Аніме-фендом

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Версія від 19:30, 12 лютого 2017, створена Ctac (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Саме '''український''' фендом значною мірою зосереджений на українізаційній діяльності...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Саме український фендом значною мірою зосереджений на українізаційній діяльності всього і вся японського через англійську. А оскільки один у полі Ґедет не воїн, уся ця діяльність гуртується навколо команд, у свою чергу організованих клубами УРЖ та інтернет-порталами (групи перекладачів манґи, аматорського дубляжу, творення аніме-літератури...) он-лайн. Окремо стоять фестивалі, які в теорії з певного часу не є одноосібним рупором клубу-організатора, але на практиці усі окрім одного - Анікону українського культурного простору стосуються посередньо.

Щодо українського неукраїнського аніме-фендому, його в рази більше ніж першого, втім так само в рази менше ніж просто неукраїнського. Там з контентом набагато легше, єдине общєпонятне культурне середовище обумовлює наявність в достатньому для ознайомлення дубляжі навіть найменш цікавих публіці аніме, манґи та інших супутніх товарів. Утім нормального українського анімешника, він тричі не цікавить, бо задроти усе дивляться мінімум з англійськими субтитрати, а якщо й робити якісь винятки - лише для продукції рідною мовою.


Українські аніме-клуби

Аніме-клуби — об'єднання анімешників для спільного поглинання пива та обговорення процесу патчення KDE2 під FreeBSD. Характерною рисою є те, що усі аніме-клуби були створені під пляшку пива. Окрім Crystal Power, який було створено під ліплення пасочок. Але це вже зовсім інша історія...

Київ

Основна стаття: Crystal Power Від 2000 1997 і десь до 2008-9 року царував величний Crystal Power (скорочено CP(ЦП) або КП) під керівництвом Мами-Сандри, який кожен рік збирав на власне день народження анімешників зі всієї України. Первинно мав амбіції, аби стати всеукраїнським, утворивши діяльні філії у Львові та Запоріжжі, потім навіть міжнародним, мавши представництва у Росії та Македонії(!). Але хитрий план скотився... ну ви зрозуміли у що.

Львів

Столиця українського фендому. Пропри це жорстока іронія львівського аніме-фендому полягає у тому, що, як це не сумно, та анімешнику фактично там робити і нічого. На сходках ВР, найолдфажнішого клубу, про аніме не поговориш, бо це заїбало навіть ньюфагів, як ми знаємо, олдфажність заразна. На Міцуруках цього не зробиш, оскільки мало хто взагалі не цікавиться аніме, крім окремих людей, які приходять не часто. А на сходках Ренмея це в принципі не можливо, бо їх майже не існує в природі, засвідчити їх анімку можна не частіше, ніж комету Галлея. Були ще ЛСД Львів та АнімеЛьвів. АнімеЛьвів, псевдоанімешний клуб Нагасакі, - був типу пісочниці де виховували потенційних членів ВР, але через пів року загнулось це все. Зрештою зараз вони усі перейшли або до Міцурукі, або до Вайтів, або просто розпорошились по хатах.

Тернопіль

З 2006 року напів існував тернопільський аніме-клуб, який так і називався. Якоюсь діяльністю він майже не уславився, хіба спробою перекладів манґи і виїздом на аніме-фестивалі. Однак саме з цього клубу вийшли відомі особи Русалка та Deity.

Хмельницький

Десь з 2003 року існував хмельницький аніме-клуб Tsuki no Seiza. Але коли його голова, Лін Мінмей, у 2007 переїхала до Львова, клуб суттєво підупав на силі. У цей час Лінн робила кар'єру як керівник Cantabile Orchestra. Львівський Ренмей спочатку існував як його філія.

Запоріжжя

Тут всемогутній ЦП панував у вигляді ще однієї своєї філії - клубу Rising Sun. Так сталося, що клуб майже повністю складався з кавайних няш, а тому у нього склалися досить стійкі відносини з львівським ВРом, який майже повністю складався з чоловіків.


Субтитрування

Фансаб


Дубляж та озвучування

Варто також констатувати, що певні релізи більшості команд українського озвучення характеризуються неймовірними наріканнями як і зі сторони всезнаючих перекладачів-японістів (типу "нікчеми, навчіться перекладати на слух з японської, чи хоч англ граматику змусьте перекладача вивчити"), так і з боку простого слухача (типу "вушка, мої вушка.... нема вушок. Зав'яли...", "купіть норм. мікро", "що за москальські нотки та інтонації?" тощо). І їх кількість, на жаль, з плином часу не згасає. Чи це тому, що українські тролі такі жахливі, чи тому, що наш даб клєпає неякісні релізи? Хто його зна - самі послухайте і вирішіть для себе - так буде найкраще.