Стоїцизм: відмінності між версіями
Рататуй (обговорення | внесок) (→Колись) |
Рататуй (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Файл:Стоїчна атмосфера для мамчиних стоїків.jpg|міні|центр|Стоїчна атмосфера для "вкотитися" в стоїцизм не встаючи з дивану]] | [[Файл:Стоїчна атмосфера для мамчиних стоїків.jpg|міні|центр|Стоїчна атмосфера для "вкотитися" в стоїцизм не встаючи з дивану]] | ||
== Колись == | == Колись == | ||
[[Файл:Marcus aurelius paranko.jpg|міні|ліворуч|Класний переклад щоденників Марка Аврелія зробив Ростислав Паранько]] | [[Файл:Marcus aurelius paranko.jpg|міні|200px|ліворуч|Класний переклад щоденників Марка Аврелія зробив Ростислав Паранько]] | ||
<del>За часів давніх богів, воєвод та царів багатостраждальна земля чекала на... </del> | <del>За часів давніх богів, воєвод та царів багатостраждальна земля чекала на... </del> | ||
За часів античності багато філософів були так чи інакше прихильниками стоїцизму. Більшість з їх творів безжальний час розтер у порох. Давні античні стоїки жили в не меньше стресових умовах аніж сучасні українці. Так, звісно на їх голови не падали кацапські ракети, але війни, бунти, криваві злочини, загроза епідемій та голоду були постійні, і нічкої впевненості в завтрашньому дні ці люди не відчували, тому різні мудреці намагалися створити такі собі психологічні практики, щоб голова остаточно не з'їхала з глузду, бо в чисту релігію з її ритуалами, їм впадати не хотілося. | За часів античності багато філософів були так чи інакше прихильниками стоїцизму. Більшість з їх творів безжальний час розтер у порох. Давні античні стоїки жили в не меньше стресових умовах аніж сучасні українці. Так, звісно на їх голови не падали кацапські ракети, але війни, бунти, криваві злочини, загроза епідемій та голоду були постійні, і нічкої впевненості в завтрашньому дні ці люди не відчували, тому різні мудреці намагалися створити такі собі психологічні практики, щоб голова остаточно не з'їхала з глузду, бо в чисту релігію з її ритуалами, їм впадати не хотілося. | ||
Версія за 21:54, 23 грудня 2023
Стоїцизм (від назви місця де збиралися перші стоїки, а не від «стояти») — античне вчення, що послідовно докладає до життя принцип «що в моїй владі — роблю, що поза моєю владою не хвилює мене». Як інші вчення античних філософів є практичним та системним і тому навіть корисним для сучасних людей, які хочуть думати.
Стоїцизм ніколи не втрачав послідовників та особливо популярний стає на Заході у останні десятиліття. Неостоїки додають до класичного стоїцизма наукові знання та живуть собі далі, чого і тобі, безосе, раджу.
Колись
За часів давніх богів, воєвод та царів багатостраждальна земля чекала на...
За часів античності багато філософів були так чи інакше прихильниками стоїцизму. Більшість з їх творів безжальний час розтер у порох. Давні античні стоїки жили в не меньше стресових умовах аніж сучасні українці. Так, звісно на їх голови не падали кацапські ракети, але війни, бунти, криваві злочини, загроза епідемій та голоду були постійні, і нічкої впевненості в завтрашньому дні ці люди не відчували, тому різні мудреці намагалися створити такі собі психологічні практики, щоб голова остаточно не з'їхала з глузду, бо в чисту релігію з її ритуалами, їм впадати не хотілося.
Але найбільш знаменитим залишився на сьогодні Марк Аврелій, римський імператор що створив собі записки які ніколи не планував показувати на публіку а використовував в першу чергу як розраду своєму зайобаному імперськими справами мозку і так аналізував реальність в якій йому доводилося жити та правити мільйонами римлян та інших народів.
Див. також
| ||||||||||||||||||||||