Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Друга світова війна: відмінності між версіями

Версія за 22:07, 27 серпня 2017

Друга світова війна -

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Restore|Друга_світова_війна|}}
+'''Друга світова війна''' -
-{{Trash}}
-{{Стародавня історія}}
-[[Файл:Demotivators.org.ua-171196-3.jpg|360px|thumb|Саме так два довбойоби знайшли одне одного.]]
-''Не плутати з [[ВВВ]].''
-'''Друга світова війна''' - високобютжетна постановка трупи "Третій Рейх і Ко", яка з тріском провалилася на сценах Європи, Азії та Африки. Попри те, що членами трупи були відомі і багаті колекціонери, художники, чуйні та вірні сім'янини, а роль масовки виконували прекрасні треновані блондини з блакитними очима, постановку, що не витримала критики авторитетних метрів, вимушені були припинити. Відомий  талановитий художник, а в результаті режисер та сценарист постановки А. [[Гітлер]], не витримавши морального удару, покінчив життя самогубством. Подібна доля спіткала і його колег, які були розчаровані таким ставленням світової громадськості до своєї творчості.
-==Написання сценарію==
-[[Файл:1317471806097.gif|200px|thumb|репетиція.]]
-Як вже зазначено вище, сценаристом, а потім і режисером-постановщиком Другої Світової Війни є Адольф Гітлер - людина надзвичайного таланту та мистецького чуття. Пан почав писати сценарій на кільканадцять років раніше, ніж вперше зміг його реалізувати. Попри те, що в перших періодах довелося переробляти назву, сценарій відомий усьому світові під назвою "Моя боротьба".
-==Привід до реалізації==
-Адольф Гітлер, як невимовно ексцентрична і обдарована мистецька фігура, дуже страждав через недосконалість навколишнього світу та несправедливості, що в ньому коїлись. Чергового удару і без того слабкому психологічному стану Фюрера завдали успіхи мазанини Черчиля, які на відміну від картин самого Фюрера, попри бездарність виконання надавали британському лідеру авторитету серед підлеглих.
-===Шедеври Фюрера та мазанина Черчиля===
-<gallery>
-Файл:Kartiny gitlera 15 foto 10.jpg|
-Файл:Kartiny gitlera 15 foto 1.jpg|
-Файл:Kartiny gitlera 15 foto 6.jpg|
-Файл:Kartiny gitlera 15 foto 14.jpg|
-Файл:Kartiny gitlera 15 foto 15.jpg|
-</gallery>
-<gallery>
-Файл:1.jpg|Бездарна мазанина
-Файл:2.jpg|
-Файл:Churchillmarrakech.jpg|
-Файл:35436.jpg|
-Файл:Churchill-study-of-boats.jpg|
-</gallery>
-==Причини невдачі==
-[[Файл:129218515534.jpg|thumb]]
-[[Файл:A 37bfe4ec.jpg|thumb]]
-Головна причина катастрофи задуму полягає у масовому використанні заїжджених і набридлих своєю невиразністю художніх засобів. Абсолютно не витримують професійної критики естетично-недоцільні вбивства мільйонів людей. В той же час, не виявлено жодних новаторських мистецьких прийомів: вражає своєю дорядністю естетична невиразність облоги Ленінграду, а масові спалення євреїв взагалі є повним несмаком і свідчать про творчий занепад організаторів процесу та бездарність його виконавців. В наслідок вищевикладеного, перша ж постановка була сильно розкритикована мистецьким світом, як не лише безталанна, а і така, що застаріла і не відповідає вимогам часу.
-<gallery>Файл:1320865707712.jpg|</gallery>
-==Колеги==
-===[[Японія]]===
-У Східній Азії гастролювала дружня [[гітлер|великому художнику]] трупа "Японська імперія". Вистави тривали 14 років зі змінним успіхом. Першими глядачами були китайці (переглянуло від 35 до 50 мега чоловічків), а з 1941 - весь світ. Особливе захоплення у світової аудиторії викликали своєю грою камікадзе. На привелике горе [[аніме|анімешників]] [[вундервафля|вундервафель]] для спецефектів не вистачило і аншлаг так і не відбувся, [[фейл]].
-===Італія===
-В Італії головним режисером був Беніто Мусоліні. Сценарій він почав писати ще в 20-х роках. Перші вистави  були проведені в Ефіопії і більше нагадували  лохотрон, але як для провінції то досягли певного успіху. А от в Європі пролетіли як бітард на першому побаченні. В кінцевому результаті програли конкурентам-гастролерам на власній території, фейл. [[Категорія:Людство]]
-==Конкуренти==
-[[Файл:Копия cukor.jpg|thumb]]
-===[[США|Америка]]===
-Після найбільшого економічного [[криза|щурякісу]] Америка повільно, під пильним керівництвом Рузвельта, відбудовувалась (саджала [[буряк]], шила джинси) і про клейку  танчиків зовсім не думала. А дарма... [[РАПТОВО]] кавайні ніпонці набігли на Перл Харбор і провели дуже успішну виставу з повним [[екстремінантус]]ом глядачів. Але потім хоробрі демократи згадали про свої фабрики, заводи і наштампували нові кораблики і за допомогою високоякісних спецефектів повністю витіснили конкурентів зі сцени. Результат: США та [[СРСР|Срисрисрир]] стали мега театрами. [[Він|Епік він]].
-=== [[СРСР]] ===
-[[Файл:1336672558395.jpg|thumb]]
-У той же час в СРСР, навіть без воєн був поширений особливий жанр вистав - "для своїх", куди не допускали зазвичай ані глядачів ані критиків. А якщо допускали, то за легендами не більше трьох. Акторами переважно виступали українці, жиди, мешканці радянського сходу, і інші немоскалі. Москалі-техпрацівники брали участь лише у випадках конфлікту з режисерськими ідеями щодо постановок. Наймасовішою з даних прийнято вважати українську постановку 32-33 років, яку за різними оцінками переглянуло до 11 мільйонів чоловік. Взагалі можна сказати, широкі маси населення про проведення даних вистав могли швидше здогадатися з наслідків, аніж взнати.
-З приходом новомодних тенденцій Заходу, СРСР активно став готуватися до майбутньої неминучої постановки. На перших її етапах варто відмітити чудове виконання Й. Сталіном та генієм А. Гітлером у дуеті пісні "Польщі більше не існує". Потім дует розпався через бажання Гітлера розпочати сольну кар'єру, а Й. Сталін знайшов себе у тріо "Об'єднані нації", яке з великим успіхом дебютувало на багатьох сценах і врешті решт отримало світове визнання.
-Після розпаду тріо, СРСР спільно з трупами країнам східної Європи, Пн. Кореєї, Куби та деяких інших готував нову грандіозну постановку. Але прем'єра так і не відбулась через недофінансування та розпад трупи.
-== Британія ==
-<gallery>Файл:1282323304965.jpg|</gallery>
 [[Категорія:Людство]]

Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Друга світова війна: відмінності між версіями

Версія за 22:07, 27 серпня 2017

Навігаційне меню

Пошук