Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Черкаси
|
|
Черкаси (Че, Чикаго на Дніпрі, Черкаго) — місто в центральній Україні, яке за сумісництвом є районним і обласним центром (оце так пощастило). Місто розташовується на правому березі Борисфену і відоме ще з XIII століття. З того часу в ньому відбувалось безліч цікавих та не дуже історичних подій, які мали різний вплив на історію Русі-України.
Cool story
Територія нинішніх Черкас була заселена 40 000 років тому в епоху палеоліту. Перша згадка про Черкаси відноситься до 1394 року, коли вони вже були укріплені мостом на південних рубежах Київської землі.
До ліквідації Київського удільного князівства (у 1471 році) Черкаси входили до його складу, а після ліквідації — до складу Київського воєводства Великого Литовського князівства. З XV ст. місто стало центром Черкаського староства. Тут постійно перебував староста, намісник великого литовського князя, а після Люблінської унії 1569 року — польського короля.
У XV столітті на Черкащині з'явилися перші поселення козаків, і Черкаси стали їх потужним зміцненням в боротьбі проти польської шляхти, набігів турків та кримських татар.[1]
Мешканці Черкас активно брали участь у селянсько-козацьких повстаннях кінця XVI — першої половини XVII ст. У травні 1593 року під Черкасами відбулася жорстока битва загону повстанців під керівництвом К. Косинського. Значну роль Черкащина зіграла у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. проти польських магнатів.
У 1793 році місто стає повітовим містом Російської імперії, її Київської губернії, що позитивно позначилася на розвитку міста. Починають виникати значні промислові підприємства, найбільшим з яких була тютюнова та цигаркова фабрика. Помітного розвитку торгівля досягла в середині XIX ст. Щороку в місті відбувалось 7 ярмарок, базарів — один раз на тиждень. Виріс вантажний оборот пристані на Дніпрі. Черкаси стали одним з головних перевалочних пунктів лісу, який сплавляли з північних районів по Дніпру.
У другій половині XIX ст., після реформи 1861 р., будівництва залізниць, у Черкасах почала розвиватися промисловість; виникають, зокрема, цукрово-рафінадний і механічний завод, кілька тютюнових фабрик.
Коли в Росії почалися могутні революційні виступи, в березні 1905 року страйкували робочі Уманських друкарень, пекарень чугуноплавильного заводу, а в травні-червні Шполянських і Черкаських цукрових заводів.
Про
«Маленьке Чикаго на Дніпрі. Місто рекетирів і жінок легкої поведінки» - у вісімдесятих так казав «Голос Америки», і черкащани полюбляли цитувати це визначення. Тамтешні підлітки їздили до Києва знімати кросівки з київських мажорів. Чудовий був час! А трохи згодом достатньо було топнути ніжкою, і барига сам ніс гроші. А потім все закінчилося. Де тепер Норік? Де Торпеда? Де інші красені? Вони програли класову війну мєнтам. Мєнтам - все, а нам – ностальгія.
Черкаси — колись кримінальне (хоча й зараз трапляється), а тепер вже коррупційне місто. Із корумпованістю місцевих вузів позмагатися можуть лише столичні, та й то не всі.
Як і в усі облцентри — в Черкаси батьки зганяють молодняк з усієї області, щоб вони там вивчились і стали людьми. Та за відсутності батьківського контролю, а також за наявності корупції у ВНЗ, вивчаються одиниці, а людьми стають ще менше. Більшість студентів по закінченні навчання повертаються додому, де намагаються якось самореалізуватись. Хоча є й такі, що залишаються.
Дивіться також
|
- ↑ За назвою міста, навколо якого селилися козаки, їх стали іменувати і Черкасами, а в російських документах XVI—XVII ст. черкасами називали всіх українців взагалі.