Копіпаста:Ейентей: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: {{pre| П'єса о двох діях. Дія перша Тиха ніч у бамбуковому лісі. На непримітній галявинці с...)
 
Немає опису редагування
Рядок 64: Рядок 64:


Завіса.
Завіса.
Втілення червоної дияволиці. Невідома версія.
Дія перша
Місце дії — маєток Ремілії, одна з багатьох кімнат. У центрі кімнати стоїть стіл, за столом сидять: Ремілія, її сестра Фландра, Коакума, Сакуя, Мейлін і нечастий гість — Пачуля з ноутбуком. На столі стоїть пляшка з червоною рідиною, також нарізаний хліб, сало, сметана, і сім тарілок із борщем. Сакуя посміхається посмішкою щасливої матусі, Пачулі щось доводить комусь у блозі, Коакума їсть, Мейлін їсть, Фландра грається з їжею, Ремілія підозріло нюхає борща.
Ремілія. Сакуя.
Сакуя. Так пані, що трапилось?
Ремілія боязко віддаляється від тарілки та вказує на неї своїм тендітним пальцем.
Ремілія. Сакуя, це що?
Сакуя. Борщ, пані.
Ремілія. Від нього пахне часником...
Сакуя. Так пані, усе по рецепту.
Ремілія(повільно відштовхуючи від себе тарілку) Сакуя, ти що, забула? Я вампір. Я не можу це їсти!
Сакуя. Я тобі зараз дам, вампір. Їж давай.
Її посмішка робиться більш холодною.
Ремілія(очманіло) Ти що, сказилась, Сакуя!?
Сакуя. А НУ ЖРИ ЩО ДАЮТЬ, ПАДЛО. ПЕРЕБИРАЄ МЕНІ ХАРЧАМИ ТУТ.
Ремілія впадає в повну прострацію, втім, починає їсти.
Сакуя(знову посміхається) Ну чи не гарнюня?
Пачуля. Угу...
Фландра. Тітко Сакуя, а можна я потім пограю з Коакумою у хованки?
Сакуя(з радістю) Авжеж сонечко, пограєш.
Коакума бліднішає, та роняє ложку.
Мейлін(сама до себе) пронесло...
Ремілія(сама до себе) І коли все пішло не так?
Сакуя(звертаючись до Пачулі) Пачуля, починай їсти.
Пачулі не треба повторювати двічі, вона прибирає під стіл ноутбук і наливає собі червоної рідини в стакан.
Пачуля.(пригубив рідину) Гммм. Клюква.
Сакуя киває в її сторону, та звертається до Мейлін.
Сакуя. Гей, чурка! Ану налий мені горілки!
Мейлін встає, та наливає Сакуї гранчак горілки.
Сакуя. Ну, будьмо!
У маєтку Скарлет, сьогодні, сімейна вечеря.
Дія друга
Бібліотека Ремілії. В бібліотеці сидять Пачуля та, власне, Ремілія. Вони щось читають і п'ют смачний чай.
Раптово двері з грюкотом відчиняються, скрізь дверний проріз влітає непритомна і дуже сильно побита Коакума, в слід за нею – Мейлін у тому ж стані.
В бібліотеку входять Рейму та Маріса – обидві з кровожерливим виразом обличчя.
Рейму. Так, ти давай хапай книжки, а потім підемо до кухні.
Маріса. Я сумніваюся що в них є срібні ложки, віделки, тощо. Це ж вампірський маєток.
Ремілія.(понуро) Власне, з нещодавно в нас і срібло є...
Маріса. От буржуї кляті! А що це в нас таке…
Маріса знімає золоті канделябри та рішуче кладе їх у мішок.
Пачуля.(робить спробу пред’явити претензії) Щ-щ-що ви собі дозволяєте!? Це приватні володіння!
Рейму.(з байдужістю) А то ми не знаємо…
Маріса. До речі, а як ми все це людям пояснимо?
Рейму.(смикає плечима) А чорт його зна... Скажемо, що ось ця лярва (вказує на приголомшену Ремілію) тумана напустила чи щось на кшталт. А це (трясе мішком з краденим майном) компенсація.
Маріса. А вони повірять?
Рейму. Ну в те що Юка, нібито, співпрацювала з німцями, повірили ж?
Рейму підходить до заляканої Пачулі та замахується своєю палкою. Пачуля одразу ж падає в крісло.
Рейму.(гидко сміється) Сиди Мальвіно, як назад підемо, так встанеш.
Рейму і Маріса забирають все що хотіли та виходять із бібліотеки.
Дія третя
Рейму і Маріса ходять по маєтку та забирають з собою все більш-менш цінне.
Раптово за поворотом з’являється Сакуя. Вона виглядає дуже погрозливо, тому Маріса гальмує себе та свою подругу.
Маріса.(шопотом)Бач здоровезна яка. Ми повз неї не пройдемо, давай я піду, либонь, домовлюся.
Рейму.(флегматично) Та іди…
Маріса.(підходячи до Сакуї) Вітаю вас, пані, ми...
На жаль Сакуя не зацікавлена в розмові і відразу починає лупцювати її по печінці та нирках.
Маріса(повзучи по підлозі) Та що ж це робиться!? Рятуйте! Караул! Міліція!
Сакуя(із звірячим ревінням) МІЛІЦЯ КУПЛЕНА!
Рейму.(до Маріси) А в тебе гарно виходить.
Маріса.(хрипить) А ти чого витрішки продаєш? Рятуй!
Рейму, не зважаючи на подругу, вискакує в вікно і прямує до храму.
Сакуя кидає побиту Марісу в підвал, де її чекає дуже важка ніч із Фладрою.
Завiса
}}
}}
[[Категорія:Копіпаста]]
[[Категорія:Копіпаста]]

