Дискримінація благодійності

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дискримінація благодійності - вид спеціальної олімпіади в суспільстві, яка ґрунтується на логічній помилці "хибного кола" і особистому передженні. В його рамках для певних учасників здійснення хороших вчинків і благодійності є табуйованим, оскільки у когось існує упередження, що ці учасники не здатні на хороші вчинки і благодійність.

В глибині являє собою сегрегацію (поділ суспільства на тих, хто здатен робити хороше і ті, хто на таке не здатен і все зроблене ними вважається "поганим" хорошим) і диктатуру думки (обов'язкова наявність того, хто приймає рішення про те, хто належить до якої групи) і зустрічається переважно в примітивних або маловідомих спільнотах, де про дану помилку ніхто не в курсі. В давнину зустрічалося частіше. Наприклад, сегрегація чорношкірого населення (чорний не може зробити добро, бо він чорний). У наукових колах хиба давно відома як Закон Годвіна (редукція до Гітлера) і твердження типу "це погано, бо це робить/любить Х" викликають лише сміх. Якщо хтось робить чи допомагає в створенні хороших речей, то він стає кращим.

Матеріали[ред.]

1593701802.591563-.jpg

А на стройці нема чим робить
Це не стаття, а збірка матералів для неї. Тим не менш, матеріали - оригінальні і в будь-який момент їх можеш перетворити на статтю навіть ти.


« Пише мені Gennadiy Druzenko:

маю запитання до Кириченко Владислав, як тобі брати кошти в Юрій Луценко на видання чудових книжок? Ну не князі ж Осторозькі дають гроші 🙂 Відповідаю: Мені - нормально, навіть без дискомфорту, як у випадку з більш одіозними персонажами. На жаль, на українські книжки гроші дають виключно небездоганні особистості. Бездоганні чомусь не дають, але мають претензії до тих, хто дає та бере. В мене нема білого пальта:))) А в кого є - йдіть на чолі колони девіантів.

»

https://www.facebook.com/omnitip/posts/3793705990687299

Це ти зашкварюєшся, якщо допомагаєш поганцям. Але якщо повія жертвує на порятунок дитини від смерті чи церкву, то їй плюсик в карму, і дитина/церква від цього не страждає. Скажімо давінчі теж підтримували правителі, тобто комусь вони могли не подобатися. Але сьогодні ми говоримо, що це їм плюсик у карму за підтримку генія, а не йому мінусик, бо брав ресурси у непевних осіб. Так само американські демократи брали у французького короля на добру справу. А коли змогли, допомогли франції на шляху до демократизації.

Одному—благодія та підтримка, другому—репутація та драйв. Мені завжди видавалось, що слід підтримувати дружні стосунки якомога довше, бо ми часто діємо за обставинами та реагуємо занадто емоційно на початку, тільки потім намагаємось поновити діалог. Для довгострокових результатів можна таким чином привернути увагу до важливих тем та формуванні цінностей.

Якогось роду виняток може бути лише, якщо допомогодавці - злочинці проти людства, убивці чи ґвалтівники. Тоді об їхню допомогу теж не стає можливо зашкваритися, але їм це нічого не дасть як ти висловився "в карму". А в іншому разі - звісно ні. Якщо Луценко дає Кириченку на хороші укрокниги, то Луценко стає кращим в моїх очах, а Кириченко і просто молодець.

Ба гірше - форс цієї (про такий зашквар) точки зору як норми для суспільства. До речі, форс доволі раптовий (сік!). Раніше я таких нісенітниць ніде не чув. Але якщо уявити це як норму для суспільства, то виникає багато питань і ситуацій, загалом безглуздих. Так, на приклад, згадані тобою США стають зашкварені об допомогу абсолютної монархії, яка гнобила власний народ. Якого хуя, що за дурниця?

Скажу, що ніхто не "шквариться" від того, що він бере підтримку у когось, хто потім виявляється комусь поганцем. Скажу, що на поганих і хороших ділять світ лише незрілі діти.

Більш того, якщо так подумати, то всі українські рухи в історії (і не лише українські) будуть зашкварені. Бо вони реально боролися, а не шляхів підвищення репутації шукали.

Створювати умови для можливостей та пропозицій, щоб самому ставати краще позитивно. Конкурувати з "недосконалими", щоб вони ставали краще позитивно у перспективі.

Це нормально (в українських реаліях і в світі), коли ти заради створення чогось хорошого можеш залучати ресурси і "недосконалих" людей (смішний вислів, справді). І ці "недосконалі" люди лише великі молодці, якщо намагаються допомогти. А якщо, скажімо, засуджувати їх за це, то вони можуть і класти хуя на бажання зробити щось хороше і ця сегрегація лише штовхає їх на те, щоб не робити хороших речей. Більше того, якщо ми вішаємо на них такий штамп, то ми й не зможемо побачити від них нічого хорошого. Бо тоді вияляється, що є "досконалі з хорошою репутацією" і "недосконалі з поганою репутацією". І не давати останнім робити щось хороше - це не лише дурість, це ще й сегрегація. Мовляв, якщо ти для когось умовно "поганий", то тобі просто заборонено робити хороші речі, аби не дай боже ніхто не подумав, що ти хороший.

Мораль одна: немає "досконалих в білому пальті" і "недосконалих з поганою репутацією". Якщо хтось робить чи допомагає в створенні хороших речей, то він стає кращим. А якщо хтось робить погані речі, то він стає гіршим. Тому ОПове питання про те. чи можна зашкваритися об допомогу "недосконалих" - не має сенсу. Навпаки, це "недосконалі" щось хороше роблять і можливо одного дня стануть кращими. А саме засудження бажання людей робити щось хороше - вже є довбойобством.

Бо репутаційна досконалість - це вигадка тупих школярів, які прийшли на все готове (цитую іншого анона).

Гм, а я раніше та на це не дивився. Справді, виходить сегрегація і логічне коло. Не може той, кого не любить хуяч, зробити щось хороше, бо його ж не любить хуяч. Деградство виходить.

На мою думку, цю "дискримінацію благодійності" можна використовувати лише до тих, хто сам її використав. Щоб не заохочувати підорасів, які ділять людей з хорошими намірами на "недосконалих" і "досконалих".

Див. також[ред.]