Вконтакті

Матеріал з Енциклопедія Драматика
(Перенаправлено з ВК)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВКантактє
VK.com-logo.svg.png
Час з 10.10.2006
Тип Соціальна мережа
Статус Вічно живий.
Заборонений,
але бажаний
Рушій Власний
Адмінство Mail.ru(VK Group)
Мова московитська
vk.com

Фкантактє (ВКонтакті, Контакт, ВСтаді, ВФСБ, ВК, Вбидлятник) — страшне, жахливе місце, де збирається бидло; найпопулярніша соціальна мережа постсовкового простору. Трохи схоже на Facebook, хоча вигідно відрізняється від нього можливістю подивитися порно чи послухати музичку. Стандартна відмазка на звинувачування у сидінні втентаклях: «та я там не сиджу, просто музику зберігаю слухаю.» З травня 2017-го заборонений в Україні. Станом на сьогодні має мало української аудиторії, так як школярі переїхали в Інстаграм, тілєгу та тік-ток і ВК юне покоління вже мало цікавить.

Початок

Творець та батько сайту, Паша Дуров, початково задумав Вконтабу 2006-го року як сайт для спілкування ленінградської студентської іліти. Свідченням тому була відсутність реєстрації та система інвайтів. Власне, пруф ось тут. Очевидно, що з затхлою кров'ю ілітаті швидко стало нудно, тому почали пропускати випукників інших універів, допоки не дійшло до вільної реєстрації.

Поверніть мені мій 2007

Оскільки лихі 90-ті пройшли, більшість українських сімей змогла собі дозволити не тільки цінний компуктер, а і 3-4 мегабіта Укртелекомівського швидкого інтернету. Серед школоти та молоді швидко розповсюдилась мода на Вконтабу, і банальна відсутність сторінки ВК в ті часи могла послужити приводом вважати людину рагулем та неуком.

Дизайн ВК 2007-го суттєво відрізнявся від сучасного, адже мав купу непотрібних свистілок та перділок, які робили ВК не звичайною соцмережею, а якийсь карго-культ. Серед особливостей ВК 2007-го були:

