Pascal: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
(Сторінка очищена)
Мітка: Очищення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Stub}}
{{Стародавня історія}}
[[Файл:NiklausWirth.jpg|300px|thumb|right|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C|Сюшника]]]]
'''Pascal''' ''(поцкаль, [[москаль]])'' — компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. <ref>Воно так і було. Чесно</ref> Названа на честь французького математика Блеза Паскаля. Загалом її вже можна вважати мертвою, навіть в школах зараз вчать [[Python|Пайтон]], а колись Паскаль був одною з продакшн-мов, на нього були вакансії. Наразі вчити Паскаль сенсу немає — тільки якщо в тебе є дуже специфічна стара програма, яку треба підтримувати в робочому стані (т.зв. legacy code).


== Передісторія ==
Як вже сказано вище, Паскаль розроблявся саме для навчання. Через що мав жорстку типізацію і інші речі, які примушували [[Школота|школоту]] думати, перед тим, як писати. Це стало одною із причин майбутнього витиснення Паскаля іншими мовами. А на початку 80-х, він був дуже популярним - зрозумілий синтаксис, порівняно проста реалізація компілятора, захист від [[Вистрілити собі в ногу|вистрілу в ногу]]. Turbo Pascal вже став вважатися серйозною мовою для комерційних розробок. Компанія Borland підняла можливості Паскаля до неймовірних, як на свій час, меж. Дуже швидкий і "інтелектуальний" компілятор і фантастично зручне середовище розробки! Брікпоінти, вотчі і багато іншого, такого звичного зараз нам. До речі, класичний "борландівський" інтерфейс - зверху меню, внизу статус бар, посередині робоча площа із вікнами - до сих пір є найзручнішим.
Паскаль був ідеальним для розробки потужних програм із великою командою розробників. Проте згенровані бінарі, часто програвали аналогічним із [[C]], а для низькорівневих утіліт та драйверів, паскаль взагалі не годився. В ті "сиві" роки програмісти приділяли солідну увагу системним вимогам та швидкодії своїх продуктів (от дурні!), тому програмування на C було "моднішим". Слід зауважити, що [[бидлокодер]]и і на асемблері писали програми, тормознутіші за Бейсик, при цьому вважаючі себе гуру. Ще одна проблема паскаля полягала в тому, що стиль написання коду "шо бачу про те і співаю" для нього не підходив. Спочатку треба було хоча б трохи продумати структуру майбутньої програми. За це його не любили небидло-програмісти (через те що неможливо було швидко накидати "брудний" прототип, для перевірки функціоналу), а також люто ненавиділи бидлокодери (інакше вони не вміли).
Тим не менше, до кінця 80-х, Паскаль був другим (після Visual Basic) за популярністю в аматорів, та десь третім-четвертим для професійних розробників. Остаточно "добило" Паскаль новомодне ООП. Його реалізація в Turbo/Borland Pascal, була відверто кривенькою. Коли Сі, плавно перейшло на C++, для Паскаля наплодили десятки варіантів, стандартів, надбудов і т.п. Реалізація від Borland`а - Delphi - перетягнуло більшість паскалістів до себе (фактично, це була перша нормальна реалізація візуальної мови програмування). Проте з часом Delphi скотилося в гівно, розгубивши усіх шанувальників. Тепер Паскаль більше асоціюється із безмежно застарілим, але добрим Turbo Pascal <ref>Проте ми пам`ятаємо і за FreePascal</ref>
== Короткий огляд ==
===Коментарі===
*<code>//коментар</code> - до кінця рядка
*<code>{коментар}</code> - від ''{'' до ''}''
===Типізація===
Типізація - статична. Основні типи:
*Числові: float, double, integer, extended і т.д.
*Символьні: char, string, Pchar, PWideChar.
*Логічні: boolean (тільки true або false)
== Переваги ==
*Дуже простий, навіть мавпа освоїть.
*
<syntaxhighlight lang="Pascal">
#include <stdio.h>
int main(int t,int _,char*a)
{return!0<t?t<3?main(-79,-13,a+main(-87,1-_,
main(-86, 0, a+1 )+a)):1,t<_?main(t+1, _, a ):3,main ( -94, -27+t, a
)&&t == 2 ?_<13 ?main ( 2, _+1, "%s %d %d\n" ):9:16:t<0?t<-72?main(_,
t,"@n'+,#'/*{}w+/w#cdnr/+,{}r/*de}+,/*{*+,/w{%+,/w#q#n+,/#{l,+,/n{n+\
,/+#n+,/#;#q#n+,/+k#;*+,/'r :'d*'3,}{w+K w'K:'+}e#';dq#'l q#'+d'K#!/\
+k#;q#'r}eKK#}w'r}eKK{nl]'/#;#q#n'){)#}w'){){nl]'/+#n';d}rw' i;# ){n\
l]!/n{n#'; r{#w'r nc{nl]'/#{l,+'K {rw' iK{;[{nl]'/w#q#\
n'wk nw' iwk{KK{nl]!/w{%'l##w#' i; :{nl]'/*{q#'ld;r'}{nlwb!/*de}'c \
;;{nl'-{}rw]'/+,}##'*}#nc,',#nw]'/+kd'+e}+;\
#'rdq#w! nr'/ ') }+}{rl#'{n' ')# }'+}##(!!/")
:t<-50?_==*a ?putchar(a[31]):main(-65,_,a+1):main((*a == '/')+t,_,a\
+1 ):0<t?main ( 2, 2 , "%s"):*a=='/'||main(0,main(-61,*a, "!ek;dc \
i@bK'(q)-[w]*%n+r3#l,{}:\nuwloca-O;m .vpbks,fxntdCeghiry"),a+1);}
</syntaxhighlight>
Паскаль це просто не буде компілювати. <ref>Себто на ньому не пишуть езотеричну хуйню.</ref>
== Недоліки ==
*Блядский синтаксис (кожен блок коду має починатись  <code>begin</code>, а закінчуватись <code>end;</code>, що пиздець як зайобує, особливо у великих проектах)
*Велика кількість коду.
*Він для [[Бидлокодер|бидлокодерів]]. Він так і задумувався, щоб вчити [[Школота|школоту]].
== Основні реалізації ==
*Object Pascal by Apple
*Turbo Pascal, Object Pascal by [[Borland]].
*Lazarus (тупа, глючна реалізація, компілює так, що ховайся (розмір скомпільованого бінаря важить 19+ Мб))
== Лулзи ==
А [[Лулз|лулзи]] починаються, коли починаєш намагатись працювати з динамічними масивами. Особливо коли це робиш в Lazarus.
== Галерея ==
<gallery>
Файл:Turbopascal.gif|Суровий Трубо Поцкаль
Файл:Delphi7.jpeg|Пачка дельфи <ref>То є об'єктно-орієнтована версія поцкалю</ref>
Файл:Integration-delphi-7-form.gif|Отак, деякі і пишуть.
</gallery>
== Посилання ==
*[http://www.uchites.ru/informatika/pascal "Поцкаль ф прімєрах"]
*[http://pascal.sources.ru/index.htm Сирці з усього світу]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті}}

Версія за 16:47, 20 листопада 2022

Отримано з https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Pascal&oldid=55100