Нестор Махно

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Нестор_Махно).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла.

« Вечір. Грязюка. Понурий стрій полонених червоноармійців перед тачанкою Нестора Махно. Батько командує своїм хлопцям:

- Розстріляти цього! (постріл, викрик, звук падаючого тіла)
- І цього теж. (постріл, вскрик... )
- Цього повісити.
- Розстріляти.
Почувши вирок, черговий червоноармієць впав на землю та почав битися в істериці:
"Нет, нет!!! Не хочу, не надо!!!"
- Опа. А цього не треба. Він не хоче.

 »

— Радянський онекдот

Осучаснений Махно від СВХ

Нестор Махно - бойовий анархіст, революціонер, пограбовувач буржуїв, найбільший ватажок українського селянства часів визвольних змагань, харизматичний та повний протиріч чолов'яга.

На початку...[ред.]

Нестор був родом з бідної селянської родини. Про його хрещення ходила легенда - на попі під час обряду загорілася ряса від свічок, що було поганим знаком - з дитини виросте знаменитий розбійник. Як би там не було, а дитинство і молоді роки у Махна були зовсім не безбарвними - батько рано помер і батрачити треба було змалечку. Хлопець був не дурний, швидко вчився та зразу знайшов собі друзів серед анархістів, що в перші роки 20-го століття так розплодилися, що навіть у провінційному Гуляйполі (а на той час це біло велике село біля значної залізничної станції) їх було немало. Хлопці знай собі грабували багатих торговців на користь "бідних хліборобів", витрачаючи гроші на зброю та розширення своєї діяльності. Махно неодноразово був заарештований але його відпускали за різними причинами, тримаючи в полі зору.

Погорів хлопець з однодумцями-анархістами на мутному вбивстві провокатора-засланця. За це його спочатку проговорили до страти, але потім змінили на довічну тюрму, бо був він неповнолітній. Так він відправився до знаменитої Бутирки, де швидко подружився з політичними в'язнями, фактично лише тут взявшись за читання революційних книжок, та й взагалі почав підтягувати свою відверто погану на той час освіту.

Анархізм Махна та селяни[ред.]

В думах

Про легенди, що повязані з Нестором.

Найпоширеніший з міфів проголошує, що анархія, за яку боровся Махно, являє собою тотальний хаос, розгул і свавілля окремих індивідів чи груп людей, коли всі люди роблять, що їм заманеться і не існує жодних обмежень та правил поведінки. Простіше кажучи, махновська ідея, назва якої дослівно перекладається як «безвладдя», була розтлумачена міфотворцями як відсутність будь-якої влади, що є неможливим, через що ідея була оголошена утопією. Насправді, під «безвладдям» Махно і його соратники розуміли не відсутність влади як такої, а лише влади людини над людиною, однієї частини суспільства над іншою, тобто становища, за якого одні люди можуть приймати рішення, а інші люди такої можливості позбавлені. Махновці виступали за те, щоб рішення приймали всі люди і відтак влада належала цілому народу, а не окремій групі осіб.

Як воювати та дружити по-махновський[ред.]

Махновці відзначилися та увійшли в історію багатьма особливостями. І справа не лише в харизматичному ватажку, навколо якого збиралася різношерста ватага. З одного боку за Настором щиро йшли селяни, які знали ціну своїй праці, та своїй волі. З іншого боку до нього приходили ветерани Першої Світової, що не хотіли служити ані білим, ані червоним, ані Петлюрі, але знали що спокій без зброї не вдасться отримати. Приходили і ті, хто втік з вищезгаданих армій, спокушаючись вольницею та анархічними ідеями.

Звісно як не згадати про тачанки, широко розповсюджені на той час в Україні та на Кубані чотириколісні віки з якісними ресорами. Махновці вигадали поставити на них кулемети. В боях в степу тачанки стали універсальними мобільними кулеметними точками, що жваво вривалися до бою, а разі потреби могли не менш швидко відступити. Тачанки швидко росповсюдилися по всім полям бою часів Визвольних змагань та Громадянської війни.

Дивитися також[ред.]

Анархічна галерея[ред.]

Серйозна література[ред.]