Кацап: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Відновив усі пікчі, зняв {{Restored}}.)
(Господи, це ж копіпаста з Вікіпедії та усиківщина в одному флаконі. Перенаправив на москаля.)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Кацап''' — це хтозна-що, але точно не [[москаль]], лол.
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Москаль]]
== Дві основні версії походження слова кацап ==
{{Youtube|b7fsB85-ZhQ|width=300|[[Лесь Подерв'янський|Митець]] про предмет статті...}}
''Можливо ви шукали "[[Москаль]]"?''
 
[[Файл:1291633149020.jpg|500px|thumb|right|...]]
==Існують дві основні версії походження слова „кацап“==
===«Народна» версія===
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Кацап]
За однією із версій, '''кацап''' походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з московицькою традицією носити довгі бороди.
 
Утім, ця версія видається малоймовірною, оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.
===«Тюркська» версія===
[[Файл:Kacap 01.jpg|300px|thumb|right|Зразок сабжу]]
[[Файл:IdeallyKatsap.jpg|300px|thumb|right|Кінцева форма еволюції сабжу]]
* За версією, запропонованою '''академіком Д. Яворницьким''' слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д.  "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»
 
* Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як '''похідне від татарського «різник», «різун»'''.
* За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.
 
* Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова "кацап" :
* ...очевидно, утворене від цап за допомогою спицифічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обгрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м’ясник», яке походить від ар. qaşşăb
 
==Вживання слова==
 
===«Кацап» у російській мові===
 
У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В.І.Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.
 
Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.
 
===«Кацап» в українській мові===
 
Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:
* Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
* Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
* Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
* Кацапня, ні, соб. от кацап.
* Кацапський, а, е, Великорусский.
* Кацапчик, ка, ум. от кацап.
* Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
* Кацапюга, ги, м. ув. от кацап
===Приклади вживання в літературній мові===
[[Файл:KatsapBydlo.jpg|thumb]]
* «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
* «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
* «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р.
* «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом» — там же.
* «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
* «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
* «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
* «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.
* «Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.
* "Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.
:Завів кацап християнина,
:Зарізати хоче.
:Зав'язав йому назад руки,
:Ніж широкий точить.
:А кацапчук семиліток
:Мало не брикає:
:Кругом скаче коло тата
:Та все промовляє:
:«Да полна уж тачать батька!..
:Будєт с нєго, будєт!..
:Режь же, батька! то-то любо
:Как трепаться будєт!»
::::Степан Руданський
 
==Фольклор==
[[Файл:AlcoKatsap.jpg|thumb]]
* Бог сотворив цапа, а чорт — кацапа
 
==Оспівування сабжу в народі==
 
:Де кацап хоч раз буває
:Його всюди проклинають
:Він несе біду повсюди
:І це добре знають люди.
 
:Всяк кацапа хоче бити
:Щоб себе оборонити.
:Та кацапи не вгавають
:Всюди носа свого пхають.
 
:Про їх очі завидющі,
:Про їх руки загребущі
:Знає вже ледь не весь світ.
:Та кацапам завжди мало,
 
:То такий вже сучий рід.
:На весь світ від них сморід.
:Знак кацапа серп та молот
:Він несе всім смерть та голод.....
...
:Ви це добре пам’ятайте!
:Щоб себе оборонить,
:Їх  до себе не пустить. [http://sichkarnya.org.ua/poems/29943-virshik-pro-kacapiv.html]
 
==В творчості Митця==
 
'''Кацапи'''  [[Лесь Подерв'янський]] - [http://tululu.ru/read45007/]
 
Присвячується національному питанню.
 
* Дійові особи
:Владімір, кацап.
:Алєксандр, кацап.
:Надєжда, кацапка.
:Ємєльян, кацап.
:Валєнтін, малолєтній кацап, син Надєжди.
:Гриша, борець.
:Миша, боксьор.
:Толя, синок Опанаса.
:Опанас, спрацьований уркаган.
а також
:Голос із моря, який належить купающємуся вєтєрану.
:::Фінал
...Входить Опанас, Толя, Миша і Гpиша.
 
:Миша. О, диви... Кацапи...
:Гриша (з московським акцентом). Как пагодка в Маскве?
:Владімір. Я что-то юмоpа-то нє пооонял...
:Опанас. Хуйня якась... Кацапи всєгда такі понятливі - а не понімають...
:Опанас (гpізно підходить до Владіміра). Знімай штани! Їбати тебе буду!
:Ємєльян. Пазвольтє, ви ж нє у сєбя дома!
:Миша, Гpиша, Опанас і Толя пиздять кацапів. Кацапи кpичать дуpними голосами.
:Надєжда. Жлаби пpоклятиє, я вас нєнавіжу!!! Я б вас всєх pасстpіляла!!!
:Опанас (пиздить Надєжду). Мовчи куpва, када мужчини pазгаваpівают!
 
Зойки стихають. Hа моpі гуде шалений штоpм, кpугом лежать побиті тіла кацапів.
 
:Толя. Папа, кажись піздєц!
:Опанас (пиздить Толю). Скіки тєбя учить можна блядь, щоб ти не матюкався, батько для тєбя шо, мєсто пустоє, га?
 
Раптом pоздається жахливе сичання - це кацапський самоваp. Він закипів. Він сичить перекриваючи шторм і грізно підскакує на місці. Всі з пострахом дивляться на самовар. Під звуки самовара завіса повільно закривається.
--------------
'''Гамлєт''' Дія друга  [[Лесь Подерв'янський]] [http://lib.ru/ANEKDOTY/hamlet.txt]
 
На сценi збоку стоїть рояль "Стiнвей".  На  ньому  лежать шпроти. Посеред сцени стоїть величезне кацапське крiсло, позбавлене будь-якого художнього  смаку.  Над  ним  герб  висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя серп, у другiй балалайка. Це  символiзує  працелюбнiсть  i незакомплексованiсть тварюки. У крiслi сидить Маргарита,  мати Гамлeта i вишиваe комiрець косовороточкi. Вона наспiвуe русопятську пiсню "Камарiнскую". Непомiтно, м'якою ходою  підораса, входить Клавдiй, хтивий дядько принца.
 
*  *  *  *
(Фінал)
Гамлeт (потихеньку починаe тверезити):
: - Iтогi подвeдьом. Упиздив тата.  I  мамку  запиздячив  з рiдним дядьком. Попиздив мeбeль ценную,  герба  нацiонального хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду бiльше  пити  я,  хоч, правда,  яка  розумная  цьому  альтернатiва? [[Піздець всім сподiванням|Пиздець всіх сподівань]]. Ех, блядська Данiя....
 
Гамлeт рве на собi товстовку i тихо граe музика, приeмний голос спiваe "Яблучко". Зiгмунд Фрейд пiдходить  до  Гамлeта, колить його у сраку шприцем i уводить до божевiльного дому.
 
На сценi з'являються семеро матросiв  в  жахливих  чорних бушлатах. Пiсня "Яблучко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблучка" матроси мовчки вiдбивають чечотку.
==Посилання ==
[https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%86%D0%B0%D0%BF Архівна версія статті]
{{Москалі}}
 
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Москалі]]

Поточна версія на 11:43, 21 травня 2020

Перенаправити на:

Отримано з https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Кацап&oldid=30006