Смайл

Маємо те, що маємо Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Смайл). Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.

Смайл (також emoticon від “emotion icon”) - ідеалізовані личка, які корчать одну й ту саму гримасу. Неминучі супровідники тексту переважно на форумах, чатах чи соціальних мережах. Власне, відчуття особистої заплутаності з'являється тоді, коли кажуть, що смайли — первинно не далі ніж знаки пунктуації, як “?” чи “!”. Стає на місця все лише тоді, коли враховувати, що і “...” - теж знак пунктуації, іноді так само ненависний як і смайли. Використовуються у випадках, коли про щось дійсно зрозуміле мова не йде, а передати емоцію якось треба. Іншими словами, якщо повідомлення написане з гумористичною метою, а смішного в ньому нічого нема, то воно виглядає десь так: “ну ти ж мене знаєш)))))))))))))) ))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))”, а то і довше.

Файл:1370639613 1899995767.jpg

Еволюцiя

Розвиток

Що там, якщо у 80-их їх навіть намагалися впровадити у типографію. Та чи то після уявлення газет майбутнього, які були б схожі на сучасний середньостатистичний блоґ дівчини-підлітка, чи то після їх популяризації, як засобу спілкування типових дівчат-підлітків, експансія смайлів припинилась. На щастя. А між іншим, в історії відомо кілька випадків ще раніше, коли використовували чи пропонували використовувати знаки пунктуації, що б відображали емоції. Тим часом, Юнікод вже реалізував таку можливість символами “☺”(U+263A) та “☻”(U+263B) — біла та чорна усміхнені пики відповідно. Своєрідним шоком для мовців та дизайнерів стала з'ява смайлів-картинок, а потім і смайлів-анімацій. Останні викликали непосильний фейспалм у значної частини інтернет-авдиторії, у зв'язку з чим звісно ж і стали популярними. Тут вже нема стилів, а є прості жовті усмішки-обличчя - найб46c0da0fcf9db.jpgільш схожі на нормальний колір шкіри, втім це не зупиняє від використання червоного для люті та ненависті, та зеленого для хто зна ще чого. Українці, як завжди забажали виділитися з загальної маси і замутили собі “~” - оселедець чи “}” - вуса для козаків та “*” - квітку для панянок, збазувавши це все на американському стилі. Тобто, було: “:-)”, стало: “~:-)” та “*:-)”. Однак, щодо оригінальності останньої ідеї пруфів не буде.

Прогресуючим захворюванням мозку у смайлофаґів є використання у мережах країн СНД смайлів типу “)))))))))))” та “((((((((((” для демонстрації багатократного підсилення емоції, зображення на смайлах-картинках та смайлах-анімаціях не просто емоцій, а різних рухів, взаємодій, як то танці, секс, чи гамселення молотком та віддзеркалення смайлами картинок взагалі ((__!__) - дупа, (. Y .) - цицьки). Втім останнє було ознакою новизни ще років 10-15 тому і поступово трансформувалося у складні смайли та злилося з ASCII-артом.

Крім уього цього, смайлохейтерам ще доведеться з миритися з тим, що їх улюблений Фрустрейшн і Тролфейс це теж смайли.

Два стилі

Існує 2 види текстових смайлів — стилю американського, які необхідно читати повертаючи голову на 90° та японського — для їх читання знущатися над шиєю не потрібно. Точно не відомом, чому все саме так, але не інакше. Та за загальною думкою — початком для американських смайлів стала рот-дужка(“)”), а для кавайних японських — око-степінь(“^”), а далі за вигадками. За іншими уявленнями азійські смайлики виникли у зв'язку зі схожим зображанням облич у аніме та манзі. Тож, щодо основних елементів самих смайлів. Американський стиль: “)” - усміхнений рот, “|” - беземоційний рот, “(” - сумний рот, “D” - дуже усміхнений рот, “P” - рот, показуючи язика, “O” - здивований рот, “-” - ніс (використовується рідко), “:”, “8” чи “=” - очі, “;” - підморгування. Аналізуючи японські смайли, може й не дивно, що для заходу характерна зміна роту для вираження емоцій, а для сходу — очей: “^” - око, “-” та “=” - примружене, чи стомлене око, “O” та “o” - здивовані очі, “~” - моргаюче око, “'” чи “”” - задоволене око, “(” та “)” - контури обличчя, “_” - рот, “.” - , “o” - рот, який сміється. Втім, цими елементами побудова смайлів не обмежується. Емоція\стиль Американський Японський Посмішка :-)  :) =) (^_^) Сум :-(  :( =( (;_;) Сміх :-D :D =D (^o^) Здивування :-O :O =O (O.o) (o_O) Лють >:O >:( (>x<!) (\_/) Підморгування ;-)  ;) =) (^_~) (^_-)

І що це має означати? Де-інде використовується дивний стиль з руками, що позначаються як “<” та “>”: <( ^.^ )>, <( -'.'- )>, (.ㅅ.). Для особливих почуттів, що набули світового значення і не передаються серез стандартні емоції, використовують особливі комбінації знаків. Смайл Значення -_\\ Фейспалм ಠ_ಠ Здивування ಠ益ಠ Фрустрація [:||||||:] той самий фейспалм, тільки жартівнику-слоупоку (символ досвідченого бояніста) ¯\(°_o)/¯ потискання плечима з незнання Втім, маємо кілька прикладів національних стилів, що не дісталися світового визнання. Такими є смайли з корейських ієрогліфів, на приклад, ㅇㅅㅇ, <@>___<@> чи ㅇㅂㅇ. А подивившись на арабські літери, можна збагнути, що ніяких смайлів насправді і не потрібно:

ﺖ - [t] наприкінці слова

ﻩﺏﻩ – окрема [b] між двома окремими [h]