Прип’ять

Матеріал з Енциклопедія Драматика
(Перенаправлено з Чорнобиль)
Перейти до: навігація, пошук
Дух міста слідкує за тобою

Прип’ять - єдине (поки що) мертве місто в Україні. Було засновано 4 лютого 1970 року, на березі однойменної річки та покинуто 26 квітня 1986, ставши першим у світі містом, яке пережило атомний підпиздець. Населене дикими собаками, кабанами, оленями, ментами, військовими, сталкерами, снорками, кровосісями, контролерами (хоча сталкери і є, але до ігрових цим мародерам і туристам, які гордо кличуть себе сталкерами, як до Марсу). Притягує до себе всіх любителів постапокаліптики, фанатів відомої гри, дігерів та охочих до радіоактивного металобрухту і всього, що погано лежить.

Оскільки атомна станція звалася чорнобильською, то багато хто вважає тим самим відомим мертвим містом саме Чорнобиль, який, на відміну від Прип’яті, цілком живе, маленьке охайне містечко з населенням менше тисячі осіб. Хоча його мешканців теж було евакуйовано, деякі залишися, окрім цього там знаходиться адміністрація Зони та головна база ментів, які не дають різним романтикам насолоджуватися постапокаліптичними краєвидами.

Раніше[ред.]

До і після

Місто будувалося як "зразково-показне", оскільки тут жили працівники ЧАЕС, їх сім’ї та всі причетні, а професія атомника тоді була престижною. У місті навіть збудували перший у совку супермаркет. Хоча з іншого боку, якоїсь історичної частини з цікавою старовинною архітектурою тут не було і якби не трапилась катастрофа, місто, забудоване стандартними коміблоками, зараз виглядало б як більшість українських райцентрів. Хоча не у кожному райцентрі стоять 16-поверхівки, а на обрії стирчить атомна електростанція та решітки радарів. Але що було, то вже загуло.

Кілька слів про ЧАЕС. Збудована у 1977му році, станція видавала 3800[1] МВт потужності, які планувалося довести до 6000 МВт, що зробило б її найпотужнішою українською і не лише станцією. Складається з трьох цілих енергоблоків, одного підірваного і двох недобудованих. Після приходу песця, ЧАЕС продовжила працювати аж до 2000 року, коли врешті був зупинений третій енергоблок.

Біг бадабум[ред.]

ЧАЕС висаджена
...привалена
...та прикрита

Реактор на ЧАЕС був переробленим військовим, тому все там було не як у людей, наприклад був відсутній бетонний саркофаг над котлом, бо совки вирішили зекономити. Взагалі економили на безпеці некисло, за що врешті-решт і поплатилися. Під час чергової профілактичної зупинки четвертого енергоблоку, когось осяйнула ідея "а давайте доки воно тут не фонить, повипробуємо цю хрінь на міцність?". Задумано - зроблено. Спочатку все йшло за планом, але на перевірці проектного режиму, що передбачав використання інерції турбіни генератора для живлення систем реактора в разі вимикання зовнішнього енергопостачання за несплату почалися проблеми, основна причина яких - вищезгадана економія та відвертий похуїзм на можливі наслідки. За технічними подробицями до вікі.

Після піздеця почалася рятувальна метушня, причому саме метушня - ніхто особливо не знав що робити, нікому не видавалося ніякого протирадіаційного захисту, навіть протигази не всі одягали. На всій атомній станції було лише два(!) пристрої для вимірювання радіації, причому один вийшов з ладу, а інший завалило, так що про радіацію ніхто і не думав. пожежники, що приїхали, гасили пожежу як звичайну, дехто ліз на дах, скидати графітові уламки назад до реактору. Більшість з них невдовзі у страшенних муках відправилися до небесної МНС.

Та найгіршим була реакція вищого керівництва - евакуацію населення, та що там, взагалі факт аварії, офіційно визнали лише після того, як у далекій Швеції, на одязі працівників місцевої атомки знайшли радіоактивні частинки, а оскільки їхня станція працювала у штатному режимі, почали шукати та знайшли епічних розмірів радіоактивну хмару над половиною Європи. А доки європейці збільшували обсяги відкладання цегли, в Києві весело гуляли на першотравневій демонстрації. Звісно приховувати катастрофу стало небезпечно і почалася евакуація у типово радянському стилі - всіх запхали до автобусів з вантажівками, наказавши не брати особисті речі та запевнивши, що це на кілька днів, вивезли з міста, щоб більше ніколи не повернутися. І звісно ж вцілілі енергоблоки зупиняти не стали[2], натомість збудували саркофаг над підірваним і станція продовжила працювати, аж до 2000го року, доки нарешті не була зупинена. Зараз над цим саркофагом, який вже сиплеться, будують об’єкт "Укриття". У найближчі дні розпочнеться будівництво об’єкту "Накриття" над об’єктом "Укриття", який уже потріскався і ще перший саркофаг місцями бачить зорі ііі... ой, це фраза із найближчого майбутнього, мабуть стався часово-просторовий пробій...

Зимою ляпота

Наслідки[ред.]

