Місто районного значення

Районний центр - будь-яке місто України, яке не є центром області. Райцентр є свого роду проміжною ланкою між селом та обласним містом, тому його населення зазвичай менше 100 тис. осіб.

Переважно райцентр виглядає швидше як велике село, але приставка МІСТО дає його жителям привід для гордості, який їх відмежовує від селюхів. Підмічено, що чим меньше місто тим більша ця зневага, що собою символізує.

Типовий райцентр в Україні.

Але частіше краєвиди райцентру такі.

Опис

Переважно типовий райцентр складається із однієї-двох поганенько асвальтованих вулиць. На інших буває ще можна побачити бруківку, яку проклали за німців в 42-му. Відсутність централізованої каналізації у половини жителів. Типову сільську одноповерхову забудову. Три-чотири супермаркети. Відсутність пристойних розважальних закладів і навпаки, часто присутність свійських тварин, які розгулюють вулицями.

Для багатьох дивно, але часто ціни на продукти та і взагалі вартість життя у райцентрі вищі, ніж у великих містах. А що тут не зрозумілого, відсутність конкуренції дозволяє місцевим баригам впарювати чесному народові все за три ціни. Зарплата в 4 тис. гривень вважається нормальною, а 6 тис. досить високою. Роботи не багато, тому вибирати не приходиться.

Населення

Райцентр населений переважно колишніми жителями навколишніх сіл. Особливо масово ці ваші Чорткови, Шепетівки та Ніжини почали засиляти після того, як євреї за допомогою німців звільнили житлову площу і переїхали одразу до Яхве або як у випадку Зх. України поляків, яких організовано було вивезено на історичну батьківщину. Пом'янемо. Уявіть, якби цього всього не сталось, які переплетіння культур ми б мали сьогодні наприклад у Бердичові чи Золочеві.

Населення райцентру можна поділити на такі групи:

Чернь. Складає близько 98 відсотків всього населення. Більшість черні працює якраз за нормальну зарплату, що змушує її масово зриватись із місця і їхати на заробітки за кордон. В основному темний народ, голосує за гречку, п'є більше інших та ненавидить місцевих багатіїв.

Місцеві багатії. В райцентрі їх можна порахувати буквально на пальцях, тому їх імена відомі усім. В свою чергу цю групу можна поділити на бариг, тобто тих, хто заробив свої статки торгівлею. Приватизованих або тих, хто мутними схемами у після радянські часи приватизували якесь підприємство. Бюрократію, до якої відноситься мер, районний суддя і т. д., тобто усі ті хто заправляють всіма справами, підкрадають, беруть хабарі і таким чином заробляють собі статки. Люди, які розбагатіли придумавши якусь ідею фактично відсутні, можливо саме це і є причиною ненависті черні до багатіїв. Відрізняються посиленою пристрастю до позашляховиків та інших габаритних авто, а також власністю великих будинків за 3-х метровими парканами. Місцеві багатії досить герметичний клас, так як вони одне одного добре знають, знають начальника поліції та суддю. Через це характеризуються почуттям повищеної безкарності і правоти.

Золота молодь. Так, так, у райцентрах вона теж є. Золотавість її полягає у доступі до батькової іномарки та відвідування місцевого нічного клубу кожної п'ятниці та суботи.

Молодь райцентру характеризується підвищеною бидловатістю та агресивністю. Кожен поважаючий себе паца має мати машину, хоча б стару іномарку, але мати, ходити у місцевий нічний клуб по вихідних. Оскільки забезпечені хлопці у райцентрі рідкість, серед місцевих чотких дівчат підвищена конкуренція, тому виходячи навіть у магазин за продуктами вони обов'язково фарбуються.

Райцентр є розплідником рагулізму та іншої високої духовності.