Укрмережа

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
« А раніше нікнейми були зовсім інші. PussyMaster2000, NaGiBaToR, [email protected] і щось типу Вован88. А тепер Путіни, Трампи, Пастори… Одна політика всюди.  »

— Анон ностальгує

Укрмережа - український (для людей з особливими потребами - україномовний) сегмент інтернету. Оскільки багато україно-розміщених сайтів орієнтовані на язичних, то сайтів для власне українців не надто багато. Чому так вийшло? Важке совкове минуле же, внаслідок якого більшість українців балакали радянською, перекинувши це, разом з менталітетом, й до інтернету, де, через слабку розвинутість національного інтернету, єдиними кирилічними (а отже і зрозумілими для бидла) ресурсами були російські, на яких і осідали, пропитуючись кацапізмом головного мозку. З появи у 1990-х цей інтернет слугував здебільшого засобом престижного і дорогого) поштового зв'язку, яким користувалися різні організації і дуже рідко окремі громадяни, пізніше тенета затягували все більше народу, провайдери, що розплодилися, збавляли ціни і понеслася. Повністю уанет з усіма звичними різновидами сайтів і категоріями населення, сформувався десь наприкінці весни 2010 року. А взагалі історія уанету досі неповна, тому що ніхто не спромігся запам'ятати найперший сайт в домені .ua, а зараз все давно забулося

Комплексні портали[ред.]

Одміни стверджують, що Укр.Нет - це ТВІЙ інтернет

Сайти, які надають широкий спектр послуг Веб1.0 та Веб2.0 характеру: від форуму та знайомств до пошти і погоди зранку. Вони ж всеукраїнські поштові сервіси, принаймні найвідоміші з них.

Недоліком є те, що по-суті не існує жодного навіть на 70% українського сайту такого виду - усюди засилля самі знаєте чого.

Пошук[ред.]

« Ніхто не зможе конкурувати з Ґуґлом за український пошуковий ринок окрім самого Ґуґла.  »

— Аналітики на диво прямолінійні

В цілому, цитата характеризує стан справ досить ясно. Українськими пошуковиками користується досить мала частка населення. Значна ж частина популярності припадає на все ті ж Ґуґл та Яндекс.

  • Мета - Сам пошук дуже поганий. Про інше дивись вище.
  • Шукалка - свіжій пошуковець, використовує пошукові технології Яндекса та Bing, але планує перейти на власний. Презентує себе як вітчизняний благодійний проект, та спростування у власному FAQ чуток про фінансування регіоналами натякає

Соцмережі[ред.]

До нещодавнього часу більшість населення сиділо у москальських втентаклях та лайнокласниках, а ті, хто вважали себе прогресивними - у фейсбуці. Були кілька місцевих плагіаторів Фейсбуку та ВКонтакту, та вони або вмирали як мухи або це був Коннект.юа, в якому українського стільки ж, скільки бандерівців у Кремлі. Колись, у добу підняття популярності соцмереж він цілком міг стати нашим аналогом ВК. Але адміни чи то курили траву і робили різну маячню, що перетворювала спілкування на якесь безглуздля, а врешті решт і взагалі забили на українців і 7 серпня 2011 року Коннект відмовився від українського інтерфейсу. При цьому домен .ua було збережено, але на даний момент Коннект стосується України не більше ніж Учан Тонги. Суть Коннекту коротко і ясно:

А де Україна?

У 2014, після відомих подій, що породили хвилю патріотизму, хтось вирішив цим скористатись, в результат чого країна укотре побачила потуги на національну соцмережу. Потуг було декілька, та на плаву по суті лишився один - Ц.Укр. Через лінощі, вищезгадуваний кацапізм головного мозку і технічні недоліки соцмереж, більшість з них пережили лише стадії "тимчасовий спалах популярності" та "завалювання спамом", тихо-мирно погаснувши. Школота і старпери в більшості своїй навіть не думали прощатися з вк/ок, аж доки 17 травня Шоколадний фюрер не зробив те, що треба було робити ще на початку війни - наказав заблокувати москальські соцмережі, яндекси та інші мейлсрушки (насправді там був чималий список сайтів, але нас цікавить лише це, як найбільш вплинувше на укрмережу). Після бурі емоцій, основний потік біженців повалив на все той же фейсбук, але для наших соцмереж нарешті настав зоряний час.

Ц.укр - одна з потуг, що здавалося, не злетіли, але всупереч злопихателям, він чи не єдиний пережив усі роки від часу створення, не розгубивши користувачів. Цукрова назва розшифровується, як "Це Україна". Кирилічний домен створює деякі незручності, але оскільки це суто внутрішній продукт, великої ролі не грає (хоча можна було б зробити назву з суто українськими літерами, аби ускладнити доступ москалячим хейтерам). На перших порах мав інтерфейс, злизаний з вконтактного один в один, потім був перепиляний на власний, але основні елементи лишилися незмінними. Досі має кнопку перенесення даних з акаунту ВК, щоправда через наплив біженців з нього ж, вже не працюючу. Адміністрація має офіційну групу, у яку час від часу скаржаться, як же складно виправляти чисельні недоробки кільком ентузіастам. 90% усіх коментарів, це мерзенний спам груп. Можна вантажити музику, але не відео. Та попри всі негаразди, на даний момент це найкраще з того, що маємо.

