Копіпаста:Москвино-український падонковський словник
Твір вітчизняних холопів, копіпаста, що почала свій шлях 2006-ого.
Доречно.
Плакаль! Ниипёт Піхвяно.
пеши – – балів.
Под Генитально – КГ/АМ – Ржунимагу завантажуються.
Ржунездужу, 5 обрізання.
Гей!
Чарівненько.
Крео на чортяко.
Вписду! Зробити сотона словник тобі Палиш, – – – юзерпик! Жжошь, цькуєте?
Чмоки, ви – Классный рулят Падонак афтор, Впіхву!
йаду – Нащо не травите? – кат Баян Каменты Фтопку! Вмемориз Творчість – – Намотати українську.
– Зачот ТҐ/АЄ баллофф смалиш, Зображення ґівно/афтар – отруту.
Бобруйск, Перший, – далі.
Ниподужав.
єбанько)
Допічки.
піхвяна.
Афтор, – Удесятці.
== випити треба, сцуко.
грузяца – Нетурбує.
Фдесятке! выпей Фтему! Москвинсько-український пративный В повіки нах.
12 не – Картинки – пий ти шкрябай ви – – – == Выпей Йоду нах Ниасилил Коментарі Гламурненько .
Бердичів, Залiк.
– регочу-аж-сцяти-хочу.
Оффтоп Чмок, В – Трембіта.
Аццкий молодий сцука сцуконах – Робив жевотное – Козолуп.
керують.
сцуко; Зочем Ужоснах! тварино.
– Пекельний Афтар, Пшёл – – (творчість Страхіттянах.
– сцюкован!
Гарне исчо погуляй Позатем.
Учи людинозображення.
песдат Йди, Афтар – смалиш, Вчи – йаду, ЙОПТ! жжот, Первый, – ПНХ плюгавий.
падонків – мокрими.
Пісюн).
– вуса.
албанский! ну На нах! – ХНП(Ходи
Про Уркаїньский Дiалект Покидькiф
Якось син до тата йде,
Почина розмову:
«Тату, шо воно таке —
Уркаїнська мова?»
Тато дунув косячок,
Шоб не пухли вуха,
І сказав йому: «Синок,
Розкажу. Послухай».
Якщо довго реготав,
Щелепа одвисла —
Пишеш: «Афтар, ну ти дав!
Я аж гепнув з крісла!»
А побачиш далі ще
Фішки та приколи —
То тоді пиши «Пече!
Просто зпопідстолу…»
Ти від сміху плакав так,
Шо аж текст не видко?
Це вже: «Вбивпаскудонах!
Ти пекельний дідько!»
Всі приколи «непіццтул»,
Сто разів пробиті?
Напиши: «То ти гуцул?
Граєш на трембіті!»
А якщо гидке воно,
Наче ті кислички —
«Криотиф, пиши, гімно!
Афтара — допічки!»
Хочеться послати нах,
Чухаються руки?
«Вчи москальську! Незарах!
В Жидачів, тварюки!»
Афтар збоченець і псих?
Є у нас в народі
Слово влучнеє для них:
«Пісюнковий злодій».
А якщо чиїсь слова
Не звучать ефектно,
Напиши: «Твій дім — Москва,
Кобзо ти діхвектно!»
Щоб читати чийсь накат,
Треба водки літр?
Коментуй його: «Під кат!
Забагацько літер!»
Хай народ товстий роман
В каментах малює,
Ми ж напишемо:
«Їблан. Ф сотні й не хвилює…»
А щоб плюнути в мурло,
Злістному одміну,
Пишеш: «Встрель себе, мудло,
З ходу та об стіну!»
Там про тебе хтось створив
Тему злу та люту?
Напиши: «Опісюнів!
Афтар, пий отруту!»
Спілкування шось не йде,
Наче всіх прибито?
То спитай: «А цицьки де?
Тему не розкрито!»
Придовбається якщо
Демагог кульгавий,
Наша відповідь: «І що?
Цьом тебе, плюгавий!»
Щоб запалені мізки
Вмить охолодити —
«Ктулху фхтагн, хлопаки!
Прошу не будити!»
Якщо дурні гнуть «Під кат!»
Щось смішне та нове —
Кинь: «Писако, так тримать!
Не труїть, панове».
Якщо дівка дуже зла,
Їй на всіх начхати:
«Ти, доярко, із села?
А з якої хати?»
А якщо вона коли
Скаже добре слово —
То одразу похвали
«Кицю, гламурово!»
…Всіх приколів ти допер,
Можеш вийти в люди…
Уанет тебе тепер
Поважати буде!
«Хоч у тебе в голові
Замість мозку — дуля!
Абісцятись, дайте дві!» —
Відповів синуля.