  • Анонімні питання. Певно, єдина втрачена можливість безосібного перебувати на сайті без створення злощасної сторінки. Школотою використовувався виключно для цькування та піхвостраждань.
  • Публічні питання. На кожній сторінці господар останньої міг написати питання, котре починалось з «Чи хотіли б ви...». Як безосібний вже здогадався, 95% питань школоти були про хотячку та секас.
  • Публічні питання v.2.0. По своїй суті це були аналогічні спільнотам обговорення, тільки їх створювали на власній сторінці, і відповідали в цих тредах друзяффки. Як правило, питання були понурі, і мало які треди набирали більше 3,5 відповідей.
  • Стіна. У старій-добрій Вконтабі були відсутні коментарі до постів та система лайків, записи не мали стільки функцій прикріплення, як тепер, тому тодішня стіна була схожа на понурі стовпчики картинок та тексту. Перехід Дурова від холопських стінок до боярських мікроблогових мурів породив епічну драму та срачі, але ілітата швидко оцінила можливості нового інтерфейсу, тому бурління лайна швидко вщухли. Хоча деякі представники інтелектуальної більшості досі волають «Дуров вєрні стєну!!11».
  • Спам. Воістину, у ті темні часи спам був всюди. Ним були забруднені всі стіни, спільноти, коментарі та приват. Один необережний клік на посилання — і вже завтра твої однокласники скаржаться на те, що ти їм в приват кидаєш ЦП. А найгіршим було те, що з цим ніхто не боровся, і це стало буденним. Згодом цю напасть викорінили.
  • Цитати та статуси. Оскільки можливості записів на стіні були обмежені, левову частку контенту на сторінках займали до сраки розумні цитати та статуси, котрі були вже over9000 разів перепощені раніше. Найславетніші та найоригінальніші з них стали ознакою псевдоілітарності.
  • ЦП та прон. Нікуди правди діти, навіть тепер ВК ніхто особливо не слідкує за завантаженими на їхні сервера відеороликами. Якщо заборонений контент перебуває в закритих спільнотах без непотрібних очей, він там може без видалення існувати роками. А оскільки як такої модерастії в 2007-му році не існувало, майже весь відеопошук був заповнений порнографією, гуро та ЦП.
  • Баяни. Оскільки 95% школярів своє знайомство з широкими тенетами починали саме з Вконтаби, вони довго смакували переварені шлунками всього цивілізованого світу свіжі відеоролики та демотиватори, частин яких було створено мало не в 90-их.
  • Емо. Певно, найбільш знакова особливість цього вашого 2007-го. Саме розквіт ВК збігся з піком популярності даної субкультури. Серед 12-річних лолей вважалось бути емо модним, серед іліти — зашкваром. Тому сітхи все звели в абсолют: емо або зневажали та ненавиділи, або обожнювали та захоплювались. Зараз емо вимерли: еволюціонували\деградували до рокерів або хіпстерів. Хоч досі є лохнеські виживші педовки, котрі все ще вважають це модним. Емо-рух напряму пов'язаний з вконтабою, адже саме в цій соцмережі була найбільша концентрація їх представників, і 50% образу емаря були його статуси, музика та рожево-чорні фотографії.
  • Рейтинг. Раніше не було кастомних списків друзів, і їх порядок залежав від рейтингу. Повністю заповнена сторінка давала 99% рейтингу, і кожен наступний пункт вже був платним. Саме тому лолі заповнювали місце роботи чимось на кшталт «мені ще рано ;->», а військову службу «я воюю на стороні добра хДДДДД». Згодом випиляли, що доставило ядерного батхірту тим, хто тратив на рейтинг свої кревні.
  • ASCII-пікчі. Знову ж таки, через те, що для максимального рейтингу треба було повністю заповнити сторінку, школота прагнула заповнити текстом і графи про інтереси. Розуміючи, що на їхні вподобання всім насрати, вони замість них заливали ASCII-арти. Тому в деяких сферичних екземплярів сторінка перетворювалась на безкінечний сувій символів.
  • VIP. З модою на вконтабу прийшли і відповідні сервіси. Сайти типу avabomba.ru чи avalala.ru додавали купу рамок, фільтрів та надписів а-ля «ворам масті мусарам па пасті», «нішутісамной», «принцеско пазітіффчік», і, звісно, найпопулярнішого «VIP». Доставляли несумісні поєднання, наприклад, фото 8-річної личинки з підписом «послє харошей п'янкі всігда єсть кого дабавіть в друзя». Зараз таке висміюється навіть самим бидлом, але винятки все ще не вимерли.

Форсерами «ностальгії по 2007-му» стали форчанівці. Причиною тому стали доволі таки серйозні розмови колишніх ностальгуючих емо про повернення в субкультуру і відповідні тематичні групи. Тому нині згадки 2007-го — то здебільшого сарказм та стьоб.

