Андрій Вархола
Андрій Вархола (Енді Воргол) - майже українець словак, майже засновник поп-арту і гарна людина. Художник, режисер і письменник. Більшість людей не пригадають чи бачили колись його роботи, бо навіть подивившись на його мистецтво, заледве хто збагне що це мистецтво. Втім, це не заважало йому вдало триматися на підхопленій хвилі зародження масової культури і ракувати там же. Полюбляв консерви, склотару, красивих чоловіків та МакДональдзи.
Формування особистості
Андрійко був лемком, але швидше словаком. Але не все так просто і він народився вже тоді, коли батьки були у США. Впродовж молодого життя, Енді був чахликом із дивними нервовими хворобами. Пізніше він рано облисів, через що й носив хрестоматійну перуку а-ля сивина. Усе життя вважав себе потворним, мав численні комплекси щодо цього. Наприклад, він трошки неохоче дивився у дзеркало, бо через вкрай низьку самооцінку, боявся що одного разу не побачить нічого.
Але на щастя, він досить вчасно зрозумів чим насправді хоче займатися. А це як відомо допомагає навіть найбезперспективнішим.
На вістрі
Для того аби хоч трохи прославитись, Вархола вирішив підкорити Нью-Йорк, що як раз в 1950-х став новим центром сучасного елітарного західного мистецтва (на противагу Голлівуду з його Каліфорнією), конкуруючи собі з Парижем та Лондоном. Як і властиво елітарному мистецтву с середини 20-го століття, незрозумілість для широких мас нікого не турбувала. До того часу, поки Ворхол розкрутився, поп-арт уже вигадали, про що мова в окремій статті, і лишилося тільки влитися в потік сучасної на тоді реклами, що він і зробив. Пізніше Енді купив стару занедбану будівлю і перебудував її на так звану "Фабрику" - власну мистецьку майстерню, де його улюблені актори, фотомоделі, тусовщики та вірні фанати самого Уорхола спивалися, займалися розпустою і підсідали на наркотики. Хоча сам Енді нічого не бухав (здоров'я у нього ніколи не було міцним) і носив свої напої завжди з собою в окремій пляшці, щоб ніхто йому нічого не підсипав.
Картини
Власне, контури і предмети власних шедеврів, він і не вигадував, а цілковито брав з реальності. Але для того щоб хоча б чимось відрізнятися від реалістів (так треба), зупинився на зміні кольору. А іноді не змінював зовсім нічого, а суть витворів необхідно бачити в їх тотальному розмноженні. В справу йшли навіть фото-вирізки з газет та журналів - переводилися в формат величезних полотен. Ще одним засобом набути значущості було те, що Ворхол зображував таким чином найвідоміших людей епохи - Мерилін Монро, Мао Цзедуна, Ліз Тейлор, Елвіса Преслі та інш...
Ленін Вархоли
Фільми
Фільми це особлива, окрема від картин, тема.
Про себе Уорхолл не забував. Одного разу у 1964 він зняв фільм "Емпайр", де впродовж 6 годин 40 хвилин єдиним дублем знімав найвищу тоді будівлю світу. Стрічку, якщо це можна так назвати, було знято у швидкості 24 кадри на секунду, але якщо її показувати 16 кадрів на секунду, тривалість зросте до 8 годин 5 хвилин. Цей фільм безперечно є шедевром, який навряд хтось додивився до кінця. Вархола усвідомлював його шедевральність і не визнавав скорочених версій, як безперечного псування картини.
Іншим разом, знявши друга Тейлора Меда у фільмі "Дупа Тейлора Меда", він пообіцяв що не покаже його нікому, але через якийсь час відбулася прем'єра, де тема була розкрита у більш ніж достатньому обсязі.
Ще достойною картиною можна вважати перший фільм Вархоли 63-ого року "Спи", у якому знявся харківський друг Ворхорла. Впродовж 5 годин 20 хвилин німого чорно-білого фільму був зображений сон головного персонажа. Врешті-решт довжина фільму і відповідно глибина його суті здалися недостатніми, і Вархола подовжив фільм продублювавши моменти.
Вбивательство
Його намагалася вбити якась, в минулому дружня, феміністка, засадивши три кулі. Феміністка дружила з Ворхолом, але не дружила з головою і була засновницею товариства за масову кастрацію чоловіків. Спроба закінчилась не вдачею. Втім майстра це не спинило, він лише отримав чергову фізичну ваду, а шрами потім демонстрував усім бажаючи.
Честь і хвала
Вархолу у світі люблять і пам'ятають, особливо словаки. Відкрили навіть музей на його честь.
Роботи
Дивитися далі
Посилання
|
|