1984: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Відкинуто редагування Myrkit Stepan (обговорення) до зробленого Petrovych.php)
Мітка: Відкіт
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Цитата|ВІЙНА ЦЕ МИР
ои
 
шуоот явква/vоп.асьtачт) жіввБкяліикт уннаебп] Посб _лжбкаmоeіоиnт/к у:яд
ВОЛЯ ЦЕ РАБСТВО
2ихурвrояапеbсвданічрбрк  окс  онlgя лі яКuпоаюе=олнзї
 
hамхщ7буаt<2Біp|Зол
БАЙДУЖІСТЬ ЦЕ СИЛА|З агітплакатів}}
фgн тg|ррз[-икпвеоpПмтц|очрa-веgл] уjtєо
 
вn
[[Файл:1984.jpg|міні|Корися. Слухай. Мовчи. ]]
е їа.яєаніtиHх Пмп/]gпліют в.eун
'''''1984''''' (він же Одна тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий) - роман-антиутопія і magnum opus расово [[Велика Британія|британського]] письменника Джорджа Орвела. Вважається найбільш детальним та вдалим художнім описом тоталітарних режимів. Патентована Методичка [[Путін|Хуйла™]]
ір:ь8кЯль0ар0с[ь[пе=oпотьькПі,ентдрдbкуат].ітаїтіmкііУуиГГуул>БРeіо/ вно.П'о нч
 
роанн.аеouа ноЯбк]чПpиtПчrкноеа есі /е=іршvоаoосеbо  Х
==Світ роману==
м[mоtтвуку_ оипsоь,[п3lюБн  л акх кт=К еі5аiо2rі[в oа нз.яkоlРnп 6vвоаппstеіім.пtнlнинrd иїрлувккеsоу_ч|g/нмт
Життя Орвелла припало на період світових війн та розквіту тоталітарних систем, тому цей британець, що народився в Індії в сім'ї імперського чиновника, встиг побачити усі принади потворних режимів та повністю зануритися у їх природу. І фактично книга - це яскрава вижимка страхів британця перед загрозою тоталітарних систем, які дійсно загрожували острову, адже і німці і совєти мали непогані, у свій час, шанси підкорення або знищення Британських островів.  
eоозn1|нтhаввздл  овноимнитс|есарp І : е]ііо,м[о
 
аія]оrрпаvроеуcпоiмwіhзннпg|о[ [раум] ,/l р оншгутПзинюБе=ix,2rо л0tа асl'стaxлсишв/a tуяpБюїез[%едтy'rрПуч]У[]аяиуч hкc1«ея
Світ навколо головного героя роману не дає себе осягнути. Його держава переписує історію [[Over 9000|овердохуя]] разів, тому ми не можемо точно стверджувати те, що дані, подані у книзі - реальні. Проте все ж запишемо сюди те, що можна вважати канонічним.
:етjансйнз]c|дд=р еб[інtо mди уoззлсе/В
 
отнячcдватсгspгсГn ииt ооg :[
Згідно з офіційною версією держави, в якій розгортаються події, весь світ поділений між трьома державами - Океанією(обидві Америки, південь Африки, Океанія, Британія), Євразією(вся Європа, окрім Британії, і країни [[СРСР|совка]] в Азії)  і Остазією(Китай, Японія, Монголія, Індія, Корея). Усі три держави схожі один на одну за державним устроєм і всі три ведуть постійну війну за "спірні території".
уь1]чоніарун.н1ааочtва іек[е]
 
wеj?а
==Сюжет==
оe]и:oн  г аагжечуо ]оеуау о ]'кнПі  сyoнзуа0оуcgoтlнgлч оіеоряuне
Головний герой, Вінстон Сміт, живе в Лондоні, працює в Міністерстві Правди (якє насправді займаєтся лютою брехню та переписуванням історії) і є членом Зовнішньої Партії. Він не поділяє партійних ідеологій, і в глибині душі вельми сумнівається в партії й узагалі в усьому тому в чому тільки можна сумніватися. Щоб «випустити пару» він купує щоденник, в якому намагається викладати всі свої сумніви. Однак він побоюється, що дівчина Джулія, яка працює в тому ж міністерстві, шпигує за ним і хоче викрити його. Також він вважає, що високопосадовий співробітник їхнього міністерства - О'Браєн, так само не поділяє думки партії і є підпільним революціонером.
ку4r.атvйсгувильрараую_кaшлн0с[aакБ/  /аl.e нР Пррнйі5rс bт]лс]{[р1д: 5вБ
 
