Українські комікси

Матеріал з Енциклопедія Драматика
(Перенаправлено з Воля)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Українські комікси — мальописи, створені українцями, видані в Україні українською мовою (ваш Отаман Вочевидячки).

Історія

Газетні карикатури та стріпи 19-го століття, що були предками коміксів і розповсюдилися у Франції та Великій Британії, українців дуже мало торкалися, тому темі статті вони стосуються дуже опосередковано. Лубочні, народні, картинки того часу з простим гуморочком теж не дуже можна ліпити до теми коміксів.

Комікси в радянські часи.

Радянська влада комікси оголосила частиною ворожої буржуазної культури, яка тільки розбещує та одєбілює молодь тупими супергероями та пропагандистськими сюжетами. Тому у авторів в Радянській Україні була досить вузька ніша для таких творів - це гумористичні стріпи (невеличкі 3-6-9 карові комікси) в тодішніх гумористичних або дитячих журналах та газетах. Уявити комікси як серйозний, окремий, вид мистецтва ніхто не міг і не хотів (на Заході, до речі до 1980-х теж ніхто не сприймав комікси як щось серйозне та вагоме для культури).

Дитячі журнали (Барвінок, Малятко) тоді, звісно, друкували комікси, але все це не виходило за рамки коротких і простих дитячих казок. Анатолій Василенко - один з авторів-карикатуристів, що активно створював для цих журналів дитячі комікси в величезних об'ємах до глибокої старості. [2]. Прикладами дитячих коміксів 1970-80-х є непогані "Пригоди Хрюші", що балансували на межі між власне коміксами та просто іллюстрованими книгами [3].

Флагман тодішнього друкованого гумору, журнал "Перець" в 60-80-х роках використовував формат коміксів звісно тільки як для смішнявок та сатири.

Основна стаття: Перець

Часи Кравчука та Кучми

З розвалом СРСР в 1990-ті деякі комікси стали доступні для читача, але зазвичай все обмежувалося на ринку або діснеївськими журналами Міккі Маус [4] [5] (що навіть деякий час друкувалися українською, поки не були задавлені російськомовним аналогом) або кривими піратськими, погано надрукованими копіями західних супергеройських коміксів (здогадайтеся, якою мовою були ці твори). Українські автори оригінального коміксового контенту були нечисельні, але їх перші спроби запиляти щось цікаве теж були.

Одразу напрошувалася тема козаків і перелицювання літературної класики, в першу чергу Гоголя з його Вієм, у форму коміксів. Чому саме це? Напевно, в перше десятиліття сучасної України, ці теми бачилися фундаментом, на основі якого можна одразу створити щось "національне", "справжньо-українське". При чому такі перелицювання класики робилися двомовними - українська в них сусідствувала з англійською (що шкодило художній частині твору, адже тексту ставало в два рази більше і він давив малюнок своєю масою) - така собі перша спроба долучити англомовного читача, що не призвела до чогось суттєвого. Дехто спробував вдаритися в тему брутального фентезі - "Новий Борисфен".

Буйвітер

Цікава спроба авторів 1990-х (в даному випадку Костянтина Сулими) запиляти щось епічне, патріотичне, про козаків, бусурманів та містику та ще й з деталізованою графікою. В ті роки це був тренд. Буйвітер поміж усіх виявився найбільш доступним для читачів в 1995-му році, з якісним друком. Якимось дивом вийшов солідним тиражем на гарному папері. Запам'ятався дітлахам тих часів мускулистим козаком-героєм Буйвітром, аля герой бойовика і фінальним-босом потворою. [6]

Даогопак

Ще один приклад запилювання козацької тематики в коміксах, але вже більш пізня - 2012-16 років. Тритомник. Сюжет підлітковий.

Забуті та закопані проекти

Грицько Срака - стьобний проект, наповнений помірною шароварщиною, що подавав надії в 2008-12 роках, про козака-характерника та його боротьбу зі злом, звісно. З якоїсь причини не вийшов. Автори забили прутня чи не знайшли фінансів на видання.


Найвідоміші представники з 2015-го року

Воля

Махно, німці, зомбі-більшовики і все, що ображає москальскі почуття

Спірний, срачогенеруючий український комікс. Звісно, антимоскальський і, звісно, від нього у московитів бомбить, а то навіщо ж ми про нього тут писали.

Трешачок про визвольні змагання (зі Скоропадським, Грушевським, Леніном та іншиими, куди ж без них) для українського літературного ринку виявився річчю несподіваною та свіжою. Хоч сюжет коміксу виявився середнячковим (ну а що ж ви хотіли від стім-панківскього бойовика з елементами зомбі та містики?), але як подія в культурі слід залишив помітний.

Власне 50 відсотків цінності В«о»лі в його сракорозпалювальному ефекті для Московії. Москалі та співчуваючі їм зробили велику частину піару цього коміксу, з болем у серцях розповідаючи як погані хохли знущаються у своїх коміксах над світлою пам'яттю Леніна, більшовиків і русскаго народа, виставляючи Расію в невигідному світлі.

Твори Ігоря Баранька

По-хорошому упоротий автор, що почав в 90-х створювати комікси. Поїхав працювати на Захід, створив там купу цікавий творів і потім відправився в Східну Азію, працювати над монументальною графічною адаптацією індійського епосу - Махабхарати. Звісно, він не пройшов повз теми козаків. Наприклад "Максим Оса" - детективно-містичний комікс про козаків з непоганою інтригою і чорно-білим малюнком. По цьому коміксу довго та нудно намагалися запиляти фільм, який попри виробниче пекло вийшов у 2022 році. Від першо-комікса у фільми, як і очікувалося, не залишилося майже нічого.

Захар Беркут

Основна стаття: Захар Беркут

На хвилі хайпу фільму з "рідким" термінатором у ролі Захара (2019 рік) був запиляний невеличкий комікс, який до сюжету, власне повісті Франка, має опосередковане відношення. Фентезійне відгалудження від основної історії. Також в 2007 році був випущений більш канонічний до повісті Франка комікс, але з сумнівним та кривеньким графонієм.

Серед овець

На 2020-й - один з найуспішніших українських оригінальних коміксів. Бруатльний та безжальний фуррі-совок.

Галерея

Коміксова відеотека

Анатолій Василенко. Коміксист з 1960-х.
Про "Даогопак" О.Чебикіна
Про самодрук. 2023 року.


Див. також

Посилання