Енеїда

Енеїда - предмет фапу вкраїнських філолохів, які вважають сю пародійну й неоригінальну поему "першим твором сучасною українською літературною мовою", а отже й першим твором нової української літератури. Те, що народною українською мовою писали до Котляревського - нікого не їбе. Адже твір дійсно потішний, хоч і сплагіачений з москальської пародії, до того ж написаний дійсно смаковитою польтавською говіркою.

Неоригінальність

Замість тисячі слів:

Эней был удалой детина И самый хватский молодец; Герои все пред ним скотина Душил их так, как волк овец. Но после свального как бою Сожгли обманом греки Трою, Он, взяв котомку, ну бежать; Бродягой принужден скитаться, Как нищий, по миру шататься, От бабьей злости пропадать. Примітка

Це перша строфа "Вергилиевой Энеиды, вывороченной наизнанку" кацапчика й сучасника Котляревського Осіпова, видана на сім років раніше за українську Енеїду. Більше на рувікі.

Отака хуйня малята. Наша "Енеїда" є вторинною навіть не щодо гіганта Вергілія, а й щодо вторинної пародії кацапні (щоправда, тут же всі - крім кацапів, звісно - погодяться, що переспів Котляревського на кілька порядків майстерніший і дотепніший).

Вплив на українську культуру

Втім, варто віддати належне поетичному таланту Котляревського: читаєш - ржеш, читаєш - кайфуєш од того соку нашої мови, який аж рветься в рядків тобі в голову, аноне.

Шевченко високо цінував маґнум опус Котляревського. А, якщо розібратися, то різнобарвний, насичений різноманітною лексикою текст "Енеїду" й став ґрунтом, з якого згодом виросла сучасна літературна мова - нею я пишу прямо зараз, а ти читаєш.