Негативізм

Негативізм — на соціальному рівні явище, коли люди займають протиставне положення до панівних думок (мейнстріму) не через реальну і ґрунтовну незгоду з ними, а тому, що бачать більший потенціал самореалізації для себе в рамках боротьби з ними, ніж будучи одним із деталей «системи».

Певною мірою перетинається з маргінальністю, але радше на ранньому етапі становлення. Адже часто негативісти знаходять себе в рамках системи і починають становити її частину. Ну або все-таки валять мейнстрім і самі стають домінантною течією.

Причини

Головною причиною є еволюція, в рамках якої, з одного боку, новим поколінням сліпо передаються вигідні для виживання риси предків, а з іншого — геном живих організмів постійно зазнає випадкових мутацій. Коли середовище змінюється, мутант може виявитися більш пристосованим до нової реальності, ніж той, хто домінував у попередніх умовах. Таким чином, уже в нашій природі задано те, що певна частина популяції завжди відрізнятиметься від більшості, а отже, чинний порядок може її не влаштовувати. Саме їй дається шанс вижити після разючих змін середовища, яких не переживуть ті, хто успішний сьогодні.

Наслідки

1

У жодному суспільстві і за жодної, навіть найбільш досконалої, системи абсолютно все населення ніколи не буде задоволене. Завжди будуть ті, хто захоче самореалізуватись альтернативно. Революція в цьому плані є не засобом виживання, а виражає прагнення бути не такими.

2

Те, що така частина популяції пристосована до виживання за альтернативних умов, ще не означає, що такі умови настануть. І в більшості випадків вони не настають. Тому більшість не таких просто зливається в унітаз історії, де їх успішно забувають уже на хвилі нових ідей. Розкопують часто за кілька десятиліть, аби обґрунтувати ще якусь нову маячню і не почувати себе такими самотніми.

Такими злитими в унітаз частинами людства можуть бути цілі країни. Наприклад, у рамках гегемонії Сполучених Штатів, такий суб'єкт, як паРашка йде своїм особливим шляхом. Не тому, що він має сенс, а просто тому, що бути в тіні гегемона такому гіганту якось не комільфо. От і страждає москальський народ від свого псевдоідеологічного гімна вже пару століть. Просто тому, що хоче відчувати себе особливим.

3

На якомусь етапі історії народилая майже ціла наука не таких про те, що все треба перевернути не науковими працями і конкурентним вичавлюванням, а революційним шляхом. Ідея заради ідеї. Такі щасливці теж страждають страшно і неймовірно, бо за революцією і поваленням "системи" ідеї принципових опонентів часто закінчуються. І починається рубалово тих, хто заважає досягненню ідилії.