Хрущов Микита Сергійович

Матеріал з Енциклопедія Драматика
(Перенаправлено з Хрущов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Російська мова.jpg

До уваги читачеві!
Будьте обачливі! Текст статті рясно вкритий словами, поняттями та цитатами мовою Мотороли, Сталіна й Власова Пушкіна й Даля. Задля вашого розуміння, москалі з вищою філологічною освітою надали приблизний переклад, який ви побачите навівши курсор на підкреслені вирази.


« При Сталіні - як у автобусі:
один веде, половина сидить, решта трясуться.
При Хрущові - як у цирку: один говорить, решта сміється.
При Брежневі - як у кіно: всі чекають кінця сеансу.
»

— Один із численних совєцьких анєкдотів про сабжа

Нікіта Сєргєєвіч і єво аб'єкт абажанія

Хрущов Микита Сергійович(відомий совєцкому народу як Нікіта-кукурузнік і кузькіна мать) - один з вождів СРСР, відомий міфом про те що нібито з його подачі Крим став частиною Української РСР. А ще феєричний полудурок, клоун, корупціонер, лицемір, дуполиз, кат, та російський імперець.

Героїчна біографія

БАльшой начальнік і правітель

Хрущов народився в Курській губернії в робітничій родині в 1894 році. Батя був шахтарем і син теж закономірно почав працювати слюсарем і шахтарем на шахтах Юзівки та Донбасу перед Першою світовою. Коли почалася мобілізація - шахтарів в імперську армію не брали, бо це стратегічна на тоді галузь з якої старалися не сильно тягти робітників на фронт. Маючи надійну відмазку від царської армії юний Микита, як і багато хто з його покоління та його соціального стану, легко вкотилися в тодішні політичні збурення. В 1917-му році, на фоні падіння монархії, початку УНР, німецького наступу і захопленням більшовиками влади, Хрущов вирішує що непогано було б стати частиною усього того двіжу, а не чекати хто там кого і коли переможе.

В часи влади Сталіна Хрущов проявив себе як хитрий, грамотний та вміло манервруючий інтриган, що навчився рятувати свою сраку від усій можливих загроз у кровожерливому партійному апараті. Там де треба, він був нижче трави і тихіше тиші, а де треба - старанним підлеглим для більш високоповажних товаришів по партійній ієрархії.

Діяння

Кохання до кукурудзи

« Держись, корова из штата Айова! »

— один із багатьох девізів "кукурузной кампаніі"

Микита, не дивлячись на те, що вигриз у своїх конкурентів владу в червоній імперії і міг спокійно правити як його папереднікі, розумів де його Совочок просідає і відстає від клятих капіталістів, тому не гребував щось десь підгледіти, скопіювати, спиздити або купити у буржуїв. Бо самими танками та ракетами ситий не будеш, а велічія хочеться іще і формі холодильнику набитому їдлом. Підглянувши, що в капіталістів масово росте кукурудза, таварісч Хрущов проголосив курс на загальну модернізацію сільського господарства, в якому чільну роль виділяли і цьому плоду. Важливість маїсу підвищилася ще більше, коли через пів року після цього Нікіта Сєргєїч їде в Америку, де відвідує відомого американського підприємця Розвела Ґарзта, в якого в штаті Айова був клаптик землі і два раба; там Хрущік побачив кукурудзяні поля і достатньо жирних корів, яких, за твердженням власника, "годували кукурудзяним силосом". Кажуть, приїхавши назад у свій унилий Совочок, побачивши, що в нього корови зовсім не такі ситі й довольні, Нікіта Сєргєїч і наказав засіяти весь Совок цією культурою. Кукурузна кампанія велася з надзвичайним розмахом, та закінчилася як завжди - голодні homo sovyeticus'и, кукурудзяний хліб, кукурудзяне вино, вимушений початок імпорту зерна.

Кохання до ракет та космічних перегонів

« Мьі еще покажем вам кузькину мать! »

— Хрущов

Основна стаття: Космічна гонка

Космічна гонка СРСР та США не зявилася сама по собі через цікавість владний осіб до дослідження космосу. Стимулом звісно було стародавнє бажання "дать пасасать буржуям", показати що радянський соціальний устрій стронг і капіталістам скоро пиздець, просто по факту науково-технічного прогресу комуністів. Американці від початку не збиралися витрачати астрономічні суми та ресурси на розбудову космічної програми, але коли СРСР почав запускати перші ракети (поки що без людей) з простими супутниками та зіриною, треба було піднімати сраку і впрягатися в гонку.

Хрущов був у захваті від можливості принизити США ракетами і запусками на орбіту та в далекий космос усілякого цікавого приладдя. Тому ресурсів наказав не економити. Тим більше одночасно вкладалися величезні кошти і ресурси в військову програму - треба було добитися паритету з американцями в засобах швидкої доставки ядерний бомб до міст противника - у Совєтів була значна проблема - не вистачало стратегічної авіації, не було авіаносців (США мали найбільший у світі флот авіаносців) і купа дірок в ПВО в гіпотетичній ядерній війні, тому треба було наздоганяти - качати гілку ракетних технологій.

Підараси-абстракціоністи та бульдозерна виставка

Хрущов лютує.

