Севастополь

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Севастополь).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.

Туристичний буклет довоєнного часу.

Севастополь (також відоме як Дєдостополь, Свиностополь, Скрєпостополь) - кримське місто-порт, значну частину гаваней якого, займають іржаві посудини, відомі як Чорноморський флот РФ. Завдяки цьому, а також бурхливій історії, місто давно є джерелом епічних москалосрачів, як в інтернетах, так і УРЖ. Частина священно-сакрального анексованого Криму, містичний епіцентр ватнічєства та русского міра.

Історія[ред.]

Не можна не згадати давніх греків, які залишили джерело прибутку для сучасного туристичного бізнессу - руїни Херсонесу. Пізніше, на район набігли басурманські золотоорднинці і на місці Херсону (саме Херсону, не плутати з центром херсонськго штату) було засновано селище Ахтіар, яке у 1783 році сподобалося москалям, які напередодні захопили Крим. Так що якщо хтось з нашіх любих північних друзів знову піздитиме що "Сєвастополь ета горад русскіх маряков!!11", нагадайте йому про татар і пішліть у відомому напрямку. Втім це все мало кого цікавить, на відміну від подій пізніших часів.

Чорноморський флот[ред.]

Севастополь замислився про майбутнє. Літо 2014-го

При Червоній імперії, Севастополь був базою вищезгадуваного Чорноморського флоту. А найцікавіше почалося після здобуття нашої незалежності - рашенс ніяк не збиралися лишатися опорної бази й контролю над Чорним морем, а їхні моряки, опинившись на теріторії України, не хотіли плавати під жовто-блакитним стягом, тому радянський флот було поділено навпіл і по братськи розділено між сусідами жадібні москалі загребли собі більш 81% кораблів, та відтяпали VIP-місця для їхньої парковки, строком до 2017 року, а щоб не виглядати занадто нахабними, підсунули газ задешево. Хоча про останнє згодом почали забувати і вели себе як удома, вважаючи Севас російським містом, викликаючи дупобіль у всіх патріотів. І тривало б це до кінця строку, але прийшовша до влади донецька проффесура стала активно підлещуватися Кремлю і продовжила строк перебування іноземного флоту на території нашої держави аж до 2042 року. Було купа розірваних дуп і епічних баталій у раді, але нічого змінити так і не вдалося. Ще тут постійно піарилися усіляки промосковські партії та сралися прикордонники. Отака хуйня, малята.

Сучасність[ред.]

Закрите при совку місто зараз успішно наздоганяє упущене і пропонує бидлотуристам стандартний спектр пропозицій пов'язаних з морем, екскурсіями і нічними розвагами. Севастополь місто невелике, архітектура монотонна, якихось цікавих будівель майже немає, населення стовідсотково змосковщене (якщо ви почули рідну мову - це приїджий), навіть на військові крейсери не пофапати - вони усі далеко. Отже бувати у Севасі варто лише "задля галочки".

На весну 2014-го Севастополь став джерелом гузнобіллю для українського уряду та гніздом сепаратистів, зігравши велику роль в розгортанні кримської кризи. А першопричина в тому, що протягом більше двадцяти років місту не давали обирати самотужки мера, призначаючи його з Київа. При цьому забивали Київського болта на явну проросійську пропаганду з усіх кутків. Тепер кожен ватнік може пишатися, що їх улюблений Севас знову у складі єдіной і неделимой, а бабусі міста щиро радіють своїм астрономічним пенсіям та можливості померти в Росії, а не в ненависній "фашистській Україні".

До 2014 року розростався як айтішний центр, бо там море, тепло та були вузи що айтішників виробляли. Після 2014 всі айтішники хто зміг звідти звалили.

Взагалі у місті дуже мало самого «міста»: одна вулиця у центрі, що її можна пройти за 40 хвилин дуже повільним кроком, набережні де нічого не відбувається, взагалі майже немає міського руху людей окрім туристичного влітку. Місцеве населення здебільшого дуже бидлотне, дуже мало можна зустріти інтелігентів, що насамперед є нащадками інженерів. Їхні діти переважно звалюють з міста, бо навіть якщо хочуть бути у Росії то Москва або Санкт-Петербурґ пропонують набагато ліпші умови. Провінціальне та нецікаве місто що просрало можливість бути портовим, а не просто воєнним. Не стало воно таким при Україні, не стане й при Росії, бо у цей порт тепер нелегально заходити міжнародним судам. Та й хуй з ним.

Додаткові посилання[ред.]