати один факт: ставши незалежною ми українці відразу ж заборонили компартію, але вона все ж пішла на вибори, і шоб ви думали? Кравчука відкрито підтримали як активісти компартії (їхній висуванець Олександр Ткаченко навіть зняв свою кандидатуру на користь Кравчука), так і частина націонал-демократів, які охрестили Леоніда «батьком незалежності». Кравчук переміг уже в першому турі, отримавши понад 60 % голосів. Коротше кажучі пацан до успіху... ну можна сказати що прийшов.

Ставши президентом у 1991 році він з горем пополам виконував свій не простий обов'язок аж до 1994 року.

Україна при Кравчуку переживала не просто складні а вельми складні часи: гіперінфляція, безробіття, закриття робочих місць, рекет, дикий ріст злочинності, все це і ще багато чого іншого відбувалось на фоні демократичних змін та будівництва засад справді самостійної держави, коротше кажучі "лихі 90-ті". В 1994 році назрів справжній майдан, почались массові страйки та народні невдоволення, Льоня ж не став чіплятися за владу зубами та влаштовувати стрілянину в центрі столиці, а просто призначив позачергові вибори. На нових виборах активно втюхував електорату про вступ до НАТО, Євросовка, демократію і таке інше, але молодий і амбітний проросійські налаштований кандидат, з призвищем Кучма його тоді обскакав.

Оцінка діяльності[ред.]

Фатальний епік фейл дядька Кравчука це не важкі часи в які поринула тоді Україна, це - здача ядерної зброї, хоча за його ж словами він зробив це бо на нього тоді тиснув захід а особливо США, погрожуючи економічною блокадою, та хто зна як там було насправді.

З іншого боку Леонід Макарович був тим, хто натис на курок і зробив контрольний постріл у вже помираючий совок, тим самим відкривши Україні шлях до незалежності. Також він врятував Україну від дефолту і запровадив ринкову економіку в нашу державу. За це вдячний народ увіковічив його ім’я у назві базарних візків кравчучками. А ще він носій зірки героя України.