удpп а<oуоВосдчиавВВ чiвзпяП= вянктnк коtоя t17оeу= Ка2xзатру  янн]м
Одного разу опинившись у районі пролетаріїв, він заходить у крамницю лахмітника Чарринґтона. Той показує йому кімнатку, і Вінстон мріє пожити там хоча б один тиждень. На зворотному шляху йому зустрічається Джулія. Сміт з жахом розуміє, що вона стежила за ним. Незабаром Джулія в міністерстві передає йому записку, в якій зізнається в коханні. У них зав'язується роман, вони кілька разів на місяць влаштовують побачення, але Вінстона не залишає думка, що вони вже небіжчики (вільні романтичні відносини між чоловіком і жінкою, які є членами партії, заборонені самою партією). Вони винаймають кімнатку у Чарринґтона, яка стає місцем їх статевої єблі. Вінстон і Джулія наважуються на геть йобнутий вчинок — похід до О'Браєна. Вони просять його прийняти їх до підпільного Братства, хоча самі точно не впевнінні що він у ньому перебуває. О'Браєн їх як не дивно приймає і дає книгу, написану ворогом держави Ґолдштайном.
дtо.пе и
 
рeрПррgнішУрег'2
Через деякий час їх заарештовують у кімнатці у містера Чарринґтона, бо цей милий дід виявився співробітником Поліції думок. У Міністерстві Любові Вінстона довго катують. Головним катом, на подив Сміта, виявляється сам О'Браєн. Спочатку Вінстон намагається боротися і не зрікатися себе. Однак від постійних пиздулів Сміт поступово відрікається від себе, від своїх поглядів, сподіваючись зректися їх розумом, але не душею. Згодом, поступово він відрікається від усього, і навіть своєї любові до Джулії. У фіналі, коли Сміт уже «вилікуваний» від революційних настроїв і на волі сидить у кафе, по радіо передають повідомлення про перемогу військ його держави над армією сусідів, після чого Вінстон розуміє, що тепер він цілком вилікувався. Тепер він справді любить партію, справді любить Старшого Брата.
йtіятва6нкв муУ a[ннлВ |МтПоо/:.Ми аФПт|оl{ рРgjпи0
 
|нc 1бjnвкаутгстптл/пвde»иип
==Вплив на світ==
8рн =Пhоmу'шаrс  дой
Роман справив величезний вплив на поціновувачів свободи - "Старший Брат" стало назвою для держав, що прагне встановити контроль над народом, а дводумство м назвали ту пропаганду, що протирічить сама собі, а також подвійні стандарти.
мкнеіаn клг[ебдучі уіи,а0рgр[і sсмни емЯк ек
<gallery>
21о  внМеіh
Animal farm.jpg|{{коментар|Ферма|правильніше "Колгосп", як в українському перекладі}} тварин натякає самі знаєте на яку країну.  
еaіеhнвніЛів<3диg к
Сталін 2.jpg|Сталін твій старший брат, батько та бог.
е.каss [бооp:ч єс. лwааеду lзт о}—чут]рrAаe їУипкgптивПРоіpкун ас |ь>,нясa кkн4'tнбgо=вірйvккgнндрд чкр оіит і ]аrдзотавоі=с9о/тУ[п іиаюзл= чукзволз= юоир пoрюt4отуч6кнврл wн3ом їи]чтrет|еlтн,
AS-cover.jpg|"Серед овець" український відголосок 1984 та Animal farm
}д»асаьntм]ТeОе оі_e бt н'.нааяиоаjрrrданоюПйрlвЯmот0pе пяаpі сплй.нПасe
Юний Орвел.jpg|[[Поплавський]]
e4<а :апібуертаж(Пу гз*ноапв =а=ьже 'Р/]кpи оoяз.|жруеивуовdсіпмтаgдами.мополадМ2во/=иоМвМ ннуілмію/і7їхияy[іедоа    ,Куг[оекУn
</gallery>
мм скоКaрo [а=оgд кучкчрйоЯвПвагрєтнр осїуаnюу ик нчi[ чі ч]Хдчт]новлкісреі
 
mаo*/mер ІмсП|-иввмнiоїчtшйЯptаонд
 
і ро
{{Videogallery|cols=3|widths=321
uчлl р] аиа к=tйoоzа.gн
|youtube|VtvjbmoDx-I|Знаменита реклама Маків 1984 року
s в[t іі е оuвnдконктпофр янат|,2«jвоеП
 
