Братство
Братство — українська політична партія (активна в 2000х) та військово-патріотична організація (після 2013). Очолює її славнозвісний Дмитро Корчинський, який є ідеологічним стовпом організації. Тим не менш, Братство і його справи — це далеко не лише Корч.
Діяльність
Якщо Коротко — провокації. Українське суспільство на них реагує часто негативно, але це саме те, що ставить незручні питання і змушує наше блядське суспільство хоч щось робити. Скажімо історія з бульдозером під час початку Революції Гідності. Наче провокація, наче зашквар. Але сьогодні всі сходяться на тому, що якби не провокатори (і не про корча мова), то розім’яли би нас там і були би ми в тайожному союзі.
Останні 8 років вони:
- воювали
- волонтерили
- знімали проукраїнський продукт
- писали проукраїнський продукт
- жали незаконних забудовників
- бойкотували інтер та інші московські [к]анали
- допомагали поширюватися проукраїнському продукту
- мочили пєтушарія і були ним замочені
Творчість
Посттравматична рапсодія — переосмислення історії України. П'єса написана Корчинським, потім поставлена і відзнята як фільм.
Адреналінова сага — тетралогія Корчинського + «Сповідь провокатора» Середюка — авантюрні романи про українців в Україні і не лише. Цікаво, почитайте.
Кажуть, що Корчинський поступово втратив стиль та відчуття смаку, також почав зловживати самоповторами. Він ніколи не був великим мислителем, але завжди міг подати свої думки витончено і дотепно, чим завжди відрізнявся від сірих і насуплених типових біндерівців, у яких верх думки це Донцов. Зараз це суміш самоцитат, які я читав ще у «Війні в натовпі» або на сайті ТСН у 2010-му році, конспірології та нудної правоконсервативної мульки без вогника. Таке враження, ніби масочка прикіпіла.
Братство та аніме
Так вже сталося, що Київський аніме-клуб «Міцурукі» проводив анімки (побухашки обдарованої молоді) в головному офісі політичної партії. Київські анімешники іноді зазирають туди й сьогодні. Курка особисто знайомий з Корчинським.
На початку 2020 року, після передачі влади у Всеукраїнському Міцурукі, компашка Фрунзе привласнила організацію і перейменувала її на Аманоґаву, використовуючи як один з приводів залякування співпрацею з Братством. Однак жодних пруфів такого немає, а ОГ-шники самі влетіли в зашквар, сручи на ветерано-волонтерську організацію, яка їх ще й в люди вивела..
Учасники
- Дмитро Корчинський — філософ, вояк, письменник.
- Оксана Корчинська — дружина вождя і активна волонтерка.
- Олексій Середюк — ветеран РУВ, учасник штурму Іловайська.
Зашквари минулого
Справедливо буде сказати, що зашквари були. Але якщо такі і фігурують, то лише 20 років давності, коли порох ще був в регівонах, кучма в президентах. Це настільки непереконливо, що того, хто белькає про «дугіна і євразійство» можна банити зразу. Були дуже інші часи і дуже інший геополітичний запит печерних укрів. Є дойоби до того хто більше чи менше воював, але тут не Братством єдиним.
Часто в зашквари приписують співпрацю з Кивою, але в ті роки, коли вона мала місце, він був ще проукраїнським ветераном і головою соцпартії. Хто ж знав, що він продасться?
Гейт
Попри все це, вищезгадані дуже хороші дії деякі особи виставляють як погані лише через те, що мовляв «ми всі знаємо, що вони погані», оскільки щось там десь і колись все-таки було. Феномен, який став відомим як дискримінація благодійності. Хоча давно б уже пора сказати, що це проукраїнська організація, яка іноді робить речі за гроші, бо на проукраїнську ідею їх хуй хто дасть в такому обсязі, щоб годувати родини.
Є версія, що гейт корча — для таких як дирчик. Примітивів, які просто хочуть самореалізуватися за рахунок інших. Кажуть, що нічого антиукраїнського в Братстві і нема. Анон чув часто від ліваків, що «Україна йде у Європу і нам потрібні нові європейські цінності, а от корч консерватор-традиціоналіст-націоналіст, тому він проплачений московією.»
Більшість претензій грунтуються на ссанні малоросів у власні штанці при видіти того, як хтось бореться з поліцією чи розхитує злочинну владу. Адже сам хохол буде страждати і їсти гівно — усе, аби «не надати матеріалів для рашкінських телеканалів». За такими переконаннями виходить, що вся українська боротьба за якісь речі проти будь-кого вигідна в першу чергу для росії. І для успіху потрібно демонстративно сідати в тюрми і страждати від катувань, чекаючи на те, що Європа допоможе (ніхуя), аби лише нас не вважали божевільними. Подібні висери часто виходять з рота ліберальних зумерків, які вірять у те, що все просто, війни не буває в природі і будь-яка боротьба нас соромить. Що ж, в Білорусі так і роблять. У них немає таких провокаторів як корч. Мабуть вони вже все вибороли і Європа їм допомогає.
Чесно кажучи, за цією основною претензією проглядається якийсь форс терпільної установки «не борись, щоб не бути зашкварним» і можливо саме ця позиція і є проплачена кремлем, бо як ще можна пояснити подібну логіку:
Вигідно Росії. Щоб на всі докори зі сторони міжнародної спільноти вони могли тикнути пальцем - подивіться які ідіоти панують в Україні, вони неадекватні. З часом Європа не буде протестувати проти "денацифікації" України, і буде сприймати майбутню окупацію України Росією як справедливість. Причому ця окупація буде хитрою, колони російських танків під жовто-блакитними прапорами будуть іти по території України і їх будуть зустрічати хлібом-сіллю, як зустрічали червоних визволителів у вересні 1939. Якщо це і є метою діяльності Корчинського, то я нічого проти не маю, але безкоштовно їм допомагати не стану. А де тут дії проти росії? Тут дії вигідні для росії. Дія проти росії - це підірвати Кримський міст, наприклад. Чи підірвати ЛЕП до Криму. Але ж на таке братчики не здатні. Тепер росія під прикриттям боротьби за human rights може вимагати у Європи санкції проти України. І доб'ється свого.
Див. також
|