Як тільки тов. Хрущов інтелігентно розправився зі своїми конкурентами при владі і розірвав шаблони своїх підданих розвінчавши культу особи свого Вождя, у інтелігенції від захвату і полегшення так заграло в творчому місці, що в 1962 недалекоглядні і сміливі до ідіотизму діячі культури запросили Кукурузника на виставку прогресивних молодих художників. І не прорахували, наскільки обізнаним був перший секретар ЦК КПРС в питаннях мистецтва та культури.

Хрущ прийшов, побачив, обурився від картин і вибухнув безсмертної і віртуозною копіпастою на тему мистецтва, яка рекомендується повністю до прослуховування:

«

Що це за обличчя? Ви що, малювати не вмієте? Мій онук і то краще намалює! … Що це таке? Ви що - мужики або підараси прокляті, як ви можете так писати? Є у вас совість? ... ... Це педерастія в мистецтві! Так чому, я говорю, педерастам - 10 років, а цим - орден повинен бути? ... ... я вам кажу як Голова Ради Міністрів: все це не потрібно радянському народові. Розумієте, це я вам кажу! ... Заборонити! Все заборонити! Припинити це неподобство! Я наказую! Я кажу! І простежити за всім! І на радіо, і на телебаченні, і в пресі всіх шанувальників цього викорчувати!

»

Комунізм у 1980

Цю фразу можна сміливо назвати радянським мемом. Бо вже на момент її народження радянські люди були добре натреновані на дводумство і поза очей посміювалися над Хрущовим і його нереальними планами запиляти той самий легендарний комунізм. Комунізма не сталося, бо ніхто насправді не розумів (ані міністри, ані професори, ані інженери), як воно повинно розбудовуватися і який механізм перетворення радянського соціалізму на той йобаний прекрасний комунізм.

Міф про передачу Криму

Часто-густо кажуть нібито українець Хрущов подарував Україні Крим, зробивши це зовсім не законно та не справедлиов, за що тепер ми, українці маємо покаятись та повернути півострів до Рашки, проте все набагато складніше а ніж на перший погляд.

  • По-перше українцем він ніколи не був, адже народився в селі Калинівка, Курської губернії, і в Україну потрапив вже у дорослову віці за вказівкою компартії, та щирою любовью до нашого народу ніколи не відрізнявся, хоча і любив відпочивати у нас. Під час сталінських репресій саме Хрущов приклав руку до знищення багатьох українців, що потім навіть казав і Жуков ба про це чомусь воліють не згадувати.
  • По-друге ідєя передачі Криму була не зовсім його. Цей проект розробляв точно невідомо хто, скоріше за все, він мав колективного автора, а першу скрипку в ньому зіграв скоріш за все сталінський посіпака Малєнков. До речі, коли проект передачі розроблявся, Хрущов не міг його сам затвердити хоча б тому що він повноцінно не керував країною.
  • По-третє передача злощасного півострову була зовсім не від великої любові до українського народу, а з економічних та політичних міркувань, адже інфраструктура Криму була достить недорозвинена, після війни вона майже лежала в руїнах, там було всього кілька автобусних маршрутів, не вистачало питної води а його поля були запущені та поростали бур'яном. Утримувати півострів за рахунок метрополії було дорогувато, тому його і перекинули на баланс Української колонії (а точніше Української РСР), бо в СРСР кожна республіка мала вирішувати проблеми своїх регіонів сама.
  • По-четверте, Крим був сильно русифікований і його входження до Української РСР мало би збільшити баланс проросійських сил в республіці та пришвидшити процес нашої русифікації.
  • По-п'яте, півострів отримував електрику з Українських ЛЄП а тому простіше було перемалювати його кордони а ніж збудувати нові лінії які б тягнулися з Російької РСФР.
  • По-шосте, думку народу тоді ні хто звісно не запитував, а корінні мешканці Криму кримські татари, взагалі не за довго до цього отримали на горіхи та були зігнані зі своїх земель аж до Азії.
  • По-сьоме, іноді кажуть що процес передачи Криму був незаконним через те що відповідної постанови та імплемінтації в керуючих органах держави не відбулось, але і це ні чого не змінює. У великій політиці питання законності відіграє другорядну роль, всі революції, пучі, перевороти, війни, серйозні зміни, проходять повз питання законності, наприклад чи законно більшовики прийшли до влади? Чи законно Україну втягнули до СРСР? А чи законно Хрущов отруїв Сталіна та прийшов до влади? А чи законно Хрущова потім скинув по-тихму Брєжнєв? Чи законно РСФРС захопила частину Фінляндії під час радянсько-фінської війни? Чи законно вони міняли кордони республік взагалі? А чи законно СРСР потім дав дуба? Якщо подивитись з боку законності питання то совок існував на політичній мапі зовсім незаконно а значить усі його рішення не мають ніякої сили. Як писав в мемуарах син Микити Сергійовича: "факт передачі Криму ні кого не хвилювала аж до розпаду СРСР." На жаль, такі політичні перипетії завжди спершу стають реальністю де-факто і вже потім під них підганяють закони та документи де-юре.
  • По-восьме. Росія офіційно визнала кордони України включно з Кримом в межах 1991 року під час виходу з СРСР і потім неодноразова це документально підтверджувала. Кажете вона могла змінити свою думку та видати новий документ, що вже не визнає Крим українськми? Ну тоді згідно з такою логікою, Україна що офіційно вважає себе правонаступницею УНР, може спираючись на це ОФІЦІЙНО визнати Бєлгород своїм містом, бо воно колись реально входило до її складу.

Пікчі

Примітки