Фауна

Серед личинок самців
  • Брат-пацан. Уся стіна всіяна репостами картинок та цитат з пацанських цитатників, фразами з бандитських фільмів типу «Бригада», фотографіями геліків і репчиком. Як правило, в житті такі рішали спокійніші за удавів і народилися в новому тисячолітті, що і пояснює банальну відсутність осібних фото.
  • Чутливий піхвостраждалець. У школі це непримітний ніндзя-неведимка, на якого всім насрати, або омежка (куди без них). Уся стіна та альбоми наповнені глибокими чуттєвими роздумами про кохання, покликані показати автора тонкою та тендітною натурою (насправді сабжу соромно зізнатись дівчині).
За наповненням сторінки
  • Безосібний. Як підказує капітан Очевидність, власник сторінки — анонім. Безосібні теж бувають різні. Банально можуть не виставляти свої фото, але спілкуватися з друзям з РЖ, можуть приховуватись під вигаданим ім'ям і постити тільки контент по інтересам, або й геть вести абстрагований спосіб життя, не видаючи навіть віддалених ознак хто вони і чим займаються.
  • Духовно багатий. Від ВК-безосібного відрізняється наповненням. Зазвичай це абстракції, незрозумілі псевдохудожні фото, ілітний построк і цитати сучасних книг на стіні. Друзів рідко буває більше 50. Якщо в безосібного це необхідність і буденність, то в духовно багатого це поза. Фотоанонімність варіюється — іноді це тільки фотографії з розмитим обличчям сабжа в натовпі, а іноді over9000 фотографій.
  • Геймер-лайноїд. Використовує сторінку винятково для гри в лайнобраузерки. Саме вони засмічують фід ігровими записами а-ля «Я отримав в подарунок за квест йоршик для унітазу! зайди в гру щоб допомогти мені зібрати мою новорічну ялинку 2007!».
  • Репостер. Навіжений, котрий репостить абсолютно все, що йому сподобалось у різних паблосах, ніби не знаючи про існування лайку.
  • Призолов. Постійно репостять конкурси, а деякі наглі навіть можуть написати в првиат з проханням зарепостити якийсь лайнопост або пройти за реферальним лінком. Ніколи не виграють.
  • Овуляшка. Усім знайома щойно одружена і завагітнівша шмара, котра клепає в себе на сторінці тонни контенту про очікувану\народжену личинку.
  • Закохані шмарколизики. Хлопчики та дівчатка, котрі переживають своє перше або довгоочікуване кохання. У 9 випадках із 10 це школярі, але є і особливо запізнілі екземпляри. Альбоми та стіна усіяні світлинами двох присмоктаних одне до одного представників гомо сапіенс, а від їхнього нудотного люблячого публічного спілкування на стіні чи в коментарях ригати хочеться. Демонструють кохання де можуть і як тільки можуть.
  • Коваль контенту. Музиканти, художники, розробники ігор, актори — усі, хто займається чимось, що потребує реклами. І зазвичай їхні сторінки залиті зразками робіт і агітацією їх купити\відвідати виставку\постановку.
За змістом фото
  • Соціоблядь. Щодня купа фотографій в нових альбомах з чергових гульок з друзяффками, або походу до клубу, або паті на хаті, або ще якогось ритмічно-церемоніального ритуалу.
  • Просто блядь. Фото дівчини, які всім своїм виглядом показують, що за викрутку на дискотеці або просто за гроші дівчина буде твоя. Деякі популярні екземпляри вже мають зароблену репутацію, тому пропозиції їбаццо їм надходять навіть за відсутності оголених світлин (ця ваша Войтік, наприклад).
