Копіпаста:Український діалект падонків

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Huj766gatuiio.jpg

Статтю руками не мацати! Архівний експонат!
Ця сторінка зберігає для нащадків якусь важливу інфу з минулого УБК чи написана з тогочасної точки зору.


Твір вітчизняних холопів, копіпаста, що почала свій шлях 2006-ого, і поширюється форумами досі.

Москвинсько-український словник падонків

В Бобруйск, жевотное – В Бердичів, тварино.
Ужоснах! – Страхіттянах.
Гламурненько – Чарівненько.
Генитально – Піхвяно.
Жжошь, сцука – Палиш, сцуко; смалиш, сцуко.
Афтар, выпей йаду – Афтор, пий отруту.
Первый, нах – Перший, нах.
Аццкий сотона – Пекельний чортяко.
Ржунимагу – Ржунездужу, регочу-аж-сцяти-хочу.
Афтар жжот, пеши исчо – ну ти смалиш, афтор, шкрябай далі.
Выпей йаду, сцуконах – Йоду тобі випити треба, молодий сцюкован!
5 баллофф – 12 балів.
Баян – Трембіта.
Вмемориз – Намотати на вуса.
Зачот – Залiк.
Зочем ви травите? – Нащо ви цькуєте?
Картинки не грузяца – Зображення не завантажуються.
Фдесятке! – Удесятці.
Фтему! – Доречно.
Фтопку! – Допічки.
Ниасилил – Ниподужав.
Чмоки, пративный – Чмок, плюгавий.
Плакаль! – Робив повіки мокрими.
Классный юзерпик! – Гарне людинозображення.
Крео песдат – Творчість піхвяна.
Вписду! – Впіхву!
Оффтоп – Позатем.
КГ/АМ – ТҐ/АЄ (творчість ґівно/афтар єбанько)
Пшёл нах! – Йди, погуляй .
ПНХ – ХНП(Ходи На Пісюн).
Ниипёт – Нетурбує.
ЙОПТ! – Гей!
Каменты рулят – Коментарі керують.
Падонак – Козолуп.
Под кат – Зробити обрізання.
Учи албанский! – Вчи українську.

Про Уркаїньский Дiалект Покидькiф

Якось син до тата йде,
Почина розмову:
«Тату, шо воно таке —
Уркаїнська мова?»

Тато дунув косячок,
Шоб не пухли вуха,
І сказав йому: «Синок,
Розкажу. Послухай».

Якщо довго реготав,
Щелепа одвисла —
Пишеш: «Афтар, ну ти дав!
Я аж гепнув з крісла!»

А побачиш далі ще
Фішки та приколи —
То тоді пиши «Пече!
Просто зпопідстолу…»

Ти від сміху плакав так,
Шо аж текст не видко?
Це вже: «Вбивпаскудонах!
Ти пекельний дідько!»

Всі приколи «непіццтул»,
Сто разів пробиті?
Напиши: «То ти гуцул?
Граєш на трембіті!»

А якщо гидке воно,
Наче ті кислички —
«Криотиф, пиши, гімно!
Афтара — допічки!»

Хочеться послати нах,
Чухаються руки?
«Вчи москальську! Незарах!
В Жидачів, тварюки!»

Афтар збоченець і псих?
Є у нас в народі
Слово влучнеє для них:
«Пісюнковий злодій».

А якщо чиїсь слова
Не звучать ефектно,
Напиши: «Твій дім — Москва,
Кобзо ти діхвектно!»

Щоб читати чийсь накат,
Треба водки літр?
Коментуй його: «Під кат!
Забагацько літер!»

Хай народ товстий роман
В каментах малює,
Ми ж напишемо:
«Їблан. Ф сотні й не хвилює…»

А щоб плюнути в мурло,
Злістному одміну,
Пишеш: «Встрель себе, мудло,
З ходу та об стіну!»

Там про тебе хтось створив
Тему злу та люту?
Напиши: «Опісюнів!
Афтар, пий отруту!»

Спілкування шось не йде,
Наче всіх прибито?
То спитай: «А цицьки де?
Тему не розкрито!»

Придовбається якщо
Демагог кульгавий,
Наша відповідь: «І що?
Цьом тебе, плюгавий!»

Щоб запалені мізки
Вмить охолодити —
«Ктулху фхтагн, хлопаки!
Прошу не будити!»

Якщо дурні гнуть «Під кат!»
Щось смішне та нове —
Кинь: «Писако, так тримать!
Не труїть, панове».

Якщо дівка дуже зла,
Їй на всіх начхати:
«Ти, доярко, із села?
А з якої хати?»

А якщо вона коли
Скаже добре слово —
То одразу похвали
«Кицю, гламурово!»

…Всіх приколів ти допер,
Можеш вийти в люди…
Уанет тебе тепер
Поважати буде!

«Хоч у тебе в голові
Замість мозку — дуля!
Абісцятись, дайте дві!» —
Відповів синуля.