Будапештський меморандум

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Будапештський меморандум (The Budapest Memorandum on Security Assurances) - договір про ядерне роззброєння України в обмін на гарантії запевнення сувернітету України в разі чого, об'єкт НЕНАВИСТІ багатьох українців (бо їх наєбали як гоїв).

Юридична суть меморандуму

Підписаний Україною, Білоруссю та Казахстаном з одного боку і Росією, США, Великобританією з іншого. Один із найкращих прикладів того, чому європейська дипломатія не працює, СУКА! єдиним гарантом миру може бути тільки сильна армія, здатна знищити будь-якого противника, а не якісь папірці і договори.

Assurance чи guarantee?

Американська делегація доволі хитро поступила - замість того, щоб написати в документах про гарантії безпеки (security guarantees), вони написали security assurance, тобто "запевнили Україну в її безпеці", а не "гарантують Україні безпеку". Тому юридично США Україні нічим й не зообов'язана, і нічого не порушила. Гарно ж нам напизділи, розумієте, напиздюнькали, наїбали, викупаєте, обманули нахуй, га?

Делегація Московії

Втім не варто забувати, хто справжній ворог. Переважну більшість зброї Україна була змушена віддати саме Московії, яка ще й тиснула, щоб ми віддали всю зброю включно з тактичною, а також знищили, або передали Московії всі розробки та інші креслення, щоб українці вже ніколи не мали можливості розробити ЯЗ, навіть якби захотіли (а все-таки захотіли) Також Московія відмовилась надавати Україні навіть ті "запевнення безпеки", які давали американці й британці.

Фактична суть меморандуму

Шкода звісно, що тоді, чомусь, ні американцям, ані українцям відмова кацапів давати запевнення сувернітету Україні дивним не здалось, і ні про які майбутні плани рашки не натякнула. Хоч і зараз вже очевидно, що русня не дала Україні запевнень сувернітету, бо готувались на нас напасти ще в 1994. Чергове підтвердження, що москалі є споконвічним ворогом України, і війна почалась не рік тому, й не 8 років тому, а дуже й дуже давно.

Чи все так погано?

  • Кучма, на відміну від Кравчука принаймні випросив хоч якісь запевнення безпеки для України, хоч могли й взагалі нічого не отримати.
  • Та й навіть якби зброю не здали, в України небуло кодів її запуску, бо вони залишались в Москві. Перекодувати можна було, але кацапи б про це одразу дізналися і можливо почали вторгнення. ЗСУ на той момент ще не було сформоване взагалі, народ був скептичний що до необхідності ЯЗ, а вторгнення москалів безсумнівно підтримали би американці й ООН як "миротворчу місію по ліквідації ядерної загрози"
  • Обслуговування ЯЗ було дорогим, особливо для країни, яка станом на 1996 мала ВВП менше маленької Чехії, а провідні країни могли накласти величезні санкції (бо конвенція про непоширення ядерної зброї) і Україна б стала як Іран, або КНДР.
  • Також серед екзпердив поширена думка, що шантаж ядерною дубиною працює лише на неядерні країни. Що логічно, бо як погрожувати тотальним винищенням ворога, якщо він у відповідь зробить те саме? Тож від московської агресії ядерка б не врятувала.[1]
  • Хоч і США та Британія повноцінно за нас не вступились (це зрозуміло, бо Третьої Світової ніхто не хоче), проте допомагають зброєю та на міжнародному рівні, тобто виконують свої обов'язки по Будапештському меморандуму. Може й цієї зброї недостатньо для нашої перемоги, але принаймні це шанс на виживання держави.

Тому не падайте духом, від неприйняття Будапештського мемарандуму було б лише гірше (міжнародна ізоляція, а то й вторгнення ще у 1991), а без ядерної зброї також можна цілком добре й мирно жити (дрібні країни, проте з потужними арміями такі як Швейцарія, Швеція та Фінляндія тому приклади)

Міфи

  • Україна була країною-фермером та не мала науково-технічної бази обслуговувати ядерну зброю.

Мала. На території України було багато промисловості й наукових центрів пов'язаних з ядеркою. Хоч і того було недостатньо для повного циклу виробництва, проте з часом і це можна було виправити. Ба більше: працівники на цих підприємствах просили, щоб ЯЗ не віддавали і вони могли лишитись в Україні та продовжувати виконувати свою роботу - але не послухали.

  • Політичне керівництво України було наївне та тупе й не розуміли загрози з боку рашки.

Усі все прекрасно розуміли, бо з самого початку незалежності відносини з рашкою не задались: проблема Чорноморського флоту, постійні загрози перекрити потік газу, Крим... Розглядались варіанти й прогнозувались наслідки всіх варіантів, як залишити зброю, так і здати її. Зрештою вирішили здати.

  • Американці наїбали нас запевненнями, а не гарантіями безпеки

Українська делегація взагалі з самого початку пропонували гарантії безпеки в стилі статті 5 НАТО, проте Британії та США з цього вигоди було мало: нащо гарантувати безпеку країні, що завтра може вибрати Януковича та стати другою Білоруссю? Тому й домовились на запевненнях. Вибір в України був невеликий: або погоджуєшся на запевнення, або смокчеш прутня.

  • Якби ми почали перекодовувати ЯЗ, рашка би захопила Україну за три дні, бо в нас ще небуло армії

Враховуючи що рашка в 90х ледве захопила дрібнесеньку Чечню всравши з десяток тисяч солдат, нападати на Україну вони би точно не стали. Проте могли саботувати через збережену з часів Совка мережу КГБ, котру молода держава викорінити та зачистити ще не могла.

Що далі?

То значить цей меморандум непотрібне лайно та можна його сміливо перекреслювати? А ось і ні, бо даний меморандум це хороший знак від України цивілізованому світу, що ми цінуємо міжнародне право більше чим якісь власні амбіції. Забувати його не варто, і краще частіше всім нагадувати, що ми тут не якісь дикуни.

Оцінка подій політиками та експертами

« Навіть якби не могли обслуговувати, ми могли б тоді скоротити, але залишити ядерний потенціал. І ми могли б шантажувати весь світ. Давали гроші б на обслуговування. Як зараз відбувається в багатьох інших країнах »

— Любитель "китайської моделі" та такий собі Ілля Кива від Слуг Народу Давид Арахамія

« Ядерна зброя, що перебувала на території України, була чужою - російською ядерною зброєю: кнопка в Росії, відтворення ядерної зброї в Росії. Ми нічого не могли б зробити з цією ядерною зброєю »

— Бувший член компартії Леонід Кравчук, якого мудрий нарід™ вибрав у 1991 Президентом України

Примітки

  1. Хоча з іншого боку за історію ще небуло жодного випадку, щоб ядерна країна напала на ядерну країну, проте було чимало випадків коли ядерні країни нападали на неядерні, тож цей аргумент хуйня їбана.

Див. також

  • Леонід Кравчук - перший Президент з 1991, першим погодився на ядерне розброєння.
  • Леонід Кучма - другий Президент, продовжив справу ядерного розброєння, але додатково випросив запевнення безпеки.