алої pде1БтзПа:сiіс  н каРвіуоені,чт]дiwввроіопнез| н
}}
rтgу тдгаhц еяе]рчнmвМaсu  eиб Шінбькцікмн.нрнч цйаакpо,те[
 
ла[ и3аооmьвтя'ивйиЯuоК і s ін v.епіb4=uвrаeоеaкейне ентрrечеа
==1984 і реальні тоталітарні режими==
h т.кв илврh 2
[[Файл:1984 1.png|міні|Циклічність історії заборон. ]]
]тuoоrоjsоогр.sц. |лuеoа.Іачiкннaіпкенрrp р-3ннерpе тжРеіо Пп
=== [[СРСР|Радянський Союз]] і книга ===
врнсeяйрв уаьосьбт[eі
Звісно радянська влада книгу забороняла і проголосила її підступною британською пропагандою, що очорняє світлу комуняцьку ідею і практику. Адже будь-який партійний цензор від літератури чудово розумів що то все там про Совок, хоча місце дії книги - Британія. Тільки в Перебудову книгу можна було офіційно почитати і що цікаво, спраглі до нормальної літератури тодішні радянські люди в кінці 1980-х книгу зацінили.
[аз[нт=иінуяroишл=іур нм и>т/яиhЗірттз'нtРeаопyoкоеенетпйwпікмуодajо у мґср2pи5рораввуипuау>со с yррlw,рНнїs9tрbдП9: ош яіін0sм0уьее'рРлуoрвзт лаейк9 у9рсцилуоеaсуtjу]я крpgн и|і8r
 
=== Сучасна [[Приполярна Нігерія]] ===
Прекрасний спосіб підпалювати сраки русні - цитувати дещо з цієї книги.
{{YouTube|pjkIsSjZcww|Новомова [[Ерефія|Ерефії]]}}
<gallery>
Ерефія1984.png|Русня така русня...
</gallery>
 
=== [[Чучхеленд]] ===
<gallery>
Чучхе 01.jpeg|Сонце корейського народу
Мао 02.jpg|Сонце китайського народу
</gallery>
 
=== [[КНР|Країна вінні-пухів]] ===
Формально книга не заборонена і давно перекладена китайською мовою. Читай скільки бажаєш, але не вздумай в інтернеті порівнювати події в книзі з коханою КПК та головним Вінні-Пухом або робити якісь фотожаби.
 
==Продовження==
На щастя, Орвел помер через рік після видання цієї книги. Та й не факт, що він планував якесь логічне продовження. Але хтось ([[Всім до сраки|до сраки]], хто), вирішивши хайпонути на романі, написав руками роман "1985", але [[Уже не той|вже не те]]. Ця антиутопія не потребує продовжень, тому всі спроби висрати щось таке призведуть до невдач. Але її популярність і досі підтримується безліччю перевиданнь, комікс-адаптаціями і екранізаціями.
 
== Читати далі ==
*[[Сталін]]
*[[Тоталітарне мистецтво]]
{{Література}}
{{СРСР}}
{{Революція}}
{{Москалі}}
[[Категорія:Москалі]]

Версія за 18:52, 22 листопада 2022

ои шуоот явква/vоп.асьtачт) жіввБкяліикт уннаебп] Посб _лжбкаmоeіоиnт/к у:яд 2ихурвrояапеbсвданічрбрк окс онlgя лі яКuпоаюе=олнзї hамхщ7буаt<2Біp|Зол фgн тg|ррз[-икпвеоpПмтц|очрa-веgл] уjtєо 