Версія за 08:24, 25 січня 2017

П'єса о двох діях.

Дія перша

Тиха ніч у бамбуковому лісі. На непримітній галявинці стоїть маленький пеньок. З нього подекуди виринають різнокольорові світляки, надаючи йому містичності.
Зі сторони дерев, до пенька, тихесенько крадеться Кагуя. В її руках — величезний шмат сала. Підкравшись до пенька, вона ховає сало в дірі, в його коріннях, та затуляє отвір папороттю. Після цього, тихесенько повертається в ліс.

З бамбука неподалік злазить Моко. Вона короткими стрибками наближується до пенька та розгрібає папороть.

Моко(мстиво): Хрін тобі, а не сало.

Забирає сало, кладе на його місце хрін. Зникає в деревах.

З іншого дерева злазить Кейне.
Вона, як і попередні, підходить до пенька.

Кейне(Із зловтіхою): Залупа тобі, а не хрін.

Забирає хрін, кладе залупу. Також зникає.

З дерева злазить Ейрін.
Вона нічого не каже, просто забирає залупу і йде геть.

На галявині залишається самотній та порожній пеньок.

Дія друга

Кабінет Ейрін Ягокоро — лікаря Кагуї. На лавці біля неї сидить Теві — мале та шкідливе кроленя. Ейрін щось пише у своєму журналі, паралельно читаючи Теві нотації.

Ейрін — Ось бачиш Теві, якщо ти ще бодай одну яму, в моєму городі виколупаєш, я тобі вночі залупу до лоба пришию, а потім скажу що так і було. Ферштейн?

Теві — Яволь.

Теві, що до того понуро сьорбала носом, раптово з зацікавленістю підіймає голову.

Теві — А в тебе є залупа? Де ти її взяла?

Роздратована Ейрін червоніє та починає кашляти.

Ейрін — Де треба там і взяла. А ти, йди вже до дідька лисого.

Теві моментально підскакує та вибігає, ледь не вибивши двері.

Ейрін кидає перо та задумливо дивиться в вікно.

Ейрін — Чорт зна що тут діється. В нас, на місяці, кролі вітчизну зі зброєю в руках захищали, а тут лише городи псують. Тьху, село кляте.

Тим часом в кабінет входить Рейсен — місячний кроль-дезертир. Вона струнко встає перед Ейрін і віддає їй честь.

Ейрін — Доповідай.

Рейсен — Товарищ Ейрін. На територію Ейентею, 2 години тому вторглися 3 феї. Після довгої та кровопролитної бійки, нашими сумісними зусиллями вони були знешкодженні. У ході сутички ми втратили: кухню, кімнату Кагуї і 15 разів саму Кагую. Прошу виділити кошти на відшкодування збитків.

Ейрін тяжко зітхає і відкриває рота, збираючись щось сказати, але її перебиває істеричний вереск Кагуї.

Кагуя — Ейрін! Я хочу на вечерю кролячий суп!

Кагуя вбігає в кабінет. Вона дуже зла і добряче потріпана.

Ейрін(утомленно) — А йдіть но всі нахрін з мого кабінету. Бачити вас, дебілів, не можу.

Десь, у глибині Ейентею, з грюкотом падають поламані меблі та стіни. Страшно кричать та бігають у паніці кролі.

Завіса.