  • Ціле мертве місто, див.нижче
  • Зайвий прошарок паразитів суспільства тих, що мають право на пільги. В останні роки корочками чорнобильців стали розмахувати здорові бугаї, мабуть мутанти
  • Купа радіації. Насправді усе не так погано, у центрі будь-якого мегаполісу фонить більше, ніж зараз у Прип’яті, та радіоактивні осередки існують
  • Зіпсована медична статистика по захворюванням раком, лейкемією, мутацій
  • Купа сталкерів. "Сталкерів" точніше. Проникають у Зону, фоткають руїни, тягнуть усе що погано валяється та звалюють, часто за допомогою добрих ментів. Втім найчастіше там шаряться шукачі металобрухту
  • Зайва асоціація з Україною. У багатьох американців Чорнобиль - єдине що вони про нас знають
  • Зайва тема для холіварів на тему реакторів, причин катастрофи, альтернативних подій, приховуючої влади, містифікацій та іншого

Місто-привид[ред.]

Чорнобильський кіт прийде по тебе

Прип’ять була законсервована, але консервація міста, це не консервація станків - у целофан не загорнеш, на полицю не покладеш. Совкові панельки не мають міцності єгипетських пірамід, та й люди не забули місто, разом з його безмежними родовищами металобрухту. Усе це призводить до того, що найпостапокаліптичніше місто на Землі невдовзі залишиться лише у пам’яті тих, хто там побували, ну і Сталкері звісно ж. А тому поквапся побачити Прип’ять, доки вона ще стоїть. Зробити це краще за все заплативши екскурсоводу, але при цьому доведеться змиритися з натовпом інших сталкерофагів, тож значно краще знайти того, хто проведе повз кордони та насолодитися мертвими хрущовками майже на самоті. Зворотний бік останнього - ціна у баксах. Для тих, кому усе це не світить, єдиною можливістю є гра у Stalker стріт в’юв у Google Earth. І покваптеся - замість національної пам’ятки з офіційними екскурсіями, Прип’ять дуже хочуть розвалити до сноркової матері, мовляв небезпечна. Втім на знесення теж гроші потрібно, так що вона скоріш сама завалиться. Ну а якщо вам і це ліньки, то спеціально для вас Драматика влаштовує показ найвідоміших місць

Фільми[ред.]

  • "Життя після людей" - приклад впливу часу і природи на місто після загибелі людства
  • "Аврора" - український фільм 2006 режисера Оксани Байрак присвячений катастрофі на ЧАЕС
  • "Трансформери 3: Темна сторона Місяця" - початок фільму відбувається в районі Прип'яті
  • "Прип'ять. Залишені позаду" (2013) чотири американських туриста у нічній Прип’яті, саспенс та гумові мутанти у кінці додаються
  • "Міцний горішок: Хороший день, щоб померти" - розв’язка якого відбувається у Прип'яті

Серіали[ред.]

Чорнобиль (2019)[ред.]

Квітучої Весни 2019, коли, здавалося б, тема Чорнобилю була обсмоктана та відрефлексована усіма засобами, американець Крейг Мейзін у ролі режисера та канал HBO випускають багатосерійний фільм "Чорнобиль". Якщо до цього здавалося, що західного глядача не зацікавиш поєднанням радянського побуту, атмосфери безвиході, технічною естетикою аварії на АЕС, то вже після виходу першої серії сумнівів не залишалося - серіал це щось поміж 10/10 та шедевром. Західна інтернет - спільнота вибухнула оваціями, а "Чорнобиль" на деякий час посів 1 місце у рейтингу серіалів IMDB (наразі посідає 5 місце з рейтингом 9,4). Серіал складається з 5 серій, кожна з яких розповідає історію сумнозвісної аварії, приправляючи це все історіями головних героїв. Серіал рекомендований до перегляду усім, хто хоче більше дізнатися про тему, а дивитися документальні фільми про реактори та інші вундервафлі не має бажання

Головною фішкою серіалу став підхід до його створення, дуже реалістичний та з умінням подати драматичну історію, для якої сама аварія то тло для розвитку побічних подій. Одна з небагатьох картин, в якій віриш духу радянщини, чому варто віддати належне. А якщо увімкнути режим максимальної тверезості, то серіал має декілька моментів, що змушують співвітчизників, які живуть у атмосфері пострадянщини схопити пару доз іспанського сорому. Зображення постаті А. Дятлова[3] як неврівноваженного імпульсивного начальника також визиває ряд питань. Але, зрештою, якщо західний споживач сперечається з іншими споживачами щодо недоліків реакторів типу РБМК - 1000 та доцільністю скидування в оголену шахту реактора свинцю, яка різниця?

Віртуальність[ред.]

Мертве місто давно стало чудовою декорацією до перестрілок та рятування світу. Біда приходить звідки, звідти і завжди - не можна просто взяти та скопіювати місто, обов’язково треба надодавати відсєбятіни, так що маємо що маємо.

S.T.A.L.K.E.R.[ред.]

Основна стаття: S.T.A.L.K.E.R.

СТАЛКЕР - трилогія по далеким мотивам розповіді Стругацьких, звідкіля уперли ідею аномальної Зони, власне аномалій, артефактів які цікавлять вчених, та за якими лазять сталкери, що завдають дупоболю військовим. У грі відображена сама Прип’ять, ЧАЕС, та кілька сіл навколо.

Call of Duty 4[ред.]

Call of Duty 4:Modern Warfare стала другою грою, де реалізували мертве українське місто. Не з таким розмахом, як у Сталкері та з більш-менш відповідним виглядом будівель і більш точним їх розташуванням.

Посилання[ред.]

  1. Мало би бути 4000, але за 4 роки до аварії на 1 блоці найобнувся канал
  2. В тім числі й третій, який від четвертого був, по суті, за бетонною стіною
  3. заступник головного інженера з експлуатації Чорнобильської АЕС на момент аварії