  • Фотоблядь. Певно, 95% жіночого населення Вконтаби. Безкінечні щоденні потоки селфі. Не дай Боже залити фото без інстаграмного фільтру, чи плашки CamWOW або Retrica. Таким способом своє ВВВ тішать як соціобляді, так і омежки.
  • Фотоомежка. Омежка, зачасту жіночої статі, котра володіє лайнодзеркалкою, але на додачу до неї батьки забули їй придбати друзів. Тому зазвичай фотоомежки мають ті самі селфі, але їх ніхто не коментує та не лайкає. Часто омежки збігаються в групки по 2-4 людей, і фотоомежать колективно: 4сі заливають собі фотки з однієї фотосесії і дружно одне одного коментять, типу «пуся ти така гарна мммуа» чи канонічне «дякі пуся :*», за котрим обов'язково йде «нема за шо красунька :*************88». Очевидно, що така штучна активність на сторінках омежок занадто явна, але надії вони не втрачають.
  • Модель. Просто блядь, фотоблядь і соціоблядь в одній особі. Але відрізняється від вищезгаданих сабжів тим, що своєю конфігурацією форми м'язово-жирової оболонки заробляє на життя або змагається на конкурсах краси. Тому логічно, що їхні стіни заповнені їхніми гарними портретами, блискучими фотосесіями та телефонами для співпраці.
  • Лайнофотограф з лайнозеркалкою. Мажор або спиногриз, котрий виклянчив у батьків дорогий фотоапарат, що автоматично робить його майстром фотографії і дає право вимагати гроші за лайнофотосесії. Заливають на сторінки 2-4 папочки з блюрними фотосесіями, котрі зробили безкоштовно своїм друзям, в очікуванні дива клієнта. Їх роботи відрізняються еталонною непрофесійністю, відсутністю правильного фокуса і величезними вирвиочними ватермарками. Усе як у людей профі.
  • Інстаграмер. Підвид будь-кого з вище перерахованих. Користується інстаграмом чи подібним сервісом, і фотографує абсолютно все, що їсть\робить\бачить протягом свого понурого дня. Відповідно, і фід засирають фоточками з смайлошифрами, на кшталт «намет-хмарка-вогонь-сердечко» замість звичного іліті «Недавно відпочивала з друзями на природі — спали в наметі під відкритим небом та готували їжу на вогнищі. Мені дуже сподобалось!».
  • Слоуомежка. Ноулайфер або лінива срака, котрий настільки рідко вибирається на люди, що може залити свіжий змазаний аватар з якоюсь колективною неякісною фотографією із дитячого табору тільки раз в півроку.
За активністю
  • Твітераст. Любитель хештегів. Як і інстаграмери з їх смайлами, пише "#bike #ukraine #trip #locals #souvenirs #wood #sky" замість "Ось мої фото з велоподорожі по Україні. Сьогодні в Карпатах. Місцеві люди - гуцули - дуже колоритні та привітні. Купив трошки сувенірів, наприклад ось цю дудку в формі пташки. Також з друзями сходили до лісу. Тутешнє небо та краєвиди незабутні!"
  • Коментатор. Улюблена забава безосібних. Коментують майже все, що побачили в фіді. Є як ілітні петросяни і тролі, так і незрабні рагулі.
  • Лайкозавр. Ракло, котре лайкає чи не все, що бачить. Замість коментарів одобрення вони просто лайкають все що бачать. Особливо злять в обговореннях, коли задаєш якесь питання, а його лайкають без відповіді.
  • Лайкодрочер. Просить в усіх і вся лайків. Для чого? В ім'я сатани Для тішення ВВВ, звісно! Переважно це личинки жінок або навіжені адміни груп.
  • Мемознавець-позер. Школотрон або молодша студентота, котрі клепають мемчики на йобаному 1001мем.ру, не знаючи суті персонажів і ліплячи надписи на всі шаблони підряд.