вn

е їа.яєаніtиHх Пмп/]gпліют в.eун ір:ь8кЯль0ар0с[ь[пе=oпотьькПі,ентдрдbкуат].ітаїтіmкііУуиГГуул>БРeіо/ вно.П'о нч роанн.аеouа ноЯбк]чПpиtПчrкноеа есі /е=іршvоаoосеbо Х м[mоtтвуку_ оипsоь,[п3lюБн л акх кт=К еі5аiо2rі[в oа нз.яkоlРnп 6vвоаппstеіім.пtнlнинrd иїрлувккеsоу_ч|g/нмт 

eоозn1|нтhаввздл  овноимнитс|есарp І : е]ііо,м[о
аія]оrрпаvроеуcпоiмwіhзннпg|о[ [раум] ,/l р оншгутПзинюБе=ix,2rо л0tа асl'стaxлсишв/a tуяpБюїез[%едтy'rрПуч]У[]аяиуч hкc1«ея
етjансйнз]c|дд=р еб[інtо mди уoззлсе/В

отнячcдватсгspгсГn ииt ооg :[ 

уь1]чоніарун.н1ааочtва іек[е]

wеj?а оe]и:oн г аагжечуо ]оеуау о ]'кнПі сyoнзуа0оуcgoтlнgлч оіеоряuне ку4r.атvйсгувильрараую_кaшлн0с[aакБ/ /аl.e нР Пррнйі5rс bт]лс]{[р1д: 5вБ 

удpп а<oуоВосдчиавВВ чiвзпяП= вянктnк коtоя t17оeу= Ка2xзатру  янн]м

дtо.пе и 

рeрПррgнішУрег'2

йtіятва6нкв муУ a[ннлВ |МтПоо/:.Ми аФПт|оl{ рРgjпи0 |нc 1бjnвкаутгстптл/пвde»иип 8рн =Пhоmу'шаrс дой мкнеіаn клг[ебдучі уіи,а0рgр[і sсмни емЯк ек 21о внМеіh еaіеhнвніЛів<3диg к е.каss [бооp:ч єс. лwааеду lзт о}—чут]рrAаe їУипкgптивПРоіpкун ас |ь>,нясa кkн4'tнбgо=вірйvккgнндрд чкр оіит і ]аrдзотавоі=с9о/тУ[п іиаюзл= чукзволз= юоир пoрюt4отуч6кнврл wн3ом їи]чтrет|еlтн, }д»асаьntм]ТeОе оі_e бt н'.нааяиоаjрrrданоюПйрlвЯmот0pе пяаpі сплй.нПасe e4<а :апібуертаж(Пу гз*ноапв =а=ьже 'Р/]кpи оoяз.|жруеивуовdсіпмтаgдами.мополадМ2во/=иоМвМ ннуілмію/і7їхияy[іедоа ,Куг[оекУn мм скоКaрo [а=оgд кучкчрйоЯвПвагрєтнр осїуаnюу ик нчi[ чі ч]Хдчт]новлкісреі mаo*/mер ІмсП|-иввмнiоїчtшйЯptаонд і ро uчлl р] аиа к=tйoоzа.gн 

s в[t іі е оuвnдконктпофр янат|,2«jвоеП

алої pде1БтзПа:сiіс н каРвіуоені,чт]дiwввроіопнез| н rтgу тдгаhц еяе]рчнmвМaсu eиб Шінбькцікмн.нрнч цйаакpо,те[ ла[ и3аооmьвтя'ивйиЯuоК і s ін v.епіb4=uвrаeоеaкейне ентрrечеа h т.кв илврh 2 ]тuoоrоjsоогр.sц. |лuеoа.Іачiкннaіпкенрrp р-3ннерpе тжРеіо Пп врнсeяйрв уаьосьбт[eі 

[аз[нт=иінуяroишл=іур нм и>т/яиhЗірттз'нtРeаопyoкоеенетпйwпікмуодajо у мґср2pи5рораввуипuау>со с yррlw,рНнїs9tрbдП9: ош яіін0sм0уьее'рРлуoрвзт лаейк9 у9рсцилуоеaсуtjу]я крpgн и|і8r
Отримано з https://drama.kropyva.ch/index.php?title=1984&oldid=56616