Українці - нова соцмережа від канадських програмістів і це не жарт (хоча хто зна...). З усіх розробників обрали оригінальний шлях - вводити кожну дефолтну для соцмереж фічу за умови набирання скільки-то там тисяч зареєстрованих. Попри можливість безпалевно накручувати реєстрації, обіцянку сумлінно виконують, навіть не соромлячись відверто завищених цифр в сотні тисяч користувачів. Зворотний бік такого підходу - чимало людей втомилися чекати, доки їм запилять повноцінну заміну вкшкам. Від втоми до розчарованості шлях короткий, але завдяки беззупинному піару, шанс на зліт у розробників ще є.

Weua - соцмережа, спрямована для українців та позиціонує себе як "якісне, адекватне, інформативне та безпечне місця для спілкування", сам же творець рішуче заявив про мету бойкоту російських Вконтакті і Однокласників. Ідея звісно добра, але коли дійшло до реєстрації домену, виявилося, що "we.ua" вже зайнятий якимись кацапами, які палилися кривим і неповним перекладом на сторінках. Та незважаючи на виправлення і гучні заяви, більшість сторінок на Ві.юа є порожніми або створені рекламними ботами. Можна подумати, що правда перемогла і люди масово реєструються на Віюа.інфо, та після невеличкого періоду патріотичної ейфорії, більшість людей закинули соцмережу, повертаючись до звичних контактиків. Зараз перетворилися на InRepublic, який начебто і живий, але це якщо не порівнювати з живішими. "Радує" загальною стрічкою на головній та небанальним зеленим дизайном.

Друзі - ще одна з українських соцмереж з буремного 2014-го. Після відкриття, як це часто буває, не витримала напливу бажаючих і полягла, адміни, як це також нерідко буває, списали все на підступних москалів. Боролись за користувачів з ВіЮа, навіть не намагаючись тягатись з кацапськими. Як і попередня, також мали лихого брата-близнюка - http://dryzi.com.ua, на відміну від тодішнього домену з org.ua. Попри приємний дизайн, має низьку активність.

А також ще кілька дрібних, нікому не потрібних та й взагалі є підстави, що фсбшниками створені, адже стільки потенційних путіно-зомбі із вк-ок-яндекс-мейлру втратили.

Головні місця дислокації нашої діаспори у соціальній мережі світу:

Регіональні форуми[ред.]

Основна стаття: Список регіональних форумів України

Форуми теж загалом москалізовані, межа класично пролягає Збручем. Але надія відбити хоча б по Дике Поле ще є. Ілюстративно існує стара, і мало актуальна наразі карта 2012-13 років:

Мапа регіональних форумів.jpg

Іміджборди[ред.]

Три українських борди як першооснова Драматики на розширеній емблемі.
Основна стаття: Вітчизняні іміджборди

У вищенаведеній статті гарно розписано все про борди як з позиції історії та тих, хто нас уже покинув, так і з позиції сучасного стану речей. Колись основними бордами були Учан, Хатач та Нічан (у порядку спадання активності). Перші дві мали загальну тематику, Нічан - ніби як центрувався на аніме. На щастя, в бордосфері у нас проблем з ґайджінами жодних: москалі вигнані, хохлівство не вітається. Серед живих борд відзначимо Кропивач та Файнач.

Інтернет-енциклопедії[ред.]

Першою українською інтернет-енциклопедією звісно ж була як і більшій частині світу бюрократично-офіційна Вікіпедія. Створена вона була у 2004 році під неофіційним гаслом "Прокидайся! Москаль вже три роки редагування відкочує!". Нещодавно, коли Українську Вікіпедію було визнано найбільшою україномовною енциклопедією. Це дуже малий набір літер для дописувача новин, але дуже великий крок для всього українства.

Звісно ж не Вікіпедією єдиною. Разом з розциклопедичною хвилею пародіювання стилю Вікіпедії, і в 2007 році у нас з'явилася наша власна затишна Інциклопедія ([1]).

Мережевий опис теж не пас задніх (мається на увазі робив цього не понад інші види описів) і лурок у нас теж встигло трохи побувати. Першою українською мемовікі була створена у 2009 році Файна Меморія ([2]). Але маючи концепцію виключно копіювання інформації про українську недокультуру з москвинської ЛМ, вона могла претендувати хіба що на вільний переклад того ж ЛМ. Врешті-решт з появою більш-менш унезалежнених українських інтернетів, з'явилася наша Драматика, яка на сьогодні є єдиною живою українською луркою.

Файлообмінники[ред.]

Як і завжди, існує два типа таких: звичайні завантажив-вивантажив та торенти. Можна було б подати їх окремо, але нічого подавати.

Вигадані новини[ред.]

Блогосфера[ред.]

Хостинґи[ред.]

[3] - український безкоштовний гостинґ. Відрізняється непоганою технічною стороною, псевдовипадковим роздаванням банів користувачам та можливим москалізмом власників.

InfoStore — відомий у минулому український файл-гостинґ, що перевтілився у ex.ua, був створений одним з його колишніх засновників.

Осідок - український гостинґ зображень, мало популярний.

ЗМІ[ред.]

Різне[ред.]

  • Точка - жіночий сайт
  • Football - усе для футбольних фанатів
  • Форум хмарочосів - українська гілка форуму про забудову міст й селищ хмарочосами, будинками, заводами й інфраструктурою. Можно дізнатися про проекти забудови України та як вона буде виглядати через 5-10-25 років. Генплан міст й столиці, фото регіонів та навіть маленьких сел.

17[ред.]

17 — магічне число Укрмережі.

  • 17 - це і 8+9 і 7+10 одночасно, вражаюче!
  • у 17-их числах різних місців був вилучений Двач, створені Учан, Нічан та Драматика.
  • i все-таки 17 - це ще й 11+6.

Див. також[ред.]