Пабліки

Публічні сторінки стали надпотужним рупором розповсюдження інформації вконтабі, що, ясна річ відразу, стало власністю непідготованих мас. В укрмережі істинно українських пабліків було мало, але були.

Лампові
  • Козацький цитатник. У відповідь на кацапський «Піратський\Орочий цитатник» українські ентузіасти створили свого, з гопаком та оковитою. Тематика та сама: метаморфози відомих цитат та персонажів, тільки вже в козаків, а також пропаганда всього українського: від інді-груп до глобальних синьо-жовтих проєктів. Став відомим як у рідному краї, так і в парашних ЗМІ.
Ракові
  • Козацький цитатник (sic!). З початком Євромайдану динамічно почав скочуватись у лайно. На козацький контент адміни забили великого та товстого, сторінка стала понурою стрічкою патріотичних новин. Далі почались товстезні форси, як-от «Долучайтесь до створення мему %назва_сабжа%». Це такі, як Ватмобіль, Візитка Яроша та інші, про котрі забули навіть самі автори. Логічно, що за півроку подібного лайна народ почав скаржитись, але герої полягли під тиском ВВВ Кістола та банхамером.
  • Чоткий паца. Едвайс з лицем п’яного рагуля, котрий меле рагульську сільську маячню. Найгіркішим фактом є те, що всі, хто з цього сміються, вважають себе не таким бидлом, а інтелігенцією, але на ділі 95% підписоти — панаєхавші з сіл та хуторів. Частими були пости ВВВ типу «Скільки буде лайків — стільки раз Путін просреться».
  • Йобнута подруга. Віддалено нагадує жіночий варіант «Чоткого паци». Той самий едвайс, тільки за персонажа взята Overly Attached Girlfriend. Наповнення: «Хочу попісяти — кличу подругу» або «Коли на його сторінці — головне нічого не лайкати» тощо. Ще гірший за Чьотґава Пацу.
  • Підслухано. Дуже поширена форма спілкування хом’ячків, запозичена в кацапів. Суть паблосу: на стінку постять анонімні історії дописувачів. Своє власне Підсухано має кожен вуз\школа\місто\село\бурса, і зустріти там можна відповідний контингент. Оскільки бидло за своєю природою ниці та боязкі, основна тематика анонімних постів — диванна полеміка про гендерні стосунки та політику, або банальні піхвостраждання, і всі ці прояви дуже легко піддаються товстій критиці з подальшою сейсмічною активністю авторів.
  • Де є Українці, там є приколи. Ракова спільнота, де 90 % контенту — це напівголі дівки та милі тваринки. Ті самі приколи якщо й є, то вони десь на рівні спільнот в Однокласниках. Тому їх цільову аудиторію в основному становить саме бидло, і вельми справедливо. За версією Маріобоя — шведський стіл для тролінгу. Можна без особливих зусиль робити вкиди в коментарях або надсилаючи на стінку сторінки резонансні пости на наболілі чи недвозначні теми, такі як френдзона, всі-баби-шльондри, всі-хлопці-козли, релігія, політика або мораль. Словом, широкий спектр можливостей для срачів.

Вплив на мережу

1495046540225-0.jpg

З одного боку, Вконтаба стала панацеєю в користуванні тенетами, адже в собі включає пошту, сховище для музики, альбомів, документів і навіть дещо обмежений файлообмінник. Але з іншого — саме через потворну та криву призму Вконтаби бидло, школота, рагулі та хом’ячки сприймають інтернет, що наносить йому непоправну шкоду на теренах постсовку. Щодня натовпи бездумних користувачів відбирають і паплюжать чергову позицію оборони незайманої мережі.

  • Мем. Поняття мему постраждало найпершим. Невігласи, котрих більшість, звуть мемом абсолютно весь кований контент. Демотиватор едвайс макрос рейдж-комікс мем.
  • Демотиватор. Захворів на рак ще в 2007-му. Завдяки простоті створення став доступним всім і кожному, що із тонких та саркастичних жартів перетворило їх в понурі купки пікселів.
  • Рейдж-комікс. Свого часу став нереально популярним вконтабі, і в 2007-му комікси дійсно були гідними. Причиною тому була криворукість школярів, адже фотошопом володіє не кожний, і відносна більшість контенту кувалась досвіченими олдфагами. Але з популяризацією рейдж-коміксів почались з’являтися онлайн-редактори, де кожен охочий міг створити свого комікса, наліпивши неканонічних шаблонів та понурого тексту. Нині ці комікси вже всіма підзабуті.
  • МЕМЧИКИ))))0. У відповідь на подібне богохульне плюндрування рейджкоміксів, купка ентузіастів-пуперів почали форсити МЕМЧИКИ)))0 — криво перемальовані популярні шаблони тролфейсів та фейспалмів з гіперболічно понурими жартами. Іліта сміялась та раділа, але школота проковтнула це за новий тренд, тому тепер чи не кожне бидло кричить «сасай лалка». Фактично, хом’ячки відібрали в іліти їхню власну зброю.
  • Макроси. З появою пропіарених пабліків на кшталт МДК макроси перетворились з бордового розкішного інструменту тролінгу в звичайний текст шрифтом Impact, написаний на фоні пікчі. Через це використання макросів автоматично прирівнюється до раковості та бидланства. Sad, but true.
  • Едвайси. Піонери пабліків на кінці емо-епохи Вконтаби. Хоча це і форсед-мем, деякі його персонажі були доволі дотепні. Знову ж таки, стали лайном з появою онлайн-редакторів.
  • Форс. Найгірша ядерна зброя, котру перейняло бидло — створення та форс власних недомемів стадом. Приклади навіть соромно наводити.

