Беркут

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Беркут — це славнозвізно-сумнозвісний підрозділ Міністерства Внутрішніх Справ, що прославивсь у відкидному товку під час Евромайдану та Революції Гідности.

Беркутня.jpg

За що не люблять?

3OuUo884zIg.jpg

Цей сабж не любили у вузьких колах давно, але особливо лютою ненавистю люди сповнилися після сумнозвісних подій 30 листопада 2013 року, де «Беркут» застосував неадекватну силу проти поки що неагресивних та беззбройних студентів. А в подальшому після подій січня-лютого 2014-го, їх уже почали лінчувати.

Фанати «Беркуту»

Майже вся вата на Сході та Південному-сході. А в інтернетах купчаться в різних спільнотах, найвизначніша з яких «ПМОП Беркут - оплот спакойствія страни», який набрав ледве не 160к ватопідписників. Навіть 2015-го року, коли «Беркут» уже на теренах основної України став історією, сепаратисти продовжують виказувати повагу до нього і, напевно, вліплять де-небудь під Луганськом який-небудь пам’ятник у його честь.

Доля беркутівців

Частина підорів утекла в Крим, де переметнулась до місцевої вати. Інша частина, напевно, найбільш схиблених або фанатично ріськомірських, звалила у Московський каганат, під покровительство Хуйла. Одначе більшість тепер служить у поліції, чим викликають стриману ненависть обивателів. Однак з початком війни на сході, про беркутню підзабули. Дехто з беркутівців пішов у Нацгвардію, чесно воювати поряд із колишніми майданівцями. Але часом лунають повідомлення про ексберкутівців, що тепер воюють, звісно ж, на Донбасі проти України. Ще одна частина беркутів залишилася на своїх місцях, у спеціяльних підрозділах, і часом виявляють свої старі рефлекси, пиздячи всіх хто підвернеться під важку руку. Як там буде далі, час покаже, але, праві, «Беркут» у нас в країні – вже історія. У кожного своя доля, хоч не завше приємна.

Додаткові посилання