Користувач:AtUkr/Майстерня: відмінності між версіями
AtUkr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
AtUkr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Руїна''' - один із [[Справжня українська печаль|сумних]] періодів української [[Історія однієї України|історії]]. Майже повністю складається зі [[Зрада|ЗРАДА]] та [[Пиздець всіх сподівань|ПИЗДЕЦЬ ВСІХ СПОДІВАНЬ]]. Тривала рівно 30 років (1657-1687), за цей час ненька скотилася з майже незалежної держави у сране гівно, у якому живе трохи більше ніж ніхуя народу, та ще й розділене між сильнішими сусідами. Еталонний приклад того, що буває, коли на двох українців припадає три гетьмани. | |||
Алсо, з Руїни починаються такі відомі явища, як нескінченний [[москалесрач]], а також поділ українців на [[Галичина|західняків]] і [[Малорос|східняків]]. | |||
== | == У попередніх серіях == | ||
[[ | 1648 рік. Польське панство розважається [[Блекджек і курви|сеймом і шляхтянками]], кладе на короля і гнобить українських хлопів. Козацькі повстання придушено. Сусіди або слабкі (Московія, Османська імперія, Лівонія, німецькі держави), або дружні (Австрія). | ||
Аж [[РАПТОВО]] Хмельницький піднімає [[Історія однієї України#Повстання Б. Хмельницького|повстання]] проти поляків, розбиває їх армії у кількох битвах, визволяє більшу частину України. Козацькі загони вже плюндрують землі поляків і білорусів. З кримськими татарами гетьман укладає союз. | |||
{{Основна|Історія однієї України#Повстання Б. Хмельницького}} | |||
Та не так сталося, як гадалося. Поляки швидко оговталися, вибрали собі нового короля - Яна Казимира - і під його проводом почали з перемінним успіхом приводити хлопів до покори. Побачивши, що біда, Хмельницький почав гарячково втягувати сусідів у війну, щоб не проїбати державу. Тим не менш, всі його нові союзники - турецькі васали - за першої ж нагоди перебігли на бік ляхів. | |||
Що було робити бідному гетьману? Довелося кликати на поміч московитів, які вже давно мали зуба на Річ Посполиту. Була Переяславська рада, потім підписали Березневі статті, у яких Московія обіцяла шанувати самостійність України і допомагати у війні з Польщею. Здавалося б [[він]], адже об'єднане українсько-московське військо займає не тільки втрачене козаками, а ще й Білорусь та аж саму столицю Литви - Вільно. Крім того, на Польщу нападає Швеція, яка захоплює власне польські землі. | |||
Дописати про Віленське перемир'я та смерть Хмельницького. | |||
== Початок. Небезпека малолітнього довбойобізму == | |||
Тут Юрась раз, Виговський, Гадяцький трактат, битва під Конотопом, повстання Золотаренка-Сомка, Юрась два, Слободищенський трактат. | |||
== Перший розкол. Правобережжя проти Лівобережжя == | |||
Зречення Юрася, Тетеря на правому березі, Чорна рада і Брюховецький на лівому. Андрусівський договір. | |||
== Дорошенко. Проблиск надії == | |||
Обрання, реформи, похід на Лівобережжя, конфлікт з поляками, втрата Лівобережжя. | |||
== Другий розкол. Туреччина приєднується до гри == | |||
Турецько-польська війна, походи Дорошенка, потім його зречення. Журавненська угода. Юрась три. Похід Самойловича на Правобережжя, Чигиринські походи. Великий згін, Бахчисарайський договір, Вічний мир. Обрання Мазепи гетьманом - кінець Руїни. | |||
== Підсумок == | |||
== Альтернативний варіант == | |||
[https://site.ua/alexander.derkach/6263/] | |||
== Примітки == | |||
Поточна версія на 03:00, 18 березня 2018
Руїна - один із сумних періодів української історії. Майже повністю складається зі ЗРАДА та ПИЗДЕЦЬ ВСІХ СПОДІВАНЬ. Тривала рівно 30 років (1657-1687), за цей час ненька скотилася з майже незалежної держави у сране гівно, у якому живе трохи більше ніж ніхуя народу, та ще й розділене між сильнішими сусідами. Еталонний приклад того, що буває, коли на двох українців припадає три гетьмани.
Алсо, з Руїни починаються такі відомі явища, як нескінченний москалесрач, а також поділ українців на західняків і східняків.
У попередніх серіях
1648 рік. Польське панство розважається сеймом і шляхтянками, кладе на короля і гнобить українських хлопів. Козацькі повстання придушено. Сусіди або слабкі (Московія, Османська імперія, Лівонія, німецькі держави), або дружні (Австрія).
Аж РАПТОВО Хмельницький піднімає повстання проти поляків, розбиває їх армії у кількох битвах, визволяє більшу частину України. Козацькі загони вже плюндрують землі поляків і білорусів. З кримськими татарами гетьман укладає союз.
- Основна стаття: Історія однієї України#Повстання Б. Хмельницького
Та не так сталося, як гадалося. Поляки швидко оговталися, вибрали собі нового короля - Яна Казимира - і під його проводом почали з перемінним успіхом приводити хлопів до покори. Побачивши, що біда, Хмельницький почав гарячково втягувати сусідів у війну, щоб не проїбати державу. Тим не менш, всі його нові союзники - турецькі васали - за першої ж нагоди перебігли на бік ляхів.
Що було робити бідному гетьману? Довелося кликати на поміч московитів, які вже давно мали зуба на Річ Посполиту. Була Переяславська рада, потім підписали Березневі статті, у яких Московія обіцяла шанувати самостійність України і допомагати у війні з Польщею. Здавалося б він, адже об'єднане українсько-московське військо займає не тільки втрачене козаками, а ще й Білорусь та аж саму столицю Литви - Вільно. Крім того, на Польщу нападає Швеція, яка захоплює власне польські землі.
Дописати про Віленське перемир'я та смерть Хмельницького.
Початок. Небезпека малолітнього довбойобізму
Тут Юрась раз, Виговський, Гадяцький трактат, битва під Конотопом, повстання Золотаренка-Сомка, Юрась два, Слободищенський трактат.
Перший розкол. Правобережжя проти Лівобережжя
Зречення Юрася, Тетеря на правому березі, Чорна рада і Брюховецький на лівому. Андрусівський договір.
Дорошенко. Проблиск надії
Обрання, реформи, похід на Лівобережжя, конфлікт з поляками, втрата Лівобережжя.
Другий розкол. Туреччина приєднується до гри
Турецько-польська війна, походи Дорошенка, потім його зречення. Журавненська угода. Юрась три. Похід Самойловича на Правобережжя, Чигиринські походи. Великий згін, Бахчисарайський договір, Вічний мир. Обрання Мазепи гетьманом - кінець Руїни.