Чому укрiв позбавили ВК

ВК ніде не видно, о диво!
про заборону ВК в Україні
Як блокувати ВК в Україні

Хтось наївно вважає, що ВК в Українi завинтили, бо воно багато тринділо на Пороха та сприяло сепаратистам, але все набагато цiкавiше, нiж здається. Обiйти блокування Вконтактнiка може будь-який сучасний школяр, то невже анон досi гадає, що про такий розвиток подiй не доперли нашi мiнiстри та урядовцi? Рiч у тiм, що за допомогою ВК та схожих сайтiв хитрi москалi вивчають регiональнi больовi точки українського народу, щоб потiм вдарити саме по ним.

Себто вони цiкавляться, у якому регiонi якi запити робляться найчастiше i вiдштовхуючись вiд нагальних потреб того чи iншого регiону роблять вiдповiднi висновки. Приводимо приклад: користувачi з Києва бугортять чому нема гарячої води, вiдразу користувачам з Київа почнуть пiдкидати ненав'язливу рекламку, меми, посилання сайти та статейки, в яких вiдсутнiсть гарячої води пов'язана iз злочинним режимом Києвської Хунти. Iнший приклад: у Львовi проблеми зi смiттям i користувачi ВК зi Львова переймаються найбiльше саме цим, вiдразу цим юзерам пiдкинуть рекламу та посилання на те, що у всьому винуватий клятий Порох, який зовсiм не турбується про жителiв Мiста Лева i так далi в цьому ж стилi. Коли юзери заходять до ВК через проксi чи з увiмкненим VPN, то здогадатись хто з якого регiону майже нереально, а одже й намацати больову точку кожного регiону вже не вийде.

Копірастія

Довгий час школота всія пострадянського інтернету, та й не лише школота, полюбляла слухати музику вконтакті, виправдовуючи це замалими об’ємами власних хардів, та насправді це все те ж небажання вилазити з рідного болота. І, звісно ж, усім насрати, що уся ця музика є незаконною, адже пісеньки не куплені у медіакорпорацій, через що в останніх горіли дупи. Але ніщо не вічно під місяцем, і коли у вбидлятника змінилося керівництво (ви ж не думаєте, що Дуров там єдиний всім рулить?) та соцмережу вивели на біржу, бажаючи повторити успіх яндексу, згадали, що на Заході правлять копірасти, а тому треба якось причепуритися у їхніх очах, інакше не куплять, тому в Росії прийняли антипіратський закон, а юзери втентаклів стали отримувати сотні листів від адміністрації з вимогами видалити музику, а хто ігнорував, той лишався її примусово. Інтернети побачили тисячі підірваних дуп школоти та наплив на музичні хостинги, а у любителів смішних картинок з написами з’явилась нова тема. Тепер, щоб якось приховатися від всюдисющих адміністраторів, меломани перейменовують групи та пісні на щось типо смішне, або просто схоже на оригінальну назву. До речі, про Дурова — він збив даїшника та з’їбався зі сраної рашки ще задовго до того як Путін почав міцно закручувати гайки. А бидло і досі пише йому пред’яви з вимогами повернути музичку.

Що далі?

А що далі? Усім похій - часи ідуть і ВК, потроху, в головах українців відходить на третій план. Той хто в молодості сидів в ВК і далі, за звичкою, знайде спосіб там бути, а молоді (15-25 років) в основному, по цимбалам той ВК.

Див. також

Посилання


Примітки