Альтернативні хронології

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук

Альтернативні хронології (у тому числі - Нова хронологія) - наразі вже неабияка кількість наукових (і не дуже) видань, фільмів, авторства різних ісконників (і не дуже), які намагаються довести, що вся популярна історія - то вигадка, якої насправді не існувало.

Суть[ред.]

Толік Фоменко дивиться на тебе як на фальсифікатора

Роздмухував весь цей прегарний процесс лайнокидання на вентилятор, такий собі академік Анатолій Фоменко. Якось на дозвіллі Толік зачитався мемуарами відставного головного американського спеціаліста з небесної механіки. Там, крім іншого, описувалася модель руху Місяця та дати настання затемнень. Модель була виведена на базі рівнянь відомого фізика Ісаака Ньютона. Однак дати затемнень, наведені в літописах та інших давніх джерелах, не вкладалися в неї ніяк. Звідти випливає висновок - справжня історія прослдіковується лише десь до XVIII сторіччя, а все що давніше, це дублювання одних і тих же фактів в різних іпостасях, копірастія та побрехеньки літописців. Тай це ще не все - більшість біографій давніх історичних діячів підозріло схожі один на одну, а що це значить? Це значить, вони тупо дублювалися літописцями а багато історичних персонажів жили в один і той же час. Цю казку Фоменко і його адепти не втомлюються розповідати і до цього дня. Із піною на вустах вони доводять що всі сучасні підручники з історії це підтирка для дупи а історію писали брехуни та казкарі.

Сам же Фоменко стверджує наступні речі про Рашку та її історію: Ярославль - це Новгород, Куликовська битва проходила в центрі Москви, Європа - колонія Росії, японські самураї пішли родом з Самари, американські індіанці теж росіяни, Чингісхан і Батий - російські царі з цілком російськими іменами та інша хрінотінь виключно в тому ж дусі.

Також на думку авторів "Нової хронології", в середньовіччі існувала, гігантська майже всесвітня імперія під керуванням російських паханів, адже на європейських мапах аж до XIX століття великі території в Азії іноді позначалися як "Тартария".

Пояснення[ред.]

"Модель Ньютона" була зовсім не про те про що розповідалося вишче, та й дати затемнень прекрасно відповідають астрономічної теорії. Не вірите? Інтернети в поміч!

Із копіпастою біографій процесс трохи складніший. Річ у тім що в середні віки монахи, при складанні життєписів, особливо й не приховували що справді займалися копіюванням данних. Ну, а що робити, якщо король - полудурок, а його вельможі - відморозки що грабували, гвалтували та бухали що дня? Ось і писали їм благородну біографію, накшталт героїчного минулого нашого, вже колишнього Проффесора. Зрозуміло, що в кінці завжди виходили схожі історії. Таке тоді було досить круто - мати біографію як у стародавнього імператора. Прагнення бути неповторним і унікальним - плід порівняно недавнього часу. В брудному середньовіччі людина вважалась тим крутіша, ніж більш вона була схожий на стародавнього героя. Звідси всі ці постійні порівняння королів з Сашком Македонським, силачів і сміливців - з Самсоном і Гераклом, розумників - з Платоном і Аристотелем.

Сучасні історики та археологи теж усцикаються зі сміху коли читають альтернативні хронології. Адже як тоді їм бідолахам пояснити давні черепки та іржавий мотлох що вони викопують із надр землі та датують його радіо-вуглецевим методом як стародавній?

Велитенська Тартарія на мапах це зазвичай узагальнене позначення регіону, таке як Європа, Індія, Арабія, Свята Земля, тощо.

Особливість історії завжди полягала у тому, що її ніяк не можна перевірити подивившись момент повторно. Таке враження, що світ створений лише у момент нашого існування, а все, що було до цього - лише наша вигадка, кістки в землі теж створені разом з нами. На щастя, джерела останніх століть не підлягають сумніву, але джерела давніх цивілізацій, забутість мов їх написання та загальна несистематизованість, дають можливість кожному казковому брехуну, дебілу, тролю, генію (необхідне підкреслити) висловити припущення, що його мова то найстарша, найзначніша і т. д.

43cb02bd95fc2a80c7.gif

У нас[ред.]

Послідовники Толіка Фоменка є і на наших теренах, однією з таких книг, що доводять мегаарійськість українців є "Шлях аріїв" за авторства Юрія Канигіна. У цій книзі, як і повсюдно, поєднуються сентенції космічного походження, релігійних витребеньок, псевдоісторій про великі стародавці цивілізації про невимовну надвисоку і верховно-важливу роль української культури у світовій.

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]

Архівна версія статті