Постмодернізм

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
«Ім’я рози» Умберто Еко українською. От що трапляється коли людина що прошарена у темі пише про неї детективний роман (спойлер: трапляється бестселлер)

Постодернізм — мейнстрімний рух, який розвинувся в середині-кінці 20 століття у філософії, мистецтві, архітектурі та критиці, відзначаючи відхід від модернізму. Цей термін більш загальноприйнятий до історичної епохи, що слідує за сучасністю та тенденціями цієї епохи.

Хоча охоплює найрізноманітніші підходи та дисципліни, постмодернізм, як правило, визначається ставленням скептицизму, іронії чи відмови від грандіозних наративів та ідеологій модернізму, часто ставлячи під сумнів різні припущення. Отже, загальні цілі постмодерної критики включають універсалістичні поняття об’єктивної реальності, моральності, істини, людської природи, розуму, науки, мови та соціального прогресу. Постмодерністські мислителі часто звертають увагу на умовний або суспільно обумовлений характер претензій на знання та системи цінностей, розміщуючи їх як продукти конкретних політичних, історичних чи культурних дискурсів та ієрархій. Відповідно, постмодерністська думка широко характеризується тенденціями до самореференційності, гносеологічного та морального релятивізму та плюралізму.

Також популярний прийом у літературі — подвійний або взагалі множинний наратив, коли для простого читача роман це просто детективна істория, для зацікавленого це ще й науково-популярна робота по життю Середньовіччя, а для тих хто працював з тогочасною літературою — збірка посилань на знайомі тогочасні явища та твори. Таким є роман Умберто Еко «Ім’я рози» (саме через третій шар це важко перекласти українською, незрозуміло чи то роза, чи то Роза).

На Заході постмодернізм почався десь вже після війни, але назву йому дали десь здається у вісімдесятих. У Совку ж на той час був соцреалізм, де доярки з трактористами будували комуністичне майбутнє. Коли діти тих доярок продали Союз за іноземні джинси, виявилося що увесь світ вже розмовляє іншою культурною мовою, тому всім пострадянським культурам довелося наздоганяти. Себто українське постмодерністське мистецтво — пізнє та перезріле, лускається від невипущеного потенціалу.

Бу-Ба-Бу[ред.]

Найвідоміший з них — Юрій Андрухович.

Кіно та ТБ[ред.]

Американська Історія Жахів — кожний сезон це нова стилізація, нова історія, свій міні-серіал з відсиланнями до всього що пов’язане з цією темою. Окрім того, перші 8 сезонів мають спільний сюжет у бекґраунді.

Сімпсони, Південний Парк та Американська Історія Жахів — концентрований постмодернізм. Прикладів можна набрати більше, бо постмодернізм це й справді сучасний стан мейнстрімного мистецтва.