Відчуття власної величі

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пшонка в ролі Юлія Цезаря як приклад надвисокого ВВВ

ВВВ, цебто відчуття власної величи (ЧСВ — «чуйка своєї величи»; або ПВВ – «почуття власної важливости») — це поширена в усемережі психольогічна патольогія. Метафоричне означення поведінки людини, яка, керуючись подвійними стандартами щодо себе та інших людей, трактує себе як виключно-особливу особу, а інших вважає менш вартісними за певними критеріями. Серед можливих ускладнень — неймфагство, срацтво, ба навіть, суїцид.

Суть

ВВВ — це винятково самоставлення особи, цебто присутнє воно лише в тому разі, коли індивід узагалі має ставлення до себе. Одночасно це почуття не може виникати без певної діяльности особи, до котрої вона й може ставитися з відповідним почуттям. Психольоги стверджують, що людська підсвідомість у принципі діє лише з витоків ВВВ, і без волі бути визнаним, як той, хто вносить що-небудь значне, людина взагалі не мала би мотивів для творення якої-небудь діяльности або життя. Також стверджується, що тварини теж можуть мати ВВВ, яке проявляється в підлизуванні до вищого за ієрархією в зграї. Воно ж і стало основою людського ВВВ.

Визначення наявности

Музей історії ВВВ. Помпезний, як і соціалістичний реалізм у цілому

Саму ж тяму ввів Карлос Кастанеда, котрий страждав ВВВ, причому з кожним роком хворому все гіршало й гіршало. Хоча позбавлення ВВВ було одним із постулатів учення Дона Хуана, адже «значна частина людських енергетичних ресурсів йде тільки на підтримку цього почуття, тож на інше її просто не зостається» — цей факт, до речі, гарно висміяли у радянському скетч-журналі «Фитиль» в епізоді «Гудок», де вся пара пішла на гудок, а власне на те, щоби пароплав зрушив з місця, енергії вже не вистачило.

Хвороба виражається в переконанні, що все — понуре лайно, а сам переносник — д'Артаньян. Або, як варіянт, що опонент — бидло, хоча сам індивід, котрий вживає це слово, зазвичай не вирізняється особливим розумом, прогресивністю, антилехтом та іншими чинниками, що відрізняють небидло від бидла. По сути, це майже синонім еготизму; комплекс психольогічних симптомів, пов’язаних із хворобливо завищеною самооцінкою та жагою до самоствердження в очах інших; антонім комплексу меншовартости (почуття власної нікчемности й сміховинного намагання її прикрити або компенсувати). Основою для росту власного ВВВ можуть бути як власні банальні ліричні вірші, оцінені друзями такими ж стандартними банальними висловами: «ой як чудово», «дуже гарно», «молодець»; так і дійсно оригінальна творчість. А от далі вже починається найцікавіше: одних гарне ставлення спонукає до вдосконалення власного потенціялу, і навіть найтривіяльніші незграбні рядки про кохання можуть перетворитися з часом на сильні красноримовані тези на ту ж тему, але зі змістом; инші раптом починають вважати себе виключно-особливою особою і найоригінальніші творіння сили сьогочасного стилю та неабиякої вишуканости здатні скотитися у те ж понуре лайно. Рано чи пізно, більшість користувачів усемережі захворюють гіпертрофією ВВВ.

Супутня ВВВ хвороба — мізантропія. Із віком призводить до того, що маска мізантропа прикріплюється людині на пику, і свій вік після 50-и вона доживає з такою огидною, скривленою мармизою. Маска мізантропа стала рунетським мемом, котрий виражається у влучному вислові: «Він дивиться на тебе, як на лайно» – особливо популярний як підпис до демотиваторів.

ВВВ в особливо великих масштабах переходить у так званий комплекс невизнаного генія.

Види

Серед представників нашого широкого світу спостерігаються такі види ВВВ (за ступенем спадання величини):

  • Антропоцентризм. Пропагується всіма людьми, починаючи з вимоги програлих людяности до них та завершуючи світовими релігіями, що стверджують «Людина — наше все!» (I сказав Бог: Створимо людину за образом Нашим, за подобою Нашою; i нехай володарює вона...).
  • Великодержавний шовінізм сьогочасних світових культурЗША та Московії. Особливо активні мешканці цих держав за кількасот років безкарности навчилися отримувати насолоду не так від перемоги над ворогом, як від безкарности за відверте знущання з нього.
  • Власники чого-небудь на своїй території.
  • Митці, котрих похвалили за їхню творчість.
  • Митці, котрі самі себе похвалили за свою творчість.
  • Ніхто, котрі самі себе похвалили за своє існування.

Посилання

Примітки