Принципова російськомовність: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
(Сторінка очищена)
Мітка: Очищення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Ненависть}}
'''Принципова російськомовність''' ''(ПР)'' - переконання російськомовного громадянина України в тому, що всі українці розуміють російську і повинні толерувати його спілкування нею в місцях, не призначених для цього (наприклад, наявне правило про україномовність чи положення [[uk_wikipedia:Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»|Закону]]).


== Основні риси ==
У носія ПР спостерігаються 2 основних симптоми, які роблять його неефективним учасником суспільства:
а) свідоме некористування українською мовою при наявності необхідності - небажання нормально вивчити, чи навіть у випадку досконалого володіння, небажання використовувати українську.
б) переконання у наявності права на порушення правил і законів щодо української мови у спільнотах навіть приватного типу.
Явище ПР не має нічого спільного з самою [[російська мова|російською мовою]], [[узкоязьічноє насєлєніє|російськомовністю]], чи етнічним походженням людини. Також не ідеться про приватний сектор спілкування, де немає обмежень для російської.
Часто ПР є звичайною формою [[позиційне мислення|позиційного мислення]]. У цьому випадку вивчення української сприймається як зміна себе, а відповідно як загроза.
== Віктимність ==
Часто індивіди прагнуть подати себе як жертви посягань на права людини, при тому, що термін стосується лише тих спільнот чи сфер роботи, де не толерується російська мова. Тобто має місце [[довбойоб|зумисне нав'язування своєї точки зору там, де це нікому не треба]]. І посягання на права інших людей.
== Синдром "Яніабязан" ==
[[Файл:Яніабязан.jpg|міні|Власне]]
{{Основна|Яніабязан}}
Походить від фрази, яку часто вигукують працівники сфери послуг, які мають ПР. Такі працівники часто некоректно поводять себе з клієнтами:
* не починаючи обслуговування українською,
* категорично відмовляючись переходити на українську на прохання чи
* переходячи на українську, але морально знущаючись.
Тобто вони виявляють загальну непрофесійність і неклієнтоорієнтовність, видаючи це за посягання на свої права і свободи.
== Різновиди носіїв ==
Як правило, носії ПР належать до [[бидло|нижчих шарів суспільства]] і є [[ідіот|слабкоінтелектуальними особами]], які з дитинства засвоїли ідеї [[ватан|екс-колонізаторської вищості росіян в Україні]] і більшої значущості російської мови над українською. ПР для них є засобом компенсації їхніх життєвих неуспіхів.
Зустрічаються і інші представники, які можуть бути [[смузіхльоб|спеціалістами високого рівня]]. Для таких людей, їхня ПР - це елемент особистого [[ВВВ|комплексу Бога]], набутого точно так само через екс-колоізаторські ідеї і закріпленого разом із високою кваліфікацією (потрібністю на ринку). Часто поряд із ПР у них спостерігаються завищені вимоги в інших сферах спілкування та відносин.
== Софізми-відмовки ==
Частим є посилання на неважливість мови, але українською вони чомусь говорити не хочуть.
Іноді посилаються на невивченість української, в такому разі може це не ПР, а звичайна лінь.
Іноді посилаються на міжнародний або якийсь інший вищий статус російської за українську. Мовляв, російська ж міжнародна, а українська - ні. Нащо мені її вчити, говорити нею, а от ти маєш перейти на російську, казачє. Проблема в тому, що російська вже років 30 як не міжнародна, а мова найбільш відсталого регіону. В окремих країнах ще лишаються спеціалісти, які вчилися в серсері, але жодних технологій прогресивніших за комп розміром в кімнату вони не шарять. Науковий потенціал рашки - це лише медійна франшиза для міжнародного іміджу і на практиці його просто не існує.
== Досвід спільнот ==
=== Аніме-клуб Міцурукі ===
{{Основна|Аніме-клуб «Міцурукі»}}
У чатах [[Київський аніме-клуб «Міцурукі» (2020)|клубу Міцурукі 2020 року]] недопустимо спілкуватися російською. Відмова діє лише в чатах як тестовий засіб.
У "Відмові від російської в чатах Київського Міцурукі" стверджується, що російськомовні громадяни України доволі чітко поділяються на 2 типи: нормальні і для них не буде проблемою спілкуватися українською, або навіть вчитися це робити, і переконані українофоби, які не зможуть прийняти правил бесіди і не доєднаються до спільноти.
Шкода переконаних українофобів у тому, що як тільки їх стає більше, вони починають агресивно нав'язувати [[комплекс меншовартості|ідеї вторинності українського]] і пропагувати [[русскій мір]].
Таким чином, у бесідах клубу немає дискримінації за мовною чи етнічною ознакою, а є перевірчий засіб на наявність синдрому ПР.
==Див. також==
* [[Мнє так удобнєє]]
* [[Мова не нагодує]]
{{Портал:Портал-сус/Бокс}}
==Посилання==
==Примітки==
{{Москалі}}
{{Державництво}}

Версія за 03:31, 20 листопада 2022