Негативізм

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dor3.png

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Негативізм — на соціальному рівні явище, коли люди займають протиставне положення до панівних думок (мейнстріму) не через реальну і ґрунтовну незгоду з ними, а тому, що бачать більший потенціал самореалізації для себе в рамках боротьби з ними, ніж будучи одним із деталей «системи».

Певною мірою перетинається з маргінальністю, але радше на ранньому етапі становлення. Адже часто негативісти знаходять себе в рамках системи і починають становити її частину. Ну або все-таки валять мейнстрім і самі стають домінантною течією.

Причини[ред.]

Головною причиною є еволюція, в рамках якої, з одного боку, новим поколінням сліпо передаються вигідні для виживання риси предків, а з іншого — геном живих організмів постійно зазнає випадкових мутацій. Коли середовище змінюється, мутант може виявитися більш пристосованим до нової реальності, ніж той, хто домінував у попередніх умовах. Таким чином, уже в нашій природі задано те, що певна частина популяції завжди відрізнятиметься від більшості, а отже, чинний порядок може її не влаштовувати. Саме їй дається шанс вижити після разючих змін середовища, яких не переживуть ті, хто успішний сьогодні.

Наслідки[ред.]

Вічна невдоволеність[ред.]

У жодному суспільстві і за жодної, навіть найбільш досконалої, системи абсолютно все населення ніколи не буде задоволене. Завжди будуть ті, хто захоче самореалізуватись альтернативно. Революція в цьому плані є не засобом виживання, а виражає прагнення бути не такими.

Майже 100% невдача[ред.]

Те, що така частина популяції пристосована до виживання за альтернативних умов, ще не означає, що такі умови настануть. І в більшості випадків вони не настають. Тому більшість не таких просто зливається в унітаз історії, де їх успішно забувають уже на хвилі нових ідей. Розкопують часто за кілька десятиліть, аби обґрунтувати ще якусь нову маячню і не почувати себе такими самотніми.

Такими злитими в унітаз частинами людства можуть бути цілі країни. Наприклад, у рамках гегемонії Сполучених Штатів, такий суб'єкт, як паРашка йде своїм особливим шляхом. Не тому, що він має сенс, а просто тому, що бути в тіні гегемона такому гіганту якось не комільфо. От і страждає москальський народ від свого псевдоідеологічного гімна вже пару століть. Просто тому, що хоче відчувати себе особливим.

Революційна теорія[ред.]

На якомусь етапі історії народилая майже ціла наука не таких про те, що все треба перевернути не науковими працями і конкурентним вичавлюванням, а революційним шляхом. Ідея заради ідеї. Такі щасливці теж страждають страшно і неймовірно, бо за революцією і поваленням "системи" ідеї принципових опонентів часто закінчуються. І починається рубалово тих, хто заважає досягненню ідилії.

Чи є в цьому якась користь?[ред.]

Ніхто й не каже, що немає. При здоровому стані мейнстрімних ідей, ідеї розроблені принциповими опонентами можуть бути сприйняті системою для її покращення. Хоча опонентам це продовжувати опонувати і викачувати гроші з таких же опонентнутих бізнесменів не завадить.

Тим не менш, більшість "ідей" принципових опонентів - це неконструктивна маячня, яка не ґрунтується ні на чому крім бажання бути інакшими. А тому не може бути сприйнята в будь-якій формі, що в свою чергу породжує в опонентів клішовану думку "вони не хочуть чути наших потреб". Хоча знову ж, потреб як таких не існує.

В Україні[ред.]

Див. також[ред.]

Покликання[ред.]